Навчальні модулі зм 1. Сутність фінансового менеджменту
Поняття «фінансовий менеджмент»
Поняття «фінансовий менеджмент» можна розглядати в трьох аспектах:
cистема управління фінансовою діяльністю підприємства;
орган управління фінансовою діяльністю підприємства;
форма підприємницької діяльності.
Як система управління фінансовий менеджмент представляє собою процес визначення мети управління фінансовою діяльністю підприємства та методів її досягнення. Фінансова діяльність, в свою чергу, покликана забезпечити в повному обсязі потреби операційної та інвестиційної діяльності в коштах. При цьому використовуються як власні, так і запозичені кошти. У випадку використання запозичених грошових коштах перед фінансовим менеджментом стоїть завдання своєчасного і повного погашення зобов’язань підприємства.
Як орган управління фінансовий менеджмент підприємства включає фінансову дирекцію та безпосередньо фінансових менеджерів.
Фінансовий менеджмент як форма підприємництва передбачає надання фінансових послуг підприємству: консалтингові фірми розробляють бізнес-плани, інвестиційні програми; факторингові фірми займаються управлінням дебіторською заборгованістю підприємства тощо.
Ми будемо вивчати фінансовий менеджмент як систему управління, яка озброює суб’єктів управління (фінансових менеджерів) відповідним методами прийняття управлінських рішень.
1.2. Цілі фінансового менеджменту
Стратегічною метою менеджменту, в т.ч. фінансового, є зростання добробуту власників підприємств. Довгий час вважалося, що для її досягнення достатньо максимізувати прибуток і рентабельність роботи підприємства. Сьогодні власники вимагають від керівництва приросту вартості, яка їм належить.
Розрізняють бухгалтерську і ринкову вартість підприємства. Бухгалтерська вартість (БВ) дорівнює:
БВ=А-З,
де А – активи підприємства;
З – його зобов’язання.
Отже, вартість підприємства дорівнює вартісті вланих його активів.
Ринкова вартість визначаєтся на підставі незалежної оцінки, яка здійнюється у відповідності із законодавством про оцінку майна, майнових прав, або при продажі підприємства. Ринкова вартість при продажі враховує гудвіл (позитивний чи від’ємний). Гудвіл – це різниця між вартістю, за якою придбані активи, і їх справедливою вартістю на дату придбання.
Приклад 1.1. Прийнято рішення продати ТОВ. Незалежні експерти визначили вартість підприємства у сумі 900 тис. грн. На аукціоні підприємство продано за: перший варіант - 980 тис. грн.; другий варіант - 810 тис. грн. Якою є ринкова вартість ТОВ і гудвіл за обома вартіантами?
|
Варіанти |
|
перший |
другий |
|
Ринкова вартість ТОВ, тис. грн. |
980 |
810 |
Гудвіл, тис. грн. |
980-900=+80 |
810-900=-90 |
Чим вища ринкова вартість підприємства, тим вища його інвестиційна привабливість – сигнал для інвесторів до вкладання коштів.
Внутрішнім джерелом зростання вартості підприємства є тезаврований (накопичений, капіталізований) прибуток, обсяг якого визначається в процесі розподілу останнього. Порядок розподілу прибутку представлений на рис. 1.1.
Прибуток від звичайної діяльності
-
Податок на прибуток
(у фактичному кошторисі використання прибутку ця сума визначається за декларацією про податок на прибуток, за плановим кошторисом податок на прибуток рахується за діючою ставкою оподаткування)
=
Чистий прибуток
-
Використаний прибуток власниками для особистих потреб
(нараховані і сплачені дивіденди акціонерам чи виплати засновникам ТОВ)
=
Тезаврований (капіталізований) прибуток
-
поповнення резервного капіталу
(не менше 5 % чистого прибутку),
-
створення інших резервів, передбачених статутними документами товариства
-
збільшення статутного капіталу
(виплата дивідендів акціями)
=
Нерозподілений прибуток
(спрямовується на розвиток підприємства)
Рис.1.1. Порядок використання прибутку підприємства
Очевидно, зростання тезаврованого прибутку забезпечується за рахунок збільшення прибутку від звичайної діяльності підприємства. Одночасно зростання прибутку пов’язано із збільшенням фінансових ризиків, негативних соціальних і екологічних наслідках діяльності.
З рахуванням вищенаведеного структурна декомпозиція основної стратегічної мети фінансового менеджменту у вигляді багаторівневої системи цілей (дерева цілей) є такою:
Таблиця 1.2
Стратегічна мета |
Зростання добробуту власників |
||
Цілі першого рівня |
Збільшення вартості підприємства |
||
|
|
||
Цілі другого рівня |
Зростання прибутку |
Забезпечення прийнятного рівня фінансових ризиків |
Обмеження негативних соціальних та екологічних наслідків діяльності |
|
|
||
Цілі третього рівня |
Збільшення доходів Скорочення питомих о витрат |
Забезпечення ліквідності Забезпечення фінансової стійності Зростання ділової активності Зростання рентабельності |
|
Наступний рівень цілей може охоплювати такі цілі: диверсифікація діяльності, освоєння нових ринків, скорочення змінних матеріальних витрат, скорочення строку інкасації дебіторської заборгованості за послуги, трансформація короткострокових кредитів у довгострокові тощо.
Визначені цілі різних рівнів необхідно трансформувати у конкретні кількісні показники, наприклад, приріст прибутку - 10%, зростання рентабельності на 6%, скорочення шкідливих викидів у навколишнє середовище – 8 %.
Література: 1,8,12,15,19,29.