Розділ III Моделювання організаційних структур управління

Управління організацією у динамічний час економічних перетворень є складним завданням, яке неможливо ефективно вирішити керуючись лише рекомендаціями літературних дже­рел.

Діяльність підприємств готельно-ресторанного бізнесу, які до­сягай успіху на даному етапі розвитку економіки нашої держави, свідчить, що лише побудовані за новітніми технологіями ор­ганізаційні структури спроможні забезпечити ефективність вироб­ничого процесу й виступати запорукою динамічного розвитку підприємства.

Організаційна структура необхідна для управління всіма сфера­ми діяльності підприємства, а аналіз переваг та недоліків можливих варіантів її побудови дозволяє зробити вибір її конкретної форми з урахуванням стану споживчого ринку та стратегії розвитку підприємства. Організаційна структура управління забезпечує стабільність функціонування системи управління, завдяки чому підприємство ритмічно працює незалежно від впливу зовнішніх та внутрішніх факторів.

Організаційна структура підприємства базується на таких осно­воположних принципах:

- поділ праці та визначення функціональних обов'язків окре­мих працівників та груп;

- визначення сфери контролю керівників та підпорядкованості підрозділів на підприємстві;

- координація всіх функцій управлінської діяльності та всіх ла­нок виробничого процесу.

Організаційна структура визначає функції та робоче місце кож­ного працівника на підприємстві, завдяки чому вони спільно пра­цюють для досягнення певної мети. Відтак, організаційна структу­ра управління забезпечує реалізацію стратегічних планів підприємства шляхом його певних тактичних дій.

3.1. Сутність та особливості організаційних структур, застосовуваних на підприємствах

Організаційна структура управління уособлює побудову та устрій суб'єкта управління, спосіб його внутрішнього підпорядку­вання, зв'язки структурних елементів управління між собою (поря­док розміщення, специфічність окремих ланок управлінського апа­рату), які дозволяють виконувати необхідні управлінські функції.

Організаційна структура будь-якого підприємства відбиває упорядковане розташування його управлінських елементів та фор­му їх взаємозв'язку, перетворюючи діючу структуру на систему.

Структура є своєрідним каркасом, навколо якого будуються всі складові підприємства. Керувати структурою, стежити за тим, щоб вона була адекватною до стратегії — дуже складно.

Ефективно працюючі підприємства обирають таку організа­ційну структуру, яка б найбільшою мірою відповідала вирішенню складних і непередбачуваних проблем. Неефективно діюча струк­тура підприємства не дає можливості досягти намічених цілей.

Сучасні теоретики менеджменту високо оцінюють значимість організаційних структур і їхній вплив на ефективність діяльності підприємства, тому, що устрій підприємства завжди був одним із головних пріоритетів управління.

Керівництво вищої ланки більшості підприємств постійно пере­буває в пошуку такої організаційної структури, яка б дозволяла найефективніше використовувати ресурси та досягати поставлених цілей. При цьому організаційна структура кожного підприємства, маючи загальні ознаки щодо забезпечення послідовності й постій­ності виробничого процесу та адаптації підприємства до умов зовнішнього середовища, є індивідуальною.

Підприємства створюються і реконструюються менеджерами вищого рівня, тому структура завжди відбиває пріорітети та цінності її керівництва (а не працівників чи споживачів). У струк­турі втілюється уява керівника про бізнес, ефективність окремих структурних підрозділів та про способи управління ними.

Організаційні структури створюються насамперед для того, щоб просувати корпоративні інтереси, а не інтереси окремих груп чи працівників підприємства.

Підтримуючи стабільність та постійність, організаційна струк­тура підприємств не може залишатись незмінною протягом тривалого періоду. Навіть релігійні організації які, здавалось, є непохит­ними, поступово трансформуються.