- •Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «фінансовий менеджмент»
- •Навчально-тематичний план та розподіл годин за модулями
- •Регламент контролю засвоєння навчального матеріалу
- •Навчальні модулі зм 1. Сутність фінансового менеджменту
- •Поняття «фінансовий менеджмент»
- •1.2. Цілі фінансового менеджменту
- •Контрольні запитання
- •Вправи для самостійної роботи
- •Зм 2. Формування прибутку і грошових потоків підприємства
- •2.1. Формування доходів
- •2.2. Формування витрат
- •Фінансовий результат діяльності
- •2.4.Формування грошових потоків
- •Контрольні питання
- •Вправи для самостійної роботи
- •Зм 3. Фінансові ризики
- •3.1. Сутність та види фінансових ризиків
- •3.2. Методи оцінки фінансових ризиків
- •3.3. Механізми нейтралізації фінансових ризиків.
- •Контрольні питання
- •Зм 4. Визначення вартості грошей у часі
- •Нарощування та дисконтування за процентними ставками
- •4.2.Нарощування та дисконтування за обліковими ставками
- •4.3.Еквівалентні ставки
- •4.4.Фінансова рента
- •Контрольні питання
- •Вправи для самостійної роботи
- •Зм 5. Вартість капіталу підприємства
- •5.1. Складові капіталу підприємства та джерела його збільшення
- •5.2.Оцінка вартості складових капіталу підприємства
- •5.2.1. Оцінка вартості власного капіталу
- •5.2.2.Оцінка вартості запозиченого капіталу
- •Середня вартість капіталу підприємства
- •Контрольні питання
- •Вправи для самостійної роботи
- •Зм 6. Функції фінансового менеджменту
- •6.1. Функції фінансового менеджменту в умовах прибуткової діяльності підприємства
- •Перша модель
- •Друга модель
- •6.2. Функції фінансового менеджменту в умовах збиткової діяльності підприємства
- •Перша модель
- •Друга модель
- •Функції фінансового менеджменту
- •Контрольні питання
- •Зм 7. Моніторинг платоспроможності підприємства
- •Аналіз поточної платоспроможностi
- •Аналіз перспективної платоспроможностi
- •7.2.1. Оцінка рівня фінансової стійкості
- •7.2.2. Аналіз ділової активності
- •7.2.3. Показники ефективності роботи підприємства
- •Контрольні питання
- •Зм 8. Управління інвестиціями
- •8.1. Порядок розробки інвестиційної програми підприємства
- •8.2. Показники економічної ефективності реальних інвестиційних проектів
- •8.3. Методи оцінки ризику реальних інвестиційних проектів
- •8.4. Порядок розробки бюджету інвестиційної програми
- •Внутрішні
- •2. Зовнішні
- •8.5. Управління структурою капіталу підприємства
- •8.6. Дивідендна політика
- •8.7. Управління фінансовими інвестиціями
- •Контрольні питання
- •Зм 9. Управління виробничими запасами
- •9.1. Планування та контроль запасів
- •9.2. Фінансування запасів
- •Контрольні питання
- •Зм 10. Управління дебіторською заборгованістю
- •10.1. . Порядок розробки кредитної політики підприємства
- •10.2. Реалізація кредитної політики
- •Контрольні питання
- •Вправи для самостійної роботи
- •Зм 11. Управління грошовими коштами
- •11.1. Планування руху коштів від інвестиційної діяльності підприємства
- •11.2. Планування руху коштів від операційної діяльності
- •11.2.1. Планування грошових надходжень
- •11.2.2. Планування витрат для поповнення виробничих запасів
- •11.2.3. Розробка графіка виплати заробітної плати, сплати податку з доходів фізичних осіб, утримань та відрахувань на соціальні заходи
- •11.2.4. Розробка графіка сплати податків
- •11.3. Бюджет руху грошових коштів у резльтаті фінансової діяльності
- •11.4. Управління тимчасово вільними грошовими коштами
- •Контрольні питання
- •Зм 12. Антикризове фінансове управління підприємством
