- •1. Поняття права інтелектуальної власності (ів)
- •2. Обєкти права ів та їх класифікація
- •7. Субєкти авторського права
- •8. Обєкти авторського права
- •9. Співавторство: поняття і види
- •10. Особисті немайнові та майнові права автора
- •12. Обєкти суміжних прав, їх характеристика
- •14. Право ів на винахід та корисну модель
- •18. Оформлення прав на винахід та корисну модель
- •19. Поняття торговельної марки, характеристика
- •23. Право ів на комерційну таємницю
- •24. Право ів на наукові відкриття
- •25. Право ів на раціоналізаторські пропозиції
- •3. Державне упрвління ів
- •Система законодавства України про ів
- •Поняття і характеристика авторського права
- •21. Захист права ів
- •22. Договори у сфері інтелектуальної діяльності
- •27. Ів як нематеріальний актив
- •31. Оцінка вартості обєктів ів
- •30. Комерціалізація ів
- •20. Виникнення авторського та суміжного прав. Державна реєстрація авторського права
- •11. Строки чинності авторського права
- •13. Поняття та обєкти права промислової власності. Патентне право
- •17. Строки дії патенту. Визнання патенту недійсним
- •15. Промисловий зразок як обєкт патентного права
- •16. Майнові права ів на обєкти патентного права
- •4. Міжнародна система ів
- •26. Правовий статус Державної служби ів
- •28. Характерні ознаки інтелектуальної економіки
- •29. Зміст та структура інтелектуального капіталу
3. Державне упрвління ів
Основні засади державного управління інтелектуальною власністю визначаються Конституцією України. Держава забезпечує вільний і всебічний розвиток особистості. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Конституція України надає кожному, хто проживає в її межах, право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Також кожному держава гарантує свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, а також захист авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може їх використовувати або поширювати без згоди особи, яка має право на зазначені результати, за винятками, встановленими законом.
Держава всіляко сприяє розвиткові науки та будь-якій іншій інтелектуальній діяльності. За Конституцією України Верховна Рада України затверджує програми науково-технічного розвитку в державі. Що стосується інших видів інтелектуальної діяльності (наукова, літературна, художня, виконавська тощо), то відповідне регламентування ці питання дістали у Конституції України також. Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.
Управління ІВ певною мірою здійснюють також громадські організації — творчі спілки, фонди тощо.
Система законодавства України про ів
Правова охорона об'єктів ІВ, крім ЦК України, здійснюється також рядом законів України про ІВ.
У главі «Загальні положення про ІВ» одна стаття присвячена саме захисту (ст. 432 ЦК України). Вона називається «Захист права інтелектуальної власності судом» і проголошує, що захист прав інтелектуальної власності здійснюється такими самими способами, що й всі цивільні права, тобто у судовому порядку. Закон України «Про авторське право і суміжні права» захисту авторського права і суміжних прав присвячує спеціальний розділ 5, що містить чотири статті. Зазначений Закон проголошує, що авторське право і суміжні права у випадку їх порушення захищаються в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» захисту прав присвятив розділ VII, що складається з двох статей. Закон визначає, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені цим Законом (ст. 28), вважається порушенням права власності власника патенту, що спричиняє відповідальність згідно з чинним законодавством України.Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» містить розділ VI «Захист прав», що складається зі статей 20—22. Закон проголошує, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені цим Законом є порушенням прав власника свідоцтва, що спричиняє відповідальність згідно з чинним законодавством України.Закон України «Про племінне тваринництво» від 21 грудня 1999 р. також містить розділ VI, що складається з однієї статті, яка встановлює відповідальність за порушення цього Закону. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» встановлює державний захист права власності на науково-технічну продукцію. .Встановлена чинним законодавством України система захисту прав інтелектуальної власності не досягає своєї мети.