3.7. Практичне заняття 7. Контроль та оцінювання діяльності.

3.7.1. Питання для обговорення

1. Критерії оцінювання діяльності підрозділів.

2. Методика оцінювання виробничої діяльності.

3. Оцінка ефективності роботи.

4. Аналіз розв'язання задач за темою.

Література: 2, розд. 7; 8; 11, с. 226—272; 13, гл. 14.

3.7.2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання

Задача 1. Механообробний цех виготовляє вузли машин для складального цеху, а також надає виробничі послуги іншим це­хам і службам (виготовлення реманенту, обробка деталей і т. ін.). Планом на місяць передбачено виготовити 500 вузлів і надати послуги іншим цехам обсягом 1000 нормо-год. Трудомісткість одного вузла 20 нормо-год. За місяць цех виготовив і здав скла­дальному цеху 450 вузлів, надав послуг іншим підрозділам заво­ду на 2100 нормо-год, але внаслідок нечіткої роботи не виконав замовлення інструментального цеху на 300 нормо-год.

Необхідно:

1) визначити ступінь виконання цехом плану з номенклатури

продукції у процентах;

2) оцінити виконання плану із загального обсягу виробництва;

3) з'ясувати можливі причини невиконання плану з номенклату­ри.

Вказівки. Задача розв'язується за методикою, викладеною в навчальному посібнику [2, розд. 7]. Щодо відповіді на третє за­питання, то тут слід поміркувати, які об'єктивні та суб'єктивні чинники з позиції цеху могли призвести до невиконання плану з номенклатури продукції.

Задача 2. Механообробна дільниця цеху виготовляє деталі де­сяти найменувань, які входять до двох комплектів — А і Б. Пла­нування і облік виробництва деталей здійснюються в комплектах. Склад комплектів і трудомісткість деталей наведені у табл. 3.3.

Таблиця 3.3 – Склад і трудомісткість обробки комплектів

Показник	Деталі та їх кількість в комплектах
	№ 1	№2	№3	№4	№5	№6	№7	№8	№9	№ 10
Комплект А	1	1	2	1	3	—	—	—	—	—
Комплект Б	—	—	—	—	—	2	1	1	2	1
Трудоміст-кість деталі, нормо-год	3,0	2,0	1,0	4,0	1,0	1.0	3,0	4,0	1,0	2,0

За планом на місяць було передбачено виготовити 500 ком­плектів А і 400 комплектів Б. Зміна залишків незавершеного вироб­ництва на дільниці не планувалась. Фактичне виготовлення де­талей за місяць у штуках становить: № 1 — 550, № 2 — 500, до з — 900, № 4 — 495, № 5 — 1480, № 6 — 810, № 7— 420, № 8 — 400, № 9 — 780, № 10 — 390.

Необхідно:

1) визначити кількість забезпечених деталями комплектів А і Б;

2) обчислити коефіцієнт комплектності виробництва.

Вказівки. Кількість забезпечених деталями готових комплектів —

це мінімальна величина з ряду N_i / n_i, і = 1, ..., т, де N_i — кількість

деталей і-го найменування; n_i — кількість деталей і-го найменуван­ня в комплекті, т — кількість найменувань деталей. Коефіцієнт комплектності обчислюється діленням фактичного обсягу виробни­цтва в повних комплектах на його фактичну величину.

Задача 3. У табл. 3.4 наведено планові й фактичні виробничі витрати підрозділу за місяць. План виробництва продукції підрозділ виконав на 105 %. Перевиконання плану виробництва було доці­льне.

Необхідно:

1) перерахувати планові витрати на фактичний обсяг вироб­ництва;

2) визначити результат діяльності підрозділу за показником витрат (економія, перевитрати).

Таблиця 3.4 – Витрати підрозділу за місяць, тис. грн.

Стаття витрат	План	Фактично
Основні матеріали	65,0	68,0
Основна зарплата виробничих робітників	24,0	26.2
Додаткова зарплата виробничих робітників	2,8	3,0
Відрахування па соціальні заходи	8,58	9,34
Загальновиробничі витрати, у тому числі:	58,0	59,3
змінні	36,0	37,3
постійні	22,0	22.0
Разом	158,38	165,84

Вказівка. Всі прямі витрати слід уважати змінними пропор­ційними.

Задача 4. Філія фірми «Оріол» виготовляє шафи для одягу. Норми прямих змінних витрат на одну шафу такі:

• матеріали —6 м² за ціною 20 грн. за 1 м²;

• трудомісткість — 20 людино-год, середня тарифна ставка згідно з установленими розрядами роботи 3 грн. за год.

За місяць виготовлено 160 шаф, для чого закуплено і викорис­тано 976 м² дощок. За дошки заплачено 19 032 грн. Фактично на виробництво шаф затрачено 3120 людино-год, виплачено пряму заробітну плату 9672 грн.

Необхідно:

1) визначити відповідність прямих витрат на матеріали вста­новленим нормам і цінам;

2) визначити відповідність прямих витрат на заробітну плату встановленим трудомісткості та середній тарифній ставці;

3) обчислити загальне відхилення фактичних прямих витрат від планових (нормативних).

Вказівки. Загальне відхилення витрат за певним ресурсом об­числюється просто — це різниця між фактичними і плановими витратами на фактичний обсяг виробництва. Відхилення за кіль­кістю ресурсу (у даному разі матеріали і трудомісткість) та ціна­ми на нього (ціни на матеріали і тарифні ставки) обчислюється за формулами:

за кількістю ресурсу:

ΔС_К = ( Р_Ф / N_Ф - H) _* N_{Ф *} Ц_Ф; (3.2)

за цінами:

ΔС_Ц = (В_Ф / Р_Ф – Ц_пл ) _* N_{Ф *} Н; (3.3)

де Рф — фактична кількість затраченого ресурсу в натуральному вимірі; N_Ф — фактичний обсяг виробництва у натуральному вимірі; Н — норма витрат ресурсу; Ц_ф — фактична ціна одиниці ресурсу, грн. (В_Ф / Р_Ф) ; Вф — фактична вартість всього затраченого ресурсу, грн.; Ц_пл— планова ціна одиниці ресурсу, грн.