3. Що називають головним компонентом культурології?

4. Які предмети входять у структуру культурологічного знання?

5. Розділи культурології і що вони вивчають.

6. Сучасні культурологічні теорії.

7. Функції культури. Їх характеристика.

8. Що таке культурна еволюція?

9. Яка сучасна культурна політика ЮНЕСКО?

10.Сім чудес світу. Їх характеристика?

Тестові завдання

1. Предметом культурології є:

а) історичний аспект культури;

в) загальні закономірності розвитку культури;

с) комунікативний аспект культури;

д) ціннісно-смисловий аспеки культури;

е) морфологічний аспект культури.

2. Поняття культури та цивілізації ототожнював:

а) О. Шпенглер;

в) Г. Гегель;

с) Е. Тейлор;

д) Г. Гессе;

е) А.Тойнбі.

3. Поняття колективного несвідомого уведене в культурологію:

а) А. Тойнбі;

в) З. Фрейдом;

с) К. Юнгом;

д) Е. Фроммом;

е) Ж. Лаканом.

4. Англійський культуролог Е. Тейлор розумів культуру як:

а) природу, перетворену діяльністю людини;

в) сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв, засвоєних людиною;

с) сакральну творчість;

д) послідовність стадій розумового розвитку людини;

е) систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

5. Архетипи – це:

а) типи архаїчної культури;

в) типи мисленнєвої діяльності;

с) типи первісних структур свідомості;

д) типи надреальності;

е) типи структур культурного організму.

6. Історично першою концептуальною парадигмою культурології є:

а) функціональна;

в) еволюційна;

с) психологічна;

д) соціологічна;

е) структуралістська.

7. Ідея того, що культура грунтується на примушенні та забороні потягів, належить:

а) М. Бердяєву;

в) К. Юнгу;

с) Е. Фромму;

д) З. Фрейду;

е) М. Веберу.

8. Поняття культури і цивілізації протиставлені:

а) Т. Парсонсом;

в) Е. Тейлором;

с) М. Бердяєвим;

д) П. Сорокіним;

е) Г. Спенсером.

9. Термін «культурологія» вперше використано:

а) М. Вебером;

в) Л. Уайтом;

с) Дж. Віко;

д) Г. Спенсером;

е) Г. Гегелем.

10. Слово «культура» спочатку тлумачилось як:

а) правила поведінки в суспільстві;

в) способи обробляння землі;

с) інтелектуальні досягнення людства:

д) матеріальні досягнення людства;

е) штучне середовище існування людини.

11. Традиція – це:

а) дії, що супроводжують важливі моменти життєдіяльності людини;

в) особливості буденної поведінки людини, які визначають її належність певному соціальному колу;

с) стереотипи поведінки, що транслюються від покоління до покоління;

д) елементи художнього стилю, що зберігаються в культурі тривалий час;

е) елементи соціокультурного спадку, що передаються від покоління до покоління і зберігаються тривалий час.

Тема 2. Історична типологізація культури та характеристика її основних типів

1. Специфіка та основні завдання типології культури

2. Історична типологізація культури. Головні критерії

1. Типологія культури як наукова проблема

Є різні підходи до типології культури: Наприклад,Ф. Ніцше визначає діонісійське (життєве і трагедійне) і аполлонівське(споглядальне, світле, інтелектуальне) начала.

О. Шпенглер визначає вісім типів культур: єгипетську, індійську, вавилонську, китайську, «аполлонівську», греко-римську,«магічну» (візантійсько-арабську), «фаустівську» (західноєвропейську). У навчальному Є. В. Попова, визначено такі типи культур: 1)

конфуціансько-даосистський; 2) індо-буддійський; 3) ісламський; 4)християнський.

Є історична типологія (за археологічною періодизацією): 1) первісна культура; 2) культура великих стародавніх цивілізацій: а) Стародавнього Сходу; б) антична; в) середньовічна; г) епохи Відродження; ґ) Нового часу;д)сучасної епохи.

Культура як стабільна система складається з безліч складних підсистем, в яких взаємодіють між собою, створюючи складний живий організм. І тому вивчення складної системи передбачає застосування таких методів, які не порушують фундаментальних взаємозв”язків і дозволяють вичленити окремі блоки та ознаки.

Типологізація в культурології виступає певним методологічним прийомом (методом) її вивчення та аналізу.

Під типологією розуміють процес, шляхом якого система поділяється на відносно простіші підсистеми , що пізніше чергуються за певними ознаками.

Типологізація культури вимагає системних знань про структуру її елементів, зв”язки, відносини, рівні посібнику «Введение в культурологию» — М. Владос, 1995 р.,за редакцією організації, які і визначають особливості виділених об”єктів, а їх порівняльне дослідження дозволяє спрогнозувати наступні стадії розвитку.

Два типи систем культурного розвитку:

хронологічний культурно-історичний

(аналіз культурних епох, що послідовно (аналіз різних культурних систем,змінюються) рознесені у часі та просторі)

Сучасні підходи до типологізації культури

І Світоглядний Кожному суспільству притаманний свій світогляд (міфологічний, релігійний, науковий.)

ІІ. Формаційний Кожній формації притаманний свій тип культури (культура первісного суспільства, рабовласницького, феодального, буржуазного, соціалістичного)

ІІІ. Локальний підхід - що кожна цивілізація проходить такі етапи: виникнення, ріст, надлом, розпад, загибель. Та на її уламках формується інша цивілізація.

ІУ. Перехідні епохи Між кожною з епох є проміжок часу, протягом якого змінюється тип культури та спосіб виробництва. З цієї точки зору весь розвиток людства – це розвиток культур перехідних епох.