Приклад виконання практичного завдання №1

Кухулін	Фердіад
зовнішність (“кривоглазый”, “чудесное искажение его: весь он вздулся и расширился, как раздутый пузырь; он стал подобен страшному, грозному, многоцветному, чудесному луку, и рост храброго бойца стал велик”);	- зовнішність (“прекрасный, совершенный образ”, “очи синие, ясные”)
- сила (“древний вепрь, все крушащий кругом”)	- сила (“вепрь народов, неистовый вепрь”, “пламенный и свирепый лев, буйная волна, грозная, как страшный суд”, “как гора велик”)
- майстерність у бою (“в приемах искусный”, “метнулся… со скоростью ветра, с быстротой ласточки, с порывом заоблачного дракона”)	- майстерність у бою (“не ходил еще в бой … тебе подобный”)
	- мудрість (“мудрость и речь сладкая”)

Далі студентам пропонується поміркувати і запропонувати власну точку зору з приводу того, чому Кухулін переміг Фердіада.

Питання для самоконтролю

1. Яким чином відбувається взаємодія міфу та реальності в кельтському епосі?

2. Які риси притаманні ідеальному герою давньоірландських саг?

3. Які дискусійні питання пов’язані з вивченням поеми “Беовульф”?

4. Як давньоскандинавська міфологія проявляє себе в еддичній поезії?

5. Яке історико-літературне значення мала література раннього середньовіччя?

Приклад відповіді на питання №3

Поема “Беовульф”, яка є зразком англосаксонського епосу, ще й до сьогодні викликає наукові дискусії. Основні питання, що не є вирішеними остаточно, є питання щодо походження поеми, часу її виникнення та авторства.

Зокрема, точна дата створення поеми є невідомою. Рукопис, який зберігається у Британському музеї, датується Х ст. Втім, аналіз згаданого манускрипту доводить, що ця редакція твору була складена раніше. Називають різні періоди – від VI до VIII ст.

Цікаво, що хоча “Беовульф” і вважається зразком англосаксонського епосу, однак, сам герой не є англосаксом, а дія поеми відбувається за межами Англії. Цей факт спричинив появу двох версій щодо часу створення поеми. Згідно з першою, дане епічне сказання склалося ще до переселення англосаксів у Британію, коли живучи на континенті, вони сусідили з датчанами (тобто до V ст.). Згідно з другою, поема виникла пізніше, коли почалися датські вторгнення у Британію і посилився інтерес до датських королів. Відсутність “прив’язки” до Англії чи англосаксів дозволили вченим припустити, що, можливо, “Беовульф” – це скандинавська поема, яка була перекладена англосаксами.

Цей твір увібрав у себе джерела і поетичні традиції ще загальногерманських часів і, головне, відбив особливості матеріального і духовного життя англосаксів у період розкладу родового ладу і поглиблення процесу феодалізації.

Спроби встановити історичний прототип Беовульфа виявилися безрезультатними. Це збірний образ, який синтезує в собі типові риси раннього середньовічного епосу. В ньому є багато казкового. Так, герой поеми мужньо протистоїть могутнім і злим чудовиськам, відзначається надприродною силою. В “Беовульфі” підкреслені ті якості, які за моральними нормами родового суспільства вважались ідеальними: вірність роду, інтересам племені тощо. Фантастичний фон на цій стадії розвитку сприймається як розповідь про дійсне минуле.

Слід звернути увагу і на етимологію імені головного героя, яка теж трактується по-різному. За однією з версій “Беовульф” – це “білий вовк”, за іншою – “вовк бджіл” (тобто ведмідь).

Щодо авторства поеми, то і у цьому питанні поки що вчені не дійшли згоди: чи це був один автор – скоп, чи поема стала результатом колективної творчості. Втім, достеменно відомо, що літературна обробка цього твору була здійснена якимось християнським кліриком, англосаксом, який жив за часів Беди Достоповажного. Будучи людиною глибоко релігійною, анонімний записувач “Беовульфа” не міг не внести зміни у фабулу поганської легенди. Зберігши основу сюжету, він викинув імена язичницьких богів і натомість вніс елементи християнських уявлень. Автор “Беовульфа” був, крім того, і високоосвіченою особою, добре розумівся на античній культурі. Зокрема, розповідаючи про Гренделя він згадує про велетнів-гігантів. У цьому моменті вчені вбачають алюзії до античного міфу про титанів, що повстали проти олімпійців. Крім того, у поемі відчутно проступає вплив “Енеїди” Вергілія.

Таким чином, поема “Беовульф” є твором перехідного характеру: від епосу докласового, родового суспільства до класичного героїчного епосу доби розквіту феодалізму, від пам’яток усної народної творчості до книжної літератури. І хоча цей твір є доволі глибоко вивченим у сучасному літературознавстві, втім, він все ще залишає багато перспектив для подальшого наукового пошуку.