- •Суть комплексної задачі та порядок її рішення
- •Оформлення текстових документів
- •Розміри та приклад оформлення основного напису текстового конструкторського документу (аркуш 1)
- •Розміри та приклад оформлення основного напису текстового конструкторського документу (аркуш 2, 3, ...)
- •Розміри форми специфікацій
- •Оформлення графічних документів
- •Розміри основного напису складального та робочого креслень
- •Приклад оформлення основного напису складального креслення
- •Приклад оформлення основного напису робочого креслення
- •Розміри таблиці параметрів зубчастих (черв’ячних) вінців
- •1.Послідовність кінематичного і силового розрахунків привода
- •1.1. Вихідна кінематична схема привода та дані для його розрахунків.
- •Кінематична схема привода
- •1.2. Вибір двигуна.
- •1.3. Загальне дійсне передаточне число привода і розбивка його по ступенях.
- •1.4. Силові і кінематичні параметри привода.
- •Результати кінематичного і силового розрахунків привода
- •2 Послідовність розрахунку плоскопасових передач
- •2.1 Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •2.2 Розрахунок геометричних розмірів.
- •2.3. Розрахунок розмірів поперечного перерізу паса.
- •2.4. Розрахунок передачі на довговічність.
- •К онструкція та основні розміри шківа
- •3 Послідовність розрахунку клинопасових передач
- •3.1 Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •3.2 Вибір типу та розмірів поперечного перерізу паса.
- •С хема поперечного перерізу клинового паса
- •3.3. Розрахунок геометричних розмірів.
- •3.7. Розрахунок шківів.
- •Конструкція та основні розміри шківа
- •4. Послідовність розрахунку ланцюгових передач
- •Кінематична схема передачі
- •С хеми ланцюгів
- •Поперечний переріз та профіль зубців зірочок
- •5. Послідовність розрахунку зубчастих циліндричних передач
- •5.1. Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •5.2. Вибір матеріалів зубчастих коліс і визначення допустимих напружень.
- •Геометричні розміри циліндричної передачі
- •6. Послідовність розрахунку зубчастих конічних передач
- •Кінематична схема передачі
- •6.2. Вибір матеріалів зубчастих коліс і визначення допустимих напружень.
- •Г еометричні розміри конічної передачі
- •7. Послідовність розрахунку черв’ячних передач
- •7.1. Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •Матеріали черв’яка та колеса
- •Геометричні розміри червя’чної передачі
- •С хема сил в зачепленні
- •Розрахункова схема черв’яка
- •Розрахункова схема
- •8. Послідовність складання схеми сил, які діють у приводі
- •9.2. Умовний розрахунок вала.
- •Епюри швидкохідного вала конічно-циліндричного редуктора
- •10. Послідовність розрахунку підшипників кочення
- •10.1. Вихідна схема та дані для розрахунків підшипників кочення.
- •С а) б) хеми розміщення підшипників
- •Схеми навантаження підшипників
- •11. Послідовність вибору та перевірочного розрахунку муфт
- •Муфта пружна втулково-пальцева
- •Муфта кулачково-дискова (муфта Ольдгема)
- •Муфта зубчаста
- •12. Послідовність розрахунку шпонкових та шліЦьоВих з’єднань
- •12.1. Послідовність розрахунку шпонкового з’єднання клиновою шпонкою.
- •Шпонкове з’єднання клиновою шпонкою
- •12.2. Послідовність розрахунку шпонкового з’єднання призматичною або сегментною шпонкою.
- •Шпонкове з’єднання призматичною шпонкою
- •Шпонкове з’єднання сегментною шпонкою
- •Шліцьове з’єднання
- •13. Послідовність розрахуноку різьбових з’єднань
- •13.1. Послідовність розрахунку ненапруженого різьбового з’єднання.
- •14. Послідовність розрахунку зварних з’єднань
- •14.1. Послідовність розрахунку стикового зварного з’єднання.
- •14.2. Послідовність розрахунку напусткового зварного з’єднання.
- •15. Послідовність розрахунку заклепкових з’єднань
- •15.1. Послідовність розрахунку стикового заклепкового з’єднання.
- •15.2. Послідовність розрахунку напусткового зварного з’єднання.
- •16. Послідовність розрахунку передачі гвинт-гайка
- •Вихідні дані для розрахунку передачі гвинт-гайка
- •Розрахункова схема
- •Розрахункова схема гвинта
- •Розрахункова схема гайки
- •16.5.Розрахунок рукоятки.
- •16.6. Визначення к.К.Д. Передачі гвинт-гайка
- •17. Послідовність розрахунку підшипників ковзання
Розміри та приклад оформлення основного напису текстового конструкторського документу (аркуш 1)
Рис.1.
Розміри та приклад оформлення основного напису текстового конструкторського документу (аркуш 2, 3, ...)
Рис.2.
Примітка: При виконанні курсового проекту студентами спеціальності «Автомобілі та автомобільне господарство» або «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів» при оформленні основного напису першого аркушу в правому нижньому куті замість ПТМ вказують ААГ або ОХВ відповідно.
Титульний аркуш
Титульний аркуш – це перший аркуш текстового документу.
Титульний аркуш може бути виготовлений типографським способом (у вигляді бланку з місцями для дозаповнення) або рукописним способом.
