Вартісна оцінка варіантів плану

Оцінка варіантів плану проводиться на основі вартісних норма­тивів. Перелік і кількісні варіанти даних щодо вартісних норма­тивів наведеш в додатку 4. Як нормативна використовується ситу­ація, коли фактори планування використовуються в рамках вста­новлених обмежень у використанні ресурсів-величини Д_об і Ч_об(див.рисунки8.3 і 8.4)

Графік 8.4. Оптимізований варіант календарного плану виконання комплексу робіт

Для прикладу, який розглядається, як перший (плановий), так і оптимізований варіанти плану мають відхилення від заданої нор­мативної ситуації.

Для розробленого оптимізованого варіанта плану має місце скорочення критичного шляху порівняно з Д_об на 45 - 43=2 дні (Д_скор = 2 дні), і, як видно з рисунка 8.4, необхідно на 1 людину мен­ше, порівняно з величиною Ч_об, тобто є об'єктивним вивільнення працівника Ч_вр = 1 особа протягом усього терміну виконання робіт (Д_0р = 43 дні).

Вартісні оцінки варіантів плану будуть складатись з економії витрат за зміною чисельності (Е_змчис) і економії витрат за скорочен­ням термінів виконання комплексу робіт (Е_скор._терм).

Е = Е_змчис + Е_{скортерм}

Е_змчас = С₁ хД₁хЧ₁

Е_{скортерм} = С₂ хД₂

де С₁— розцінка за один скорочений день на одного працівника;

Д₁ — тривалість оптимізованого критичного шляху;

Ч₁— чисельність вивільнених виконавців;

С₂ — розцінка за один скорочений день всього комплексу вико­нання робіт;

Д₂ — кількість днів скорочених оптимізованим планом.

Контрольні запитання

1. Сіткові моделі й методи в практиці управлінської діяльності.

2. Критерії оптимізації й обмежень при обґрунтуванні управлін­ських рішень.

3. Суть понять: подія, робота, шлях, резерви.

4. Методи розрахунку основних параметрів сіткових моделей.

5. Сіткові й лінійні графіки складних комплексів робіт.

6. Критерії оптимізації планів виконання комплексів робіт.

7. Методи оптимізації планів виконання комплексів робіт.

8. Вартісна оцінка варіантів оптимізації планів виконання ком­плексів робіт.

Рекомендована література

1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. — М.: Дело, 1992.

2. Разумов И.Н. и др. Сетевые графики в планировании / Учеб­ное пособие. — М.: Высшая школа, 1981.

3. Перегудов Ф.И., Парасенко Ф.П. Введение в системный ана­лиз / Учебное пособие для вузов. — М.: Высшая школа, 1989.

4. Таранец Н.Ф. Пути повышения эффективности труда работ­ников туристско-экскурсионных предприятий в новых условиях хозяйствования / Учебное пособие. — М.: МЦРИБ «Турист», 1989.

5. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менедж­мент. — М.: Сибирское соглашение, 1999.

Розділ IX Значення системи методів менеджменту в роботі підприємств готельно-ресторанного бізнесу

Сучасні умови господарювання вимагають творчого підходу до вирішення проблем менеджменту підприємств готельно-ресторанно­го бізнесу, який ґрунтується на широкому використанні досягнень науки й глибокому систематичному вивченні методів управління. Успішне вирішення управлінських завдань потребує не лише творчо­го й наукового підходу, але й певних навичок і досвіду. Тому зрос­тання професійного потенціалу керівника, рівня його компетент­ності у вирішенні дедалі складніших ситуацій залежить насамперед від тривалості його практичної діяльності. Практичний досвід допо­магає керівникові віднаходити найефективніші методи управління, озброює його вмінням раціонально організувати працю підлеглих, ефективно мобілізовувати творчу ініціативу колективу.

Методи управління — це сукупність прийомів впливу на колек­тив для активізації його діяльності з метою досягнення поставлених перед ним цілей. Виділяють такі сфери активізації діяльності працівників: організаційна, адміністративна, економічна та соці­ально-психологічна. Вплив в цих сферах здійснюється за допомо­гою певних систем активізації, які охоплюють різні за змістом, на­прямом, організаційними формами, характером методи та прийоми.

За змістом методи управління слід розглядати з позицій вимог основних законів виробництва, управління, специфіки відносин. Відповідно виділяють економічні, організаційно-адміністративні та соціально-психологічні методи управління.

За напрямом методи управління поділяють за рівнем впливу та об'єктом впливу. Розрізняють три групи методів: орієнтовані на підприємство в цілому, на структурні підрозділи, та на окремих працівників.

Залежно від організаційних форм методи управління реалізу­ються в таких видах як: тип впливу, спосіб здійснення впливу; ха­рактеристика впливу (одноразова, періодична, тактична, стра­тегічна, довгострокова, короткострокова).

За характером розрізняють прямий та побічний управлінський вплив. Прямий вплив (наказ, розпорядження) передбачає конкрет­ний результат. Побічний (непрямий) — передбачає створення ком­плексу умов для досягнення кінцевого результату.

При класифікації методів управління значна увага приділяється їх правовому аспекту — тому що всі методи управління повинні відповідати чинному законодавству.

Методи управління, які класифікуються за їх змістом, напрям­ком, організаційними формами та характером впливу, на практиці в чистому вигляді не використовуються. Вони є системою методів, що реалізуються в процесі формування й розвитку управлінських відносин на основі законів та принципів управління.