- •12.1. Фінансова криза та її стадії
- •12.2. Оцінка ймовірності банкрутства підприємства
- •12.3. Реструктуризація підприємства та фінансова його санація
- •Контрольні питання
- •Література
8.6. Дивідендна політика
Дивідендна політика передбачає вибір між двома рішеннями: спрямуванням чистого прибутку на виплату дивідендів за звичайними акціями чи рефінансуванням його в діяльність акціонерного товариства. Перше рішення має тактичний характер, друге - стратегічний. Спрямовуючи прибуток на виплату дивідендів, товариство підтримує "сьогоднішній" інтерес інвесторів до своїх акцій. Одночасно зменшуються можливості зростання прибутку, оскільки підприємство втрачає таке важливе джерело фінансування свого розвитку як нерозподілений прибуток. Це, у свою чергу, може призвести до падіння курсу акцій у майбутньому, а отже, інтерес інвесторів до акцій теж впаде. Якщо ж весь чистий прибуток рефінансувати у діяльність підприємства, то така політика може призвести до втрати інвесторів. Отже, фінансовий менеджер повинен розробляти раціональну дивідендну політику з урахуванням особливостей конкретного етапу розвитку акціонерного товариства. Раціональною буде та політика, яка встановлює баланс між поточними дивідендами й майбутнім зростанням вартості підприємства, максимізує ціну акцій товариства.
З огляду на вищевикладене, дивідендна політика може бути пасивною й активною. Пасивна політика, або політика пасивного залишку, віддає перевагу інвестиціям. Якщо їх обсяг значний, дивіденди не виплачуються, якщо ж інвестиції відсутні, дивіденди сплачуються у повному обсязі. При такій політиці "дивідендний вихід" змінюється від 0 до 1. Пасивна політика передбачає, що інвестору байдуже: чи отримати дохід у вигляді дивідендів, чи у вигляді підвищення ринкової вартості акцій. У другому випадку при реалізації акцій інвестор, окрім раніше отриманого дивідендного доходу, може заробити курсовий дохід. Якщо ж він не планує продавати акції, то відмовившись від дивідендів сьогодні, інвестор збільшить свій капітал у майбутньому, оскільки в нерозподіленому прибутку є і його частка.
Активна дивідендна політика передбачає невизначеність можливих ситуацій у майбутньому, тому інвестори бажають отримати більше коштів сьогодні, а не завтра.
Показниками дивідендної політики є коефіцієнт виплати дивідендів (дивідендного виходу), їх стабільність. Коефіцієнт виплати дивідендів (КВД) визначається так:
де Дза - сума дивідендів за звичайними акціями;
ЧП - чистий прибуток.
Окрім коефіцієнта виплати дивідендів, інвесторів цікавить їх стабільність. Під стабільністю дивідендів розуміють постійну їх динаміку, бажано зростаючу. При високій стабільності виплат коефіцієнт варіації дивіденду в розрахунку на одну звичайну акцію не перевищує рівень 30%. Якщо ж коефіцієнт варіації вищий, виплати дивідендів є нестабільними.
На вибір дивідендної політики впливає багато факторів:
потреба в коштах для фінансування підприємства;
фактичні значення показників ліквідності. Чим більший обсяг дивідендів, тим менше власних коштів залишається для фінансування активів, тим більше необхідно використовувати запозичених джерел. А це, як відомо, зменшує показники ліквідності, отже, платоспроможність товариства;
коефіцієнт виплати дивідендів конкурентами;
стабільність дивідендів;
можливості запозичення коштів. Чим більші такі можливості, тим
більшу суму дивідендів можна сплачувати;
потенційний приріст доходу акціонерного товариства тощо.
Дивіденди можуть виплачуватися у грошовій і не грошовій формах, тобто акціями.