- •Тема 3 надійність і технічний стан автомобіля
- •3.1. Поняття про технічний стан автомобіля
- •3.2. Причини зміни технічного стану
- •3.3. Чинники, що впливають на інтенсивність зміни технічного стану автомобілів
- •3.4. Закономірності зміни технічного стану автомобілів
- •3.5. Класифікація відмов
- •3.6. Властивості надійності і їх показники
- •Тема 4 система підпримки працездатності рухомого складу автомобільного пранспорту
- •4.1. Поняття про методи забезпечення і управління працездатністю автомобільного транспорту
- •4.2. Зміст основних операцій то автомобілів
- •4.3. Основні нормативи то і ремонту автомобілів і їх коректування
- •Залежність коефіцієнта коректування нормативів Кх від умов експлуатації
- •4.4. Методи отримання інформації при управлінні працездатністю автомобілів
- •4.5. Методи і процес діагностування
4.3. Основні нормативи то і ремонту автомобілів і їх коректування
Одним з найважливіших принципів раціональної організації ТО і ремонту автомобілів є застосування обгрунтованих нормативів виконання профілактичних і ремонтних робіт. У технічній експлуатації існують нормативи: періодичності ТО, трудомісткості ТО і ремонту, тривалості ТО і ремонту, а також ресурсу до капітального ремонту (КР).
Основоположним нормативним документом, що регламентує планування, організацію і зміст ТО і ремонту автомобілів, визначення ресурсів, є «Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту» (далі — Положення).
У сучасних умовах контроль за якістю виконання нормативних положень по ТО і ремонту автомобілів забезпечується завдяки існуючій системі сертифікації виробнично-технічної бази (ВТБ) і повноті послуг з обслуговування і ремонту. Нормативне регулювання для суб'єктів на ринку транспортних і сервісних послуг здійснюється системою ліцензування.
Для оперативного обліку змін конструкцій автомобілів і умов їх експлуатації в Положенні передбачаються дві частини.
У першій частині містяться основні положення по організації ТО і ремонту рухомого складу. У даній частині встановлюються: система і види ТО і ремонту, а також початкові нормативи, що регламентують їх; класифікація умов експлуатації і методи коректування нормативів; принципи організації виробництва ТО і ремонту в автотранспортній організації (АТО); типові переліки операцій ТО і інші основоположні матеріали.
Друга частина (нормативна) включає конкретні нормативи по ряду базових моделей автомобілів і їх модифікаціям. З метою об'єктивного обліку зміни автомобілів, що випускаються, по-модельно (вітчизняного виробництва) дана частина разрабативается і доповнюється з періодичністю 3 - 5 років у вигляді окремих додатків до 1-й частини.
Нормативи ТО і ремонту, встановлені Положенням, відносяться до певних умов експлуатації, званих еталонними. За еталонні умови прийнята робота базових моделей автомобілів, що мають пробіг від початку експлуатації в межах 50...75% від норми пробігу до КР, в умовах експлуатації I категорії в помірному кліматичному районі з помірною агресивністю навколишнього середовища. При цьому передбачається, що ТО і поточний ремонт (ПР) виконуються на підприємстві, що має ВТБ для обслуговування 200...300 автомобілів, що становлять не більше трьох технологічно сумісних груп.
При роботі в інших, відмінних умовах експлуатації змінюються безвідмовність і довговічність автомобілів, а також трудові і матеріальні витрати на забезпечення їх працездатності. Тому нормативи ТО і ремонту коректуються.
Вид коректування (ресурсний), що регламентується Положенням, має на меті корректірованіє нормативів залежно від зміни рівня надійності автомобілів, що працюють в різних умовах експлуатації. Це коректування приводить до зміни матеріальних ресурсів, необхідних для проведення ТО і ремонту автомобілів в різних умовах експлуатації.
При коректуванні враховуються наступні п'ять основних чинників.
1. Категорія умов експлуатації. Коректування нормативів ТО і ремонту автомобілів залежно від умов експлуатації здійснюється відповідно до їх класифікації, яка включає п'ять категорій умов експлуатації (табл. 4.1).
Таблиця 4.1