С хема сил в зачепленні

Рис.7.3.

Для зачеплення черв’ячної передачі виконуються рівності

; ; , (7.16)

де і , і , і – сили в зачепленні, відповідно колові, радіальні та осьові на черв’яку і черв’ячному колесі, які визначаються:

; ; . (7.17)

7.6. Перевірка черв’яка на жорсткість.

Розрахункова схема черв’яка

Рис.7.4.

При симетричному розміщенні нарізної частини черв’яка відносно опор стрілу прогину визначають за формулою

, (7.18)

де – результуюча радіальна сила на черв’як, яка рівна

. (7.19)

Тут і – відповідно колова і радіальна сили на черв’яку; – від­стань між опорами, приймається ; – модуль пружності матеріалу черв’яка (для сталі МПа); – осьовий момент інер­ції перерізу черв’яка ; – допустима стріла прогину черв’яка, рекомендується [6],

7.7. Розрахунок черв’ячної передачі на нагрів.

Розрахункова схема

Рис.7.5.

Тепловий потік, у Вт, який виділяється у безперервно працюючій переда­чі визначається

, (7.20)

де – к.к.д черв’ячної передачі,

, (7.21)

де – кут підйому лінії витка черв’яка; – приведений кут тертя: , де – коефіцієнт тертя пари черв’як-колесо; – потужність на валу черв’яка, кВт. Для нашого прикладу (див. табл.7.1).

Тепловий потік, що відводиться від черв’ячної передачі в умовах природ­нього охолодження визначається

, (7.22)

де Вт/(м²град) – коефіцієнт теплопередачі корпуса; – максимально допустима тем­пе­ратура мастила; – температура навколишнього повітря; – кое­фіцієнт, який враховує відведення тепла від черв’ячної передачі у фундамент­ну плиту або раму; – повна площа бічної поверхні охолодження корпуса редуктора, м2 ( , і визначаються орієнтовно за компоновочним кресленням редуктора).

Якщо в розрахунках отримаємо , тоді природнє охолодження черв’ячної передачі забезпечується, при необхідно передбачити збільшення поверхні охолодження – оребрення, або примусове охолодження – повітряне або рідинне.

8. Послідовність складання схеми сил, які діють у приводі

8.1. Вихідна кінематична схема привода та вихідні дані для складання схеми сил.

8.1.1. Викреслюється вихідна кінематична схема при­воду з пронумерова­ними арабськими цифрами валами та вказаними напрямками обертання валів (на­прямками кутових швидкостей), як вказано в розд.1.

8.1.2. Приймається просторова система координат , до якої здій­сню­ється привязка діючих сил у приводі.

8.1.3. Позначаються опори валів та точки прикладання сил. Опори валів познача­ються буквами латинського алфавіту – , , , , і .

8.1.4. Позначаються точки прикладання сил, що діють в передачах (пасо­вих, ланцюгових, зуб­частих, черв’ячних) приводу, позначаються літерами , , та .

Схеми деяких приводів з силами, які діють в передачах показані на рис. 8.1...1.7.

Схема сил в приводі з конічно-циліндричним редуктором

Рис.8.1.

Схема сил в приводі з двохступеневим циліндричним редуктором

Рис.8.2.

Схема сил в приводі з двохступеневим співосним циліндричним редуктором

Рис.8.3.

Схема сил в приводі з конічно-циліндричним редуктором і передачею гнучким звязком (ланцюговою) розміщеною після редуктора

Рис.8.4.

Схема сил в приводі з циліндрично-черв’ячним редуктором

Рис.8.5.

Схема сил в приводі з черв’ячно-циліндричним редуктором з роздвоєною тихохідною ступінню

Рис.8.6.

8.2. З попередніх розрахунків передач (розд.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) вибираються сили , що діють у них , та крутні моменти на валах привода.

9. ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ВАЛІВ

9.1. Вихідна схема вала та вихідні дані для його розрахунку.

9.1.1. Викреслюється розрахункова схема -того вала ( – номер вала).

Розрахункова схема швидкохідного вала №2.

Рис.9.1.

Розрахункова схема проміжного вала №3.

Рис.9.2.

Розрахункова схема тихохідного вала №4.

Рис.9.3.