Исторія економіки та економічної науки

Исторія економіки та економічної науки

Хрустальова Вікторія Вікторівна ( а-432, а-430, а-410 )

Підручники: Два підручника, опорний конспект. Ковальчук “Історія економіки та економічної думки” Лановик “Економічна історія”

Тема: “1” Предмет і мин, історчії економіки та думки”

1. Історія економіки та економічної науки

2. Предмет, мета та завдання курсу

3. Методи наукових економічних досліджень

4. Переодизація історії економіки та історичної думки.

І. Історія економічної думки - зароджуеться у другій половині 19 сторіччя, пов’язанна з нагромадженням великої кількості матеріалів та роздумів щодо трансформації економічної думки.

Йозеф Шунпетер робота “Історія економічного аналізу” 1954 році була написанна, присвяченна історії інтелектуальних зусиль зроблених людством для того щоб зрозуміти економічні явища.

Історія економіки та економічної думки – це наука яка вивчає, господарську діяльність країн світу в історичному розвитку, різноманітність форм виявлення, та їх видображення в економічних поглядах та екомічних вченнях.

ІІ. Предмет

Предметом дослідження – розвиток господарства країн європейської цивілізациї (Америки, Японії, Китаю), та їх наукове ввідображення в економічній умці, шляхом вивчення виникненя та розвитку, економічних ідей, течий, шкіл а також формування та розвитку еконічної науки, як особливої системи знань.

Мета: Полягає у формуванні знань про історичний розвиток господарств, та економічну думку світової цивілізації, для розуміння генезесу, та закономірності функцюювання економичних систем.

Об’єкт дослидження: є історія зародження встановлення та розвитку економічних явищ та процесів та їх відображення у певних економічних поглядах напрямах, течіях.

Функції:

• Акомулююча

• Методологічна

• Фундоментальна

• Цінісна

• Світогляд

• Практична

Завдання: -

• поглиблення знань з економічної теорії

• Формування у’явлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки

• Аналіз внеску окремих кіл і напрямнів

• Розгорнута характеристинка сучасних економічних теорій

• Формування сучасного і економічного міслення

ІІІ. Методи

• Діялектичний.

• Наукової абстракції.

• Порівнняльно-Історичний

• Логічний

• Аналізу та синтезу

• Індукції та дедукції

• Перехід кількісних змін у якісні і навпаки.

• Емпіричний

• Системно-Структурний

IV. Періодизація

Періодизація економічного розвитку:

• П’яти стадиальна модель Ліста.

• Трьохстадиальна модель Гільденбранта Бюхєра( Від виробника до споживача).

• Інформаційний підхід Карла Маркса.

• Олд Ростиум (Техногений фактор).

• Підготовка до піднесення.

• Рух до технологічної зрілості (середина 20-го століття).

• Сусптльство масового споживання.

• Пошук якості життя.

• Періодизація.

• Інстутиціонально-технологічний.

Питання :

• Виникнення науки її розвиток?

• Головні складові елементи науки?

• Міссія науки? (Як сфера людської діяльності)

• Основний зміст сучасної науки, та її засоби?

1. Для того, що запамятовувати все, що говориться на лекції практичних заннятях тощо, думай про те, про що говорять. Арістотель.

Тема “2” Господарство первісного суспільства, та особливості господарського розвитку і економічної думки перілду формування світових цівілізацій.

1. Первісний лад та основні риси періодизації первісної доби.

2. Загальна характеристика східної і західної цивілізації “Осьовий час”

3. Господарський розвиток та економічна думка країн стародавнього сходу.

4. Особливості господарства та економічної думки країн західної цивілізації.

5. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонад.

І. Первісний лад та основні риси періодізації первісної доби.

Первісна доба найтриваліша.

Періоди:

1. Кам’яний вік

2. Палеоліт

3. Мезоліт

4. Протелеоліт

5. Неоліт

6. Енеоліт

7. Бронзовий вік

8. Залізний вік

Основні ознаки економічної доби:

• Низькі темпи розвитку продуктивних сил та їх повільний досконалень.

• Низькі мутині засоби виробництва, ручна праця.

• Відсутність приватної власності, експлуатації, класів та держави.

• Рівномірний розподіл і соціальна справедливість.

• Колективне привласнення природних ресурсів, і результатів виробництва.

Важливим явищем в економічному розвитку первісної доби, була неолітична революція.

Осьовий час коли в людській цивілізації відбувся “первиний вибух” що породив новий час, К.Ясперс 8-2 ст.до н.е

ІІ.

Осьовий час – це епоха самовизначення всіх тих культур, які зараз складають дитохомію схід-захід, час розквіту античної та східної культур, що визначило загально людські ціності та норми.

Основні риси рабовласницького суспільства:

1. Базується на приватній власності

2. Раб немає ніякої власності навіть на предмети споживання, раб є власністю свого господаря.

3. Позаекономічний кризис.

4. Переважання ручної праці, низькій рівень техніки

Виділяють два види рабства: Класичне та Патріахальне:

• Патріальхане рабство було притаманно для натуральних економік для створення ринкового продукту. (Експлуатація раба несильна)

• Класичне рабство, характерне для товарних економік, і характерезується повним безправ’ям рабів, та їх жорстокою експлуатацією. Раб основна продуктивна сила суспільства.

