Тема. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність.

1. Трудова дисципліна – дотримання сукупності правових норм, які регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють повноваження сторін трудового договору, а також передбачають заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов’язків.

Характер трудової дисципліни:

Роботодавець – створює працівнику умови праці, необхідні для найбільш ефективного виконання трудових функцій.

Працівник – неухильно дотримується правил поведінки, встановлених законодавчими актами, локальними нормами та угодами сторін.

Обов’язки:
Власника або уповноваженого ним органу:	Працівника:
правильно організувати працю робітників, створювати умови для зростання продуктивності праці; забезпечувати трудову і виробничу дисципліну; неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці; уважно ставитися до потреб і запитів працівників; поліпшувати умови праці та побуту працівника.	працювати чесно і сумлінно; додержуватися трудової і технологічної дисципліни; своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу; дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір; додержуватися вимог нормативних актів про охорону праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.

За зразкове виконання трудових обов’язків можуть застосовуватись будь-які заохочення:

- оголошення подяки;

- нагородження Почесною грамотою;

- занесення до Книги пошани (на Дошку пошани);

- видача премії;

- представлення до присвоєння почесних звань і нагородження орденами і медалями;

- переваги та пільги у сфері соціально-культурного та житлово-побутового обслуговування;

- переваги при просуванні на посаді.

Види заохочення

За формою

За суб’єктом

Матеріальні

Моральні

Індивідуальні

Колективні

2. Дисциплінарна відповідальність – це один з видів юридичної відповідальності, що застосовується до порушників трудової дисципліни і полягає в обов’язку працівника відповісти за порушення трудової дисципліни та понести дисциплінарне стягнення, передбачене нормами трудового права.

Дисциплінарні стягнення – це заходи, що вживаються до порушників трудової дисципліни за невиконання трудових обов’язків. Буває двох видів: догана або звільнення.

Матеріальна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівника відшкодувати збиток, заподіяний підприємству, установі, організації в результаті невиконання чи неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому законом розмірі і порядку. Буває: обмежена, повна і підвищена.

Застосування матеріальної відповідальності можливе тільки за наявності складу дисциплінарного проступку:

• наявність майнового збитку – реальне зменшення майна (не несе відповідальності за упущену вигоду);

• протиправна поведінка працівника;

• причинний зв’язок між протиправним діянням і заподіяним збитком;

• вина працівника у формі умислу чи необережності.

Критерії для порівняння	Дисциплінарна відповідальність	Матеріальна відповідальність
З чим пов’язане порушення	З трудовою діяльністю працівника.
Ким застосовуються	Адміністрацією (власником) підприємства.	Адміністрацією (власником) підприємства, в окремих випадках – у судовому порядку.
У чому виражається (можливі стягнення)	Догана, звільнення з роботи.	Відшкодування завданої шкоди.
Характер стягнення	Здебільшого моральний.	Матеріальний.
Мета	Морально-виховний вплив.	Матеріальне відшкодування.

заробітна плата - це обчислена в грошовому виразі гарантована винагорода,

яку працівник отримує за виконану ним роботу.

Основна – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці.

Додаткова – винагорода за працю понад встановлені законодавством, колективним чи трудовим договором норми праці, за трудові успіхи та винахідливість, а також за роботу в особливих умовах праці.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – встановлюються у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які непередбачені актами чинного законодавства або які виплачуються понад встановленої норми.

Розмір заробітної плати будь-якого працівника нараховується в залежності від мінімальної заробітної плати, яка є державною соціальною гарантією, обов’язковій на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Мінімальна заробітна плата – законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт.) Встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік під час затвердження Державного бюджету України.

Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система – система нормативів, за допомогою яких проводиться диференціація заробітної плати різних категорій працівників залежно від складності, інтенсивності роботи і умов праці.