Приклад оформлення титульного аркушу наведений в Додатку (в прикладі виконання курсового проекту).
Зміст пояснювальної записки
В текстових документах великого обсягу (більше як десять аркушів) розміщують зміст. Розташовують його на початку документу після титульного аркушу. В зміст включають номери та найменування розділів та підрозділів, де вказуються номери аркушів (сторінок) наскрізної нумерації. Слово «Зміст» занотовують у вигляді заголовку (симетрично до тексту) з прописної букви. Найменування, які включені в зміст, занотовують строчними літерами, починаючи з прописної літери. Порядковий номер змісту не присвоюють. Сам зміст включають в загальну кількість аркушів документу. Титульний аркуш також входить в кількість аркушів, але він не нумерується. На першому аркуші змісту документу виконують основний напис, як для першого аркушу. На наступних аркушах документу основний напис виконується як для наступних аркушів.
Вимоги до пояснювальної записки
Текст документу при необхідності поділяють на розділи та підрозділи.
Розділи повинні мати порядкові номери, які позначені арабськими цифрами без крапки і занотовані з абзацу.
Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу та підрозділу, які розділені крапкою. В кінці номеру підрозділу крапка не ставиться. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.
Наведемо приклад:
3 Розрахунок черв’ячної передачі (це розділ).
3.1 Кінематична схема передачі та вихідні дані для розрахунку (це підрозділ).
3.2 Вибір матеріалу та визначення допустимих напружень (це підрозділ).
3.2.1 Матеріали черв’яка та колеса (це пункт).
Відстань між заголовком та текстом при виконанні документу машинописним способом повинна дорівнювати 3…4 інтервали, при виконанні рукописним способом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу та підрозділу – 2 інтервали (8 мм).
Кожен розділ текстового документу рекомендується починати з нового аркушу (сторінки).
Нумерація аркушів виконується окремо для кожного розділу пояснювальної записки.
Найменування, які приводяться в тексті пояснювальної записки та на ілюстраціях, повинні бути однаковими.
Текст документу повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень.
В тексті повинні застосовуватись науково-технічні терміни, позначення та визначення, які встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності – загально прийнятими в науково-технічній літературі.
При необхідності застосування умовних позначень, зображень або знаків, які не встановлені діючими стандартами, їх слід пояснювати в тексті, наприклад «Число зубів шестерні zш».
В документі необхідно застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування та позначення у відповідності з ГОСТ8.417–81.
В формулах, як символи, слід застосовувати позначення, що встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів та числових коефіцієнтів, які входять в формулу, якщо вони не пояснені в тексті раніше, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведені в формулі. Перший рядок пояснення повинний починатися зі слова «де» без двох крапок після нього.
Приклад: Коефіцієнт довговічності, що враховує час служби та режим навантажень передачі KFL, визначається за формулою
, (3.5)
де KFE – коефіцієнт інтенсивності режиму навантаження; NΣк – сумарне число циклів навантаження зубів колеса за весь час служби передачі; NF0 – базове число циклів зміни напружень.
Примітки наводять в документах, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу.
Використана література записується умовно у вигляді номеру в квадратних дужках із вказаними сторінкою, рисунком або таблицею.
Наприклад: ...розмірів підшипника та згідно рекомендацій [2], с. 141 або ...кришки редуктора, згідно [2], табл.4.2, 4.3.
Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту документу (можливо ближче до відповідних частин тексту), так і в кінці його. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Якщо рисунок один, то він позначається “Рисунок 1”.
Ілюстрації кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку.
Наприклад – Рис. Д.1.
Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. В цьому випадку номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації в цьому розділі, які розділені крапкою.
Наприклад – Рис. 1.1.
При посиланні на ілюстрації слід писати «... у відповідності з рис. 1» при наскрізній нумерації та «... у відповідності з рис. 1.1» при нумерації в межах розділу.
Ілюстрації, при необхідності, можуть мати найменування та пояснювальні дані (підрисунковий текст). Найменування розміщують над ілюстрацією, пояснювальні дані після ілюстрації, слово «Рис.» нижче пояснювальних даних.
Таблиці застосовують для кращої наочності та зручності порівняння показників. Назва таблиці, при її наявності, повинна відображати зміст таблиці, бути точною та короткою. Назву слід розміщувати над таблицею.
При переносі частини таблиці на ту ж або іншу сторінки назву розміщують тільки над першою частиною таблиці.
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиці. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. (Приклад оформлення таблиць дивись в наведеному прикладі курсового проекту).
Виконання специфікацій
Специфікації виконують на аркушах формату А4.
Специфікація визначає склад складальної одиниці, комплексу і комплекту і необхідна для виготовлення, комплектування конструкторських документів та планування запуску у виробництво вказаних виробів.
В специфікацію вносять складові частини, які входять до складу виробу, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу і до його складових частин, які не специфікуються.
Специфікація складається з розділів, які розташовуються в наступній послідовності: документація, комплекси, сладальної одиниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали, комплекти.
Найменування кожного наявного розділу вказують у вигляді заголовку в графі «Найменування» і підкреслюють.
Після кожного розділу специфікації необхідно залишати декілька вільних рядків для додаткових записів.