Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань

1. 1.   Характеристика соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності як частини державних фінансів.

2. 2.   Характеристика джерел фінансування загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

3. 3.   Порядок формування тарифів страхових внесків на загально­обов’язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

4. 4.   Місце і роль загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності у системі соціальної безпеки країни.

5. 5.   Існуючий стан і перспективи розвитку загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

6. 6.   Характеристика нормативно-законодавчої бази організації та проведення загальнообов’язкового державного страхування на випа­док тимчасової втрати працездатності та зміст основних її положень.

7. 7.   Переваги, недоліки організації та проведення загальнообов’яз­кового державного страхування на випадок тимчасової втрати праце­здатності.

8. 8.   Поглиблення соціально-економічного змісту і посилення ролі загальнообов’язкового державного страхування на випадок тимчасо­вої втрати працездатності.

Термінологічний словник

Суб’єкти загальнообов’язкового державного страхування на випадок тимчасової втрати працездатності – страховик, страху­вальники, застраховані особи.

Застрахована особа – найманий працівник, а також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, що проживають в Україні), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності та витратами на поховання. Їх представниками є профспілки або їх об’єднання чи інші уповноважені органи.

Страхувальник – це:

1. 1) роботодавець – для найманих працівників;

2. 2) самозайняті особи та громадяни України, що працюють за кордоном (за умови сплати страхових внесків).

Страховик – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Роботодавець – власник підприємства (установи, організації) або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом);

– власник розташованого в Україні іноземного підприємства (уста­нови, організації), у тому числі міжнародного, філії, представництва, який використовує найманих працівників, якщо інше не передбачене міжнародними договорами. Їх представниками є об’єднання та спілки роботодавців чи інші уповноважені органи.

Найманий працівник – фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві (установі, організації) неза­лежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи.

Страховий ризик – це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім’ї можуть тимчасово втратити засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг за цим напрямом соціального страхування.

Страховий випадок – подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим напрямом соціального страхування.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок тимчасової втрати працездатності та витратами на поховання, і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески – відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

Страхові кошти – акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг у сфері цього напряму соціального страхування.

Література: 1; 4; 8–10; 14; 2; 37.

 

[Вгору] [Вниз]