1.3. Загальне дійсне передаточне число привода і розбивка його по сту­пенях.

1.3.1. Визначається загальне дійсне передаточне число привода при ви­браному двигуні.

. (1.8)

1.3.2. Виконується розбивка по ступенях.

. (1.9)

При цьому можна приймати для зубчастих і черв’ячних передач та муфти дійсні передаточні числа рівними рекомендованим.

Якщо прийняти

; ; , (1.10)

Тоді

. (1.11)

1.4. Силові і кінематичні параметри привода.

1.4.1. Визначаються потужності на валах привода

; ; ;

; , (1.12)

де – к.к.д. відповідно між валами 1-2, 2-3, 3-4 і 4-5. К.к.д. між валами визначаються в залежності від кінематичної схеми приводу. Для нашого прикладу:

; ; ; . (1.13)

Значення потужністі на валу 5 має бути рівним значенню у розд.1.2.

1.4.2 Визначаються кутові швидкості на валах привода

; ; ; ; . (1.14)

Значення кутової швидкості на валу 5 має бути рівним значенню у розд.1.2.

1.4.3 Визначаються крутні моменти на валах привода

, (1.15)

де – номер вала ( 1, 2, 3, 4, 5, …).

Для нашої схеми:

; ; ;

; . (1.16)

Результати кінематичного і силового розрахунків привода зводяться у табл.1.2 і являються вихідними даними для всіх наступних розрахунків.

Таблиця 1.2.

Результати кінематичного і силового розрахунків привода

№ вала	N, кВт	ω, рад/с	М, Нм	uд	uзаг
1
2
3
4
5

2 Послідовність розрахунку плоскопасових передач

2.1 Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.

2.1.1. Викреслюється вихідна кінематична схема передачі (з кінематичної схеми привода, див.рис.1.1).

Кінематична схема передачі

Рис.2.1.

2.1.2. Виписуються вихідні дані для розрахунку передачі з табл.1.2 резуль­татів кінематичного і силового розрахунків привода. Дані подаються у вигля­ді табл.2.1.

Таблиця 2.1.

Вихідні дані

№ вала	N, кВт	ω, рад/с	M, Нм	uд	uзаг
1
2

2.2 Розрахунок геометричних розмірів.

Схема плоскопасової передачі

Рис.2.2.

2.2.1. Матеріал і тип плоского паса.

Приводний пас передачі є найважливішим елементом, що визначає її ро­ботоздатність. Він має відповідати таким вимогам: висока тагова здатність; міцність і стійкість проти спрацювання; невеликий модуль пружності матері­алу; низька вартість. За матеріалом і конструкцією плоскі паси бувають баво­вняні суцільноткані (ГОСТ6982-75), гумотканинні (ГОСТ23831-79), шкіряні (ГОСТ18679-73) та із спеціальних синтетичних поліамідних матеріалів. Сто­совно вимогам найбільше розповсюдження отримали гумотканинні паси, які виготовляються трьох типів (А – нарізні, Б – центральна прокладка охоплю­ється окремими кільцевими прокладками і В – спірально згорнуті) із кількох шарів міцної тканини, прогумованої вулканізацією. Застосування типу гумо­тканинного паса залежить від його швидкості: А – м/с; Б – ; В – .

2.2.2. Діаметр ведучого (меншого) шківа ( ).

Діаметр меншого шківа обмежується напруженнями згину у пасі, які виникають при обгинанні шківа. Для плоских пасів рекомендують брати такі відношення між діаметром і товщиною паса в залежності від матері­алу: – бавовняні; – гумотканинні; – шкіряні і – синтетичні.

Орієнтовно діаметр в мм можна визначити за емпіричною залежністю професора М.А.Саверина

або , (2.1)

де – потужність на ведучому шківу, кВт; – кутова швидкість веду­чого шківа, с^-1; – крутний момент на ведучому шківу, Нм. Значення , , вибираємо із табл.2.1, де ; , а . Отримане значення округляємо до значення стандартного ряду ГОСТ17383-73 переважно в більшу сторону (табл.Д3).

2.2.3. Діаметр веденого (більшого) шківа ( ).

Розрахункове значення діаметра веденого шківа ( ) в мм визначається

, (2.2)

де – передаточне відношення, вибирається із табл.2.1 і для нашого прикладу ; – коефіцієнт пружного ковзання, залежить від матері­алу паса, . Отримане значення округляємо до значення стандартного ряду ГОСТ17383-73 переважно в меншу сторону (табл.Д3).

2.2.4 Уточнення передаточного відношення та кутової швидкості веде­ного шківа.

Передаточне відношення та кутова швидкість веденого шківа виз­начаються:

; . (2.3)

Відхилення має бути:

– передаточного відношення

; (2.4)

– кутової швидкості

. (2.5)

При невиконанні цих умов необхідно вибрати інші значення і .

2.2.5. Розрахункова міжосьова відстань ( ).

У плоскопасових передачах, де натяг паса здійснюється за рахунок пруж­них сил, з метою підвищення постійності сили натягу за рахунок збільшення деформації паса приймають

. (2.6)

2.2.6. Розрахункова довжина паса ( )

Розрахункова довжина паса визначається із двох умов:

– із умови габаритів передачі

; (2.7)

– з умови числа пробігів за секунду

, (2.8)

де – колова швидкість паса в м/c, рівна ; – допустиме чи­сло пробігів паса за секунду, с^-1. Рекомендується [1], с^-1.

Остаточна довжина паса ( ) приймається по більшому з отриманих значень або . Для з’єднання віток паса довжина стрічки збільшується на мм.

2.2.7. Остаточна міжосьова відстань.

. (2.9)

2.2.8. Кут обхвату ведучого шківа ( ).

. (2.10)

Для плоскопасових передач рекомендується, щоб 150°. Коли умова не виконується потрібно збільшити міжосьову відстань.