3.7. Розрахунок шківів.

3.7.1. Матеріал шківів.

Шківи виготовляють з чавуну (частіше СЧ15), сталі (частіше 25Л), легких сплавів (АЛ-3, МЛ-3), та неметалевих матеріалів (текстоліт, волокніт, дерев­но-шарові пластики, тощо). Основним показником вибору матеріалів шківів є колова швидкість . При: м/с – беруть чавун; м/с – беруть стальне литво; м/с – алюмінієві сплави.

3.7.2 Конструкція шківа.

Конструкція та основні розміри шківа

Рис.3.4.

Шків клинопасової передачі складається з обода та маточини, з’єднаних диском або спицями. Робочою поверхнею є бокові сторони клинових жолоб­ків на ободі шківа. Розміри жолобків на ободі шківа подані у табл.Д9 для клинових пасів нармального перерізу за ГОСТ20898-75 при .

Кількість спиць визначається за формулою

, (3.22)

де – діаметр шківа, мм (для ведучого – , а для веденого – ). Якщо: тоді шків виконують з диском; – зі спицями, число яких потрібно брати парним. При м/с шківи вико­нують тільки з диском.

3.7.3. Розміри обода (див. рис.3.4 і табл.Д9):

– діаметр шківа (див. розд.3.3);

– ширина обода шківа ;

– товщина: для чавунних шківів мм, але не мен­ше 8мм; для стальних – ;

– зовнішній діаметр шківа ;

– висота рифта (ребра жорсткості)

3.7.4. Розміри диска та спиць.

Товщина диска . Для чавунних шківів мм. Спиці розраховуються на згин під дією корисного навантаження (колової сили) (див. розд.2.3), умовно розглядаючи їх у вигляді консольних балок довжиною , закріплених у маточині. Із багатьох форм поперечних перерізів спиць частіше всьго використовують еліптичний зі співвідношенням осей , а

, (3.23)

де – допустимі напруження на згин: для чавуну МПа; для сталі МПа. У місці з’єднання спиць з ободом розміри і потрібно зменшити на 20%, тобто і .

2. Розміри маточини.

Розміри маточини визначаються після визначення діаметра вал з яким з’єднується шків:

– діаметр маточини: для чавунних шківів мм;

– для стальних шківів ;

– довжина маточини .

4. Послідовність розрахунку ланцюгових передач

4.1. Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розра­хунку.

4.1.1. Викреслюється вихідна кінематична схема передачі (з кінематичної схеми привода, див. рис.1.1). Для нашого прикладу на місці плоскопасової передачі (рис.4.1).

Кінематична схема передачі

Рис.4.1.

4.1.2 Виписуються вихідні дані для розрахунку передачі з табл.1.2 резуль­татів кінематичного і силового розрахунків привода. Дані подаються у вигля­ді табл.4.1.

Таблиця 4.1.

Вихідні дані

№ вала	N, кВт	ω, рад/с	M, Нм	uд	uзаг
1
2

4.2. Вибір конструкції ланцюга і його параметрів.

4.2.1. Вибір конструкції ланцюга.

У приводах машин найбільше використовують ланцюгові передачі з втул­ково-роликовими (ГОСТ13568-75) та зубчастими (ГОСТ13552-81) ланцю­га­ми. Елементи втулково-роликових та зубчастих ланцюгів виготовляють із та­ких матеріалів: пластини – із середньовуглецевих або легованих сталей 40, 45, 50, 30ХН3А із гартуванням до твердості 32...44НRC, а валики, ролики і втулки – із цементованих сталей 10, 15, 20, 12ХН3А, 20ХН3А з термооброб­кою до твердості 45...65HRC. Втулково-роликовий чи зубчастий ланцюг вибирають орієнтуючись на швидкість руху ланцюга, рекомендують: при м/с – втулково-роликовий ланцюг; при – зубчастий ланцюг.