Тренувальні вправи

1. Від поданих географічних назв утворіть відносні прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Прокоментуйте зміни приголосних на межі твірної основи та суфікса.

Кагарлик, Бучач, Кам’януха, Сиваш, Немовичі, Единбург, Глеваха, Бурлук, Рига, Ладога, Волга, Норвегія, Чикаго, Владивосток, Хмільник, Волноваха, Білокоровичі, Острог, Народичі, Бахмач, Париж, Заліщики, Гамбург, Люксембург, Лейпциг, Воронеж, Прага, Кобеляки.

2. Від поданих географічних назв утворіть відносні прикметники, а від них – іменники-назви територій із суфіксом -ин-а. Прокоментуйте орфограми.

Овруч, Калуш, Кременець, Кременчук, Народичі, Прилуки, Дрогобич, Чернівці, Донецьк, Бердянськ.

3. Утворіть дієслова з суфіксом -а-ти. Прокоментуйте їх написання.

Писк, вереск, блиск, брязк, високий, проїзд, тріск, простити.

4. Від поданих слів утворіть прикметники. Прокоментуйте наявність чи відсутність спрощення у групах приголосних.

Проїзд, доблесть, млість, зап’ястя, захист, швидкість, запуск, гігант, парламент, тиждень, заздрість, честь, центрист, цілість, якість, пестити, совість, контраст, область, баласт, очистити, випуск, жалість, форпост, кількість, перехрестя, масло.

5. Від поданих іменників утворіть дієслова за допомогою суфікса -ну(ти). Прокоментуйте наявність-відсутність спрощення у групах приголосних.

Тиск, вереск, брязк, шелест, блиск, тріск, риск, писк.

6. Подані іменники запишіть в орудному відмінку однини. Прокоментуйте наявність чи відсутність подовження приголосних.

Загибель, галузь, мати, сіль, кров, радість, жовч, верф, вість, височінь, міцність, тінь, подорож, суміш, дотепність, шерсть, смерть, міць, гниль, розкіш, зустріч, фальш, пригорщ.

7. Запишіть у родовому відмінку множини. Прокоментуйте наявність чи відсутність подовження приголосних.

Засідання, життя, обличчя, бажання, почуття, піддашшя, відкриття, вагання, весілля, роздоріжжя, століття, угіддя.

8. Перепишіть. На місці крапок вставте одну чи дві літери н.

Стара..о, поора..ий, блаже..ий, загублен..ий, свяще..ий, зробле..ий, довгожда..ий, сказа..ий, неочікува..ий, виверше..ий, обладна..ий, напруже..ий, загубле..ий, вихова..ий, жада..ий, бажа..ий, скаже..ий, закінче..ий, запрограмова..ий, огне..ий, пече..ий, створе..ий, сформульова..ий, скопійова..ий, враже..ий, дарова..ий, знаме..ий, тума..ий.

9. Перепишіть. На місці крапок вставте, де потрібно, пропущені літери, визначте наголос. З’ясуйте різницю у значенні слів, які звучать подібно.

Нездійснен..і плани – не здійснен..і вчасно плани; незлічен..і кошти – не злічен..і ніким кошти; неоцінен..а пропозиція – не оцінен..а владою пропозиція; незбагнен..ий успіх – ніким не збагнен..ий успіх; невпізнан..ий край – не впізнан..ий мною край; незрівнян..а перспектива – не зрівнян..а ніким поверхня; непримирен..і стосунки – не примирен..і досі сторони.

§ 4. Правопис префіксів. Милозвучність мовлення

4.1. Правопис префіксів

1. Префікс з- перед глухими к, п, т, ф, х змінюється на с-: сказати, спитати, стулити, сформувати, схитрувати. У всіх інших префіксах (роз-, без-, через-, між-, над-, під-, від-, об-, понад-) кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими зберігається: розпитати, безсистемний, відкриття, обтрусити тощо.

2. Префікс пре- вживаний:

а) в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: премудрий, прегарний, препогано, а також у похідних словах: премудрість;

б) у словах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол;

в) у словах презирливий, презирство.

3. Префікс при- вживаний:

а) в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прибудова, пришвидшити, прибути, прибуття, пришвидшення;

б) в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменником при: пригірок, прибережний, прикордонний.

4. Префікс прі- вживаний тільки у словах прізвисько, прізвище, прірва.