ІІІ.

Східне рабство виникло у 4 тис до н.е у староданьому Єгипті.

Особливості східного господарства

1. Головна сфера економіки сільське господарство залишилася поза рабовласницьким виробництвом.

2. Раби належали в основному державі.

3. Зрошувальна система землеробства.

4. Праця рабів використвовувалася не продутивно, тобто для обслуговування рабовласників використовували їх для будівництва пірамід, ірегаційних систем.

• Які характерезують нормування та регламентацію г/д:

1. Збірник законів царя Іншуні (20ст до н.е), Індія Аркашастра.

2. Закони Ману.

3. Конфуцян, Хуань Конфуціасто.

- Основні функції науки та її закономірності.

1.Розвиток науки є: ускладненя методів дослиджень, емпіричних

2. Ускладнення форм наукових досліджень

3. Використання складного апарату (Техніки, технології, тощо)

Причинами виникнення сучасної науки є бажання людства поліпувати своє життя, свій побут і реалізація своїх здібностей.

Виникнення науки як сфери людської діяльності пов’язанно з природним процесом розподілу суспільної праці і зростання інтелекту людей. Із зростанням безперервим з обсягом виробництва продукції, надання послуг споживачам (Послуга такоє товару). ІЗ ЗРОСТАННЯМ ОБСЯГІВ ПРИБУТКІВ підприємств. Головним складовим науки є:

1. Наукові закони.

2. Наукові факти.

3. Практичний досвід діяльності підприємства, що описується наукою.

Місію науки – головне завдання, або основнна причина існування чогось, чи створення чогось. Місією науки – є

1. Бути джерелом підтвердження знань, які можна використати у різних сферах або місія є джерлом підтвердження практичних знань. Наука яка не перівіренна практикою вона не є наукою

2. Бути джерелом отриманням нової інформації про діяльність людей.

– є теорія, як система знань , що є формою суспільної свідомості людей або суспільна роль практична у використанні рекомендацій для виробництва благ для людей, або практична роль у досконаленні виробництва і системи відноснин.

Засобами науки – є засіб представляє метод досягнення певних цілей.

1. Методи мислення

2. Методи емпіричного дослідження

3. Технічні засоби.

Функції науки: головні функції полягають

1. У пізнанні об’єктивного світу, щоб його вивчати і вдосконалювати

2. У розвитку системи знань.

Система – це дещо ціле, елемени якого знаходяться у взаємо зв’язку, та взаємо підпорядкуванні.

Система знань – це є сукупність емпіричних і теріотичних методів за допомогою яких здобуваються нові знання.

3. Раціональне використання виробничих сил в інтересах усіх членнів суспільства.

До конктретних функцій відноситься:

Пізнавальна (задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства)

Культурно пізнавальна – це розвиток культури: особистої, виробничої, організаційної, корпоративної тощо.

Практично діюча (вдосконалення виробництва, торгівлі, суспільних відносин тощо.)

Розрізняють функції:

1. Пізнавальна (тобто задоволення потреби людей у пізнанні законів суспільства)

2. Культурно-Виховна – це забеспечення системного розвитку людей та формування їх

3. За допомогою практичної функції вдосконалюються всі виробничі процеси, оновлюються товари техніка сировина і створюються сучасні технології. Практична полягає і в тому щоб вдосконалювати суспільні, особисті відносини між людьми, країнами, континентами тощо.

Закономірності – системе повторення явищ природи, традицій людей, операцій і процидур в торгівлі тощо.

Сучасної науки

1. Акумуляція (Нагромадження знань)

2. Революційний характер розвитку(Під науковою революцією слід розуміти такий стан у розвитку науки який пов’язаний зі зломом, зміною фундаментальних поннять, методів, теоретичних ідей, зміною нових концепцій тощо)

3. Конкурентність (закономірність суть в тому, всі програми між собою знаходяться в стадію конкуренції, інтерпретації нових фактів, формування наукових прогнозів, різних передбачень тощо)

Групи:

1. Природничі

2. Технічні (система знань про перетворення природних сил )

3. Медичні

4. Суспільні ( Економіка, соціологія, політологі тощо)

5. Гуманітарні (Мислення)

Тема “3” Сутність, о’бєкти наукових долідженнь, та їх види

І. Сутність наукових дослідженнь та їх предмет

ІІ. Класифікація наукових дослідженнь

ІІІ. Методи, та методологія наукових дослідженнь.

Домашнє завдання:

Організація науково-дослідної діяльності в Україні підручники “Стиченко” “Білуха”.

І. Наукове дослідження представляє собою процес, вивчення певного о’бєкта предмета, або явища з метою встановлення закономірностей його виникнення а також закономірностей розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання, у практичній діяльності людей.

У наукових дослідженнях розрізняють поннятя предмет і об’єкт.

Об’єктом прийнято називати те на що спрямованна пізнавальна діяльність дослідникаа предметом пізнання досліджуванні з певною метою властивості.

Приклад – усі суспільні науки признають один об’єкт суспільство, але мають різні предмети.

О’бєктом може бути торгівельне підприємство, фабрика тощо.

Предметом може бути: Торгівельне підприємства(управлінням), формування управлінським персоналом, формування прибутком підприємств.