- •Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства
- •Конспект лекцій з дисципліни “Моделі і методи прийняття рішень в економіці”
- •Предмет, мета та зв’язок дисципліни з іншими науками.
- •Процес прийняття рішень.
- •Принципи побудови економіко-математичних моделей та використання економіко-математичних методів прийняття економічних рішень.
- •Роль і значення Особи, яка Приймає Рішення (опр).
- •Тема 2. Огляд основних методів розв’язування оптимізаційних задач ринкової економіки.
- •Зміст і класифікація задач прийняття економічних рішень.
- •2. Оптимізаційні методи та моделі.
- •3. Задача планування розвитку та розміщення виробництва з оптимальним розподілом інвестиційних ресурсів.
- •Тема 3. Методи прийняття економічних рішень за умов ризику та/або невизначеності
- •1. Сутність прийняття економічних рішень за умов ризику та/або невизначеності.
- •2. Критерії (принципи) прийняття економічних рішень.
- •3. Практичні підходи до використання критеріїв вибору альтернатив.
- •Теми 4-6. Прикладні аспекти використання математичних методів і моделей підтримки прийняття рішень у ринковій економіці
- •Тема 4. Формування оптимального портфеля та календарного плану реального інвестування
- •Тема 5. Оптимізація кредитного портфеля за умов ризику щодо платоспроможності позичальників
- •Тема 6. Оптимізація календарного плану реалізації запасів сільськогосподарської продукції за умов цінового ризику
- •Тема 4. Формування оптимального портфеля та календарного плану реального інвестування
- •Тема 5. Оптимізація кредитного портфеля за умов ризику щодо платоспроможності позичальників
- •Тема 6. Оптимізація календарного плану реалізації запасів сільськогосподарської продукції за умов цінового ризику
- •Тема 7. Моделі управління товарними запасами.
- •1. Задачі управління товарними запасами і методи їх рішення
- •2. Економіко-математична постановка задач по управлінню товарними запасами
- •3. Моделі аналізу і прогнозу товарних запасів
- •Тема 8. Теоретико-ігрові методи прийняття рішень
- •1. Основні поняття та класифікація ігор
- •2. Визначення оптимальних стратегій для випадку скінченної гри двох учасників
- •3. Застосування апарату теорії ігор в економіці
- •Література
3. Задача планування розвитку та розміщення виробництва з оптимальним розподілом інвестиційних ресурсів.
Розглянемо задачу планування розвитку та розміщення виробництва (галузі, корпорації) з оптимальним розподілом інвестиційних ресурсів. Постановка задачі полягає у наступному. З метою задоволення попиту в продукції слід забезпечити виробництво необхідними виробничими потужностями. Для вирішення цієї проблеми до уваги слід взяти усі можливі варіанти розвитку діючих підприємств, а також наявні проекти введення в дію нових підприємств. Вибір конкретних варіантів розвитку та розміщення підприємств здійснюється з урахуванням обсягів інвестиційних ресурсів, які можна буде використати для підтримки та нарощування виробничих потужностей. Критерієм оптимальності може слугувати вимога мінімізації необхідних загальних зведених інвестиційних витрат, витрат на виробництво продукції та на її перевезення до споживачів.
П обудуємо економіко-математичну модель цієї задачі. Для цього, передусім, уведемо такі позначення для відомих величин (некерованих параметрів):
i - номер підприємства, існуючого або запроектованого (і=1,m);
j - номер варіанта розвитку i - го підприємства (j = 1, ni);
Nij - виробнича потужність i-го підприємства за умови його розвитку за j-м варіантом;
Іij - інвестиційні витрати, необхідні для реалізації j - го варіанта розвитку на i-му підприємстві;
R - максимально можливий обсяг інвестиційних витрат, які cпрямовуватимуться на забезпечення розвитку усіх підприємств;
е - нормативний коефіцієнт економічної ефективності інвестицій (норма дисконту);
с ij - вартість одиниці продукції, яку буде виготовлено на i - му підприємстві за умови його розвитку за j-м варіантом;
k - номер споживача продукції (k = 1, р);
bk - попит на продукцію з боку k - го споживача;
dik - транспортні витрати на перевезення одиниці продукції за маршрутом і → k.
Невідомими виступають:
xij - логічна змінна, яка відбиває факт вибору для реалізації j -го варіанта розвитку i - го підприємства (хij=1, якщо і-те підприємство буде розвиватися за j-тим варіантом, хij=0 – у супротивному випадку). :
yij - обсяг виробництва продукції на i - му підприємстві згідно з j -тим варіантом його розвитку;
zik - обсяг перевезень продукції за маршрутом і → k;
v - загальні зведені витрати на інвестування, виробництво та перевезення продукції.
За наведених позначень економіко-математична модель задачі планування розвитку та розміщення виробництва з оптимальним розподілом інвестиційних ресурсів набирає вигляду:
,
, ,
,
,
, , .
Наведена математична модель являє собою задачу частково цілочислового лінійного програмування з бульовими змінними, її розв'язування доцільно здійснювати з використанням спеціальних прикладних програм на ПЕОМ. За невеликої кількості змінних у нагоді може стати підпрограма "Пошук рішення" пакета Ехсеl.
Розглянемо конкретний числовий приклад. Припустимо, що деяка однорідна продукція виготовляється на двох підприємствах П-1 та П-2. Окрім цього, у разі необхідності, може бути збудоване й третє підприємство – П-3. Потенційними альтернативними варіантами розвитку цих підприємств є такі (таблиця 1).
Таблиця 1
Варіанти розвитку підприємств
П-І
|
1. Залишити виробничу потужність на поточному рівні |
2. Збільшити виробничу потужність за рахунок модернізації обладнання на 30 % |
|
3. Збільшити виробничу потужність за рахунок розширення виробництва на 50 % |
|
П-2
|
1. Залишити виробничу потужність на поточному рівні |
2. Збільшити виробничу потужність за рахунок модернізації обладнання на 15 % |
|
П-3 |
1. Організувати виробництво за проектом А |
2. Організувати виробництво у більшому розмірі - за проектом Б |
Більш докладна інформація щодо кожного з варіантів розвитку підприємств наведена у таблиці 2.
Таблиця 2
Основні технічні економічні показники потенційних варіантів розвитку підприємства
Показник |
П1 |
П2 |
П3 |
||||
В1 |
В2 |
В3 |
В1 |
В2 |
В1 |
В2 |
|
1.Виробнича потужність, тис.од. прод./рік |
100 |
130 |
150 |
200 |
230 |
100 |
150 |
1.Необх. інвестиційні витрати, млн.грн. |
1,0 |
12,0 |
20,0 |
3,0 |
15 |
75 |
90 |
3. Вартість. виробництва. од. продукції, грн. |
200 |
200 |
190 |
180 |
170 |
170 |
160 |
Прогнозне значення перспективного попиту на продукцію дорівнює 400 тис. од. продукції на рік, із подальшим розподілом між трьома споживачами: С-1 - 160 тис. од. пр./рік, С-2 - 130 тис. од. пр./рік, С-3 -110 тис. од. пр./рік.
Транспортні витрати на перевезення одиниці продукції від виробників споживачам, за прогнозами експертів, складатимуть (таблиця 3).
Таблиця 3
Транспортні тарифи (гривень за одиницю продукції)
-
Підприємство
Споживач
С-1
С-2
С-3
П-1
5
15
25
П-2
10
10
5
П-3
5
20
15
Максимально можливий обсяг залучення інвестицій на розвиток усіх підприємств - 95 млн грн. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності інвестицій - 0,2. Який слід обрати план розвитку підприємств?
Математична модель для розв'язування цієї задачі набере вигляду:
,
,
,
.
,
,
,
.
, , ,
, , ,
.
Знайдемо розв'язок цієї задачі, використовуючи електронну таблицю Ехсеl:
1. Оптимальними варіантами розвитку підприємств визначено такі:
П-1 – залишити виробничу потужність на поточному рівні - 100 тис. одиниць продукції на рік;
П-2 – збільшити виробничу потужність до 230 тис. одиниць продукції на рік за рахунок модернізації обладнання;
П-3 – організувати виробництво за проектом А з виробничою потужністю 100 тис. одиниць продукції на рік.
2. Обсяги виробництва на кожному з підприємств доцільно визначити такими:
П-1 – 70 тис. одиниць продукції на рік;
П-2 – 230 тис. одиниць продукції на рік;
П-3 – 100 тис. одиниць продукції на рік.
3. Резерв виробничих потужностей на випадок непередбаченого зростання попиту дорівнює 30 тис. одиниць продукції на рік. Цей резерв зосереджено на підприємстві П-1.
4. Прогнозовані потреби споживачів у продукції задовольнятимуться повністю. План постачання продукції такий (у тис. одиниць продукції на рік):
П-1 → С-1 - 60
П-1 → С-2 - 10
П-2 → С-2 - 120
П-2 → С-3 - 110
П-3 → С-1 - 100
5. Витрати на виробництво продукції дорівнюватимуть 70,1 млн. грн. на рік, транспортні витрати - 2,7 млн. грн. на рік. Інвестиційні витрати складатимуть 91 млн. грн., зведені інвестиційні витрати - 18,2 млн. грн.
6. Оптимальні загальні зведені витрати на інвестування, виробництво та перевезення продукції дорівнюють: 18,2+70,1+2,7=91 (млн. грн. на рік).