119

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО

ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

В.М.Стрілець, І.Т.Шинкаренко, І.О.Похильчук

ПРАКТИКУМ

з курсу

«ДЕТАЛІ МАШИН»

РІВНЕ 2007

УДК 621.01(075.8)

ББК 34.42 Я7

С83

Затверджено вченою радою НУВГП. Протокол № від 2007 р.

Рецензенти:

Кравець С.В., доктор технічних наук, професор Національного універси­тету водного господарства та природоко­ристування;

Малащенко В.О., доктор технічних наук, професор Національного уні­верситету «Львівська політехніка»;

Марчук М.М., кандидат технічних наук, професор Національного уні­вер­ситету водного господарства та природо­корис­ту­вання.

В.М.Стрілець, І.Т.Шинкаренко, І.О.Похильчук.

С83 Практикум з курсу «Дета­лі машин» Навч. посібник – Рівне: НУВГП, 2007. – 192 с.

У практикумі розглянуто зміст, послідовність та приклади виконання практичних занять. Наведено тематику та обсяг курсового проекту­вання, оформлення розрахунково-пояснювальної записки і креслень.

Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом 6.050502 «Інженерна механіка».

Іл. 109. Табл. 67. Бібліогр.: 11 назв.

УДК 621.01(075.8)

ББК 34.4 Я7

© Стрілець В.М, Шинка­ренко І.Т., По­хильчук І.О., 2007

© Національний університет водного господарства та природокористування, 2007

З М І С Т

	ВСТУП..........................................................................................................	4
	СУТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ЗАДАЧІ ТА ПОРЯДОК ЇЇ РІШЕННЯ...............	4
	ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ........................................	6
	ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ........................................	12
1.	ПОСЛІДОВНІСТЬ КІНЕМАТИЧНОГО І СИЛОВОГО РОЗРАХУНКІВ ПРИВОДА....................................................................................................	15
2.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПЛОСКОПАСОВИХ ПЕРЕДАЧ.....	19
3.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ КЛИНОПАСОВИХ ПЕРЕДАЧ........	29
4.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЛАНЦЮГОВИХ ПЕРЕДАЧ.............	37
5.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗУБЧАСТИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПЕРЕДАЧ....................................................................................................	45
6.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗУБЧАСТИХ КОНІЧНИХ ПЕРЕДАЧ.	54
7.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЧЕРВ’ЯЧНИХ ПЕРЕДАЧ................	63
8.	ПОСЛІДОВНІСТЬ СКЛАДАННЯ СХЕМИ СИЛ, ЯКІ ДІЮТЬ У ПРИ­ВОДІ..............................................................................................................	73
9.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ВАЛІВ................................................	77
10.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ...........	85
11.	ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИБОРУ ТА ПЕРЕВІРОЧНОГО РОЗРАХУНКУ МУФТ...........................................................................................................	89
12.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ШПОНКОВИХ ТА ШЛІЦЬОВИХ З’ЄДНАНЬ...................................................................................................	92
13.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ РІЗЬБОВИХ З’ЄДНАНЬ..................	96
14.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ......................	105
15.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗАКЛЕПКОВИХ З’ЄДНАНЬ...........	107
16.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПЕРЕДАЧІ ГВИНТ-ГАЙКА.............	110
17.	ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПІДШИПНИКІВ КОВЗАННЯ.........	116
	ЛІТЕРАТУРА................................................................................................	118
	ДОДАТКИ.....................................................................................................	119
	ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ...............................	134

В С Т У П

«Деталі машин» як окрема дисципліна викладається у вищих навчальних закладах впродовж останнього сторіччя, а окремі її розділи і ще раніше. Тому можна вважати, що «Деталі машин» – класична, сформована і завершена загальнотехнічна дисципліна. Її вивчають майбутні фахівці усіх механічних і значна кількість немеханічних спеціальностей на лекціях, практичних та лабораторних заняттях, при виконанні розрахунково-графічних робіт і курсо­вого проекту. Ця дисципліна формує у студентів основи проектування і кон­струювання деталей машин загального призначення, тобто таких, які вико­ристовуються у всій існуючій техніці. У Національному університеті водного господарства та природокористування «Деталі машин» вивчають студенти напряму підготовки бакалаврів 6.050502 «Інженерна механіка».

Існують різні підходи і технології у вивченні цієї дисципліни. У пропоно­ваному навчальному виданні вперше систематизований матеріал щодо вивче­ння деталей машин на практичних заняттях на прикладах рішення комплекс­ної задачі, який успішно впродовж тривалого часу застосовується на кафедрі теплоенергетики та машинознавства.

Використання даної методики вивчення дисципліни «Деталі машин» на практичних заняттях дозволяє закріпити знання, одержані при вивченні тео­ретичного курсу, активізувати роботу кожного студента, розвивати навики самостійного користування довідковою літературою, виконувати постановки задач технічних розрахунків, аналізувати їх результати і вибирати раціональ­ні варіанти конструкцій. Це сприяє накопиченню матеріалів для курсового проектування, всебічному пізнанню єдності та цілостності проблем при про­ектуванні машин.

Навчальне видання відповідає ОКХ і ОПП підготовки бакалаврів напряму 6.050502 «Інженерна механіка».

Автори висловлюють щиру подяку прфесорам Кравцю С.В., Малащенку В.О., Марчуку М.М. за цінні зауваження при підготовці навчального видання і студенту механіко-енергетичного факультету Стрільцю О. за комп’ютерний набір тексту, графічних матеріалів, таблиць і наведений приклад виконання курсового проекту.

Суть комплексної задачі та порядок її рішення

На першому практичному занятті кожний студент отримує індивідуальне завдання на комплексну задачу, яке складається з кінематичної схеми приво­да та вихідних даних для розрахунків. Послідовність рішення цієї задачі погоджена з робочою програмою вивчення дисципліни «Деталі машин» на практичних заняттях.

Першими виконуються кінематичний і силовий розрахунки привода, де визначаються потужності, кутові швидкості та крутні моменти на всіх валах привода, загальне передаточне число і передаточні числа передач, які входять до складу привода. Результати кінематичного і силового розрахунків пода­ються у вигляді таблиці і являються вихідними даними для рішення всіх наступних задач. Тому кінематичному і силовому розрахункам необхідно приділяти особливу увагу.

Далі виконують розрахунки передач гнучким зв’язком – пасових і ланцю­гових. Якщо в індивідуальному завданні студента в кінематичній схемі зада­на плоскопасова передача, тоді на її вихідних даних розраховуються плоско­пасова, клинопасова і ланцюгова передачі. Коли в кінематичній схемі задана клинопасова передача, тоді на її вихідних даних розраховуються плоскопа­сова, клинопасова і ланцюгова передачі. Коли в кінематичній схемі задана ланцюгова передача, тоді на її вихідних даних розраховуються плоскопасова, клинопасова і ланцюгова передачі. Тут виконують постановку задачі – викреслюють кінематичну схему передачі: плоскопасової, або клинопасової, або ланцюгової і складають вихідні дані у вигляді таблиці. Вихідні дані виби­рають із таблиці результатів кінематичного і силового розрахунків.

Після вивчення передач гнучким зв’язком переходять до розрахунків передач безпосереднім зачепленням – зубчастих (циліндричних і конічних) і черв’ячних. З цією метою, як і при розрахунках передач гнучким зв’язком, виконують постановку задач – викреслюють кінематичні схеми передач ци­ліндричної, конічної, черв’ячної і складають вихідні дані у вигляді таблиць. Вихідні дані вибирають із таблиці результатів кінематичного і силового роз­рахунків. Для тих схем приводів, де відсутня черв’ячна передача пропону­ється поступати так. Заміняємо двохступінчастий циліндричний або конічно-циліндричний редуктор черв’ячною передачою з тими ж вхідними і вихід­ни­ми даними.

Наступним етапом розвязання комплексної задачі є розрахунок валів і підшипників. Цим розрахункам передує наступне: викреслюють кінематичну схему привода і в просторовій системі координат, з врахуванням напрямку обертання валів, прикладають сили, які діють у відповідних точках передач. Постановку задачі для розрахунку будь-якого вала привода обумовлює розра­хункова схема, яку вибирають з кінематичної схеми з прикладеними силами, доповнюють її реакціями в опорах і відстанями між точками прикладання сил і реакцій. Цю розрахункову схему і результати розрахунку валів використо­вують в розрахунках підшипників.

У кінці проводять вибір і розрахунок муфти (декілька варіантів), шпонко­вих і шліцьових, різьбових, зварних і заклепкових з’єднань.

Для успішного проведення занять за даною методикою, студенти мають бути завчасно ознайомлені з порядком вивчення тем і метою занять, підго­товлені в теоретичних питаннях.