Учасники цивільно-правових відносин
Фізичні особи
Юридичні особи
Держава
Автономна Республіка
Крим
Територіальні
громади
Іноземні держави
Інші суб’єкти
публічного права
Джерела цивільного права україни
Конституція
України
Цивільний кодекс
України
Законодавство
України
Укази Президента
Положення й
розпорядження Кабінету Міністрів
України
Накази та інші
відомчі нормативні акти
Цивільний кодекс України був прийнятий Верховною Радою України 16.01.03р. (набрав чинності з 01.01.04р.) Складається з 6 книг, які містять 90 глав, які поділяються на 1308 статей, прикінцевих та перехідних положень.
Принципи цивільного права
Недопустимість
свавільного втручання в життя людини
Неприпустимість
позбавлення права власності, крім
випадків встановлених Конституцією
та законами України
Судовий захист
цивільного права та інтересу
Справедливість,
добросовісність, розумність
Свобода договору
Свобода
підприємницької діяльності, що не
заборонена законом
Система цивільного права України:
загальна частина |
особлива частина |
Інститут цивільних відносин |
Інститут особистих немайнових прав |
Інститут правочинів |
Речове право (підгалузь) |
Інститут представництва і довіреності |
Інститут права інтелектуальної власності |
Інститут позовної давності |
Зобов’язальне право (підгалузь) |
Інститут Цивільно-правової відповідальності |
Спадкове право (підгалузь) |
2-3. Цивільні правовідносини складаються з:
Правоздатність фізичної особи – здатність особи мати цивільні права та обов’язки. Виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. Характеристика:
є рівною для всіх фізичних осіб;
є невідчужуваною;
її не можна позбавити;
не допускається її обмеження, крім випадків, передбачених законом.
Дієздатність фізичної особи – здатність особи набувати цивільні права і відносини і самостійно їх здійснювати. Характеристика:
виникає у повному обсязі з 18 років;
є невідчужуваною;
особу можна обмежити чи позбавити дієздатності лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Деліктоздатність фізичної особи – здатність нести відповідальність за свої власні дії.
Цивільні правовідносини:
Критерії порівняння |
Цивільна правоздатність |
Цивільна дієздатність |
Цивільна деліктоздатність |
Зіст поняття |
Здатність мати встановлені законом права і обов’язки. |
Здатність власними діями створювати, змінювати, припиняти цивільні права і обов’язки. |
Здатність нести відповідальність за власні дії |
Виникнення |
З моменту народження |
У повному обсязі – з 18 років, або з моменту вступу до шлюбу, або з моменту настання 16 років (якщо особа працює за трудовим договором чи бажає зайнятися підприємницькою діяльністю.) |
У повному обсязі – з 18 років, або з моменту вступу до шлюбу, або з моменту настання 16 років (якщо особа працює за трудовим договором чи бажає зайнