Оптимізація першого варіанта плану виконання робіт

Оптимізація першого варіанта календарного плану виконання робіт проводиться відповідно до заданих критеріїв та визначених умов. У роботі передбачена можливість використання різних вар­тісних і невартісних критеріїв, перелік яких наведений у додатку 3.

Варіант завдання може передбачати застосування одного або кількох критеріїв оптимальності (наприклад, одного вартісного й од­ного невартісного). Зазначена ситуація може передбачати індивіду­альне або комплексне використання критеріїв. Умови індивідуально­го використання передбачають розробку для кожного із заданих кри­теріїв свого варіанту оптимізованого плану. Наприклад, один варіант — це оптимізація першого плану за першим критерієм, дру­гий варіант — за другим критерієм і т.д. Умова комплексного вико­ристання критеріїв передбачає розробку оптимізованого варіанта плану з одночасним врахуванням заданих критеріїв оптимальності.

Процедури оптимізації плану ведуться відповідно до методики, суть якої показана далі в наведеному прикладі. Припустимо, що як критерії оптимальності визначені: необхідність виконання плану в найкоротші терміни (Дкр ------ мін), із залученням мінімальної чисель­ності виконавців (Чкр ----- мін). Основний шлях вирішення поставлено­го завдання — це маневрування трудовими ресурсами. Так, із рисун­ка 8.3 видно, що термін виконання комплексу робіт можна змінити за рахунок скорочення тривалості робіт критичного шляху, а досягти цього можна шляхом збільшення кількості виконавців даних робіт.

Необхідну чисельність виконавців можна скоротити за рахунок зменшення їх потреби в пікові періоди. Виконати ці вимоги можна шляхом перерозподілу виконавців між критичними й некритични­ми роботами.

Нова тривалість робіт після зменшення чи збільшення чисель­ності їх виконавців визначається за умови збереження незмінною трудомісткості робіт.

Для кожної поточної роботи з початковою тривалістю Т_(і-к) три­валість її виконання після перерозподілу виконавців складатиме:

Д^е Ч_(і-к) Ч'_(і-к)— чисельність виконавців відповідно, до й після пере­розподілу ресурсів, осіб. Для прикладу проведемо розрахунки перерозподілу праців­ників для роботи 1-3 й 4-6 (рис. 8.3).

Скорочення тривалості виконання роботи 4-6, а значить і три­валості критичного шляху складе 15-12 = 3 дні.

Нова тривалість виконання роботи 13 при цьому складе:

З роботи 3-8 теж можна зняти одну людину й переставити її на роботу 6-8, що дозволить скоротити тривалість критичного шляху ще на 4 дні. Аналогічно можна вчинити й з іншими роботами.

Такі процедури доцільно проводити доти, поки тривалість кри­тичного шляху не почне зростати. Це станеться в тому разі, коли некритичні шляхи подовжаться на стільки, що один з них (або кілька) стане критичним, причому його тривалість перевищувати­ме досягнуту раніше тривалість попереднього варіанту критичного шляху.

Подальшу оптимізацію плану слід проводити за критерієм мінімальної чисельності виконавців. На рисунку 8.3. видно, що ланцюг робіт 4-7 і 7-8 доцільно перемістити в межах їх резерву вправо таким чином, щоб був усунений пік на графіку зайнятості виконавців.

Початок виконання робіт 4-7 і 7-8 необхідно запланувати після закінчення виконання робіт 1-5 і 5-8. Це дозволить забезпечити рівномірну зайнятість виконавців протягом виконання всього ком­плексу робіт при меншій їх загальній чисельності. В процесі оп­тимізації можливі різні варіанти удосконалення плану виконання робіт як за рахунок різних способів перерозподілу виконавців між критичними і некритичними роботами, так і за рахунок варіюван­ня термінів виконання некритичних робіт. Число можливих варіантів удосконалення планів навіть для найпростішої планової ситуації є великим, що надзвичайно ускладнює вирішення постав­лених завдань.

Необхідно зазначити, що в даному разі має місце класична для теорії управління ситуація, коли із множини можливих рішень не­обхідно швидко (іноді інтуїтивно) обрати кілька найперспек-тивніших варіантів, порівняти їх між собою й зрештою обрати най­кращий з них.

Для прикладу, який розглядається, є можливим оптимізований варіант плану виконання робіт, показаний на рисунку 8.4. Оптимізація дозволила скоротити планові терміни проведення робіт з 50 до 43 днів, знизити потребу у виконавцях з 11 до 9 осіб і забезпечи­ти більш рівномірне їх завантаження в процесі виконання всього комплексу робіт. Загальна чисельність виконавців в окремі дні ко­ливається від 7 до 9 осіб проти 4-11 осіб у попередньому варіанті плану.

Оптимізований варіант плану повністю враховує задані обме­ження щодо використання ресурсів. Має місце також більш раціональне їх використання, так, встановлене обмеження щодо чисельності виконавців (10 осіб), становить 9 осіб, а термін вико­нання робіт становить 43 дні замість встановленого обмеження 45 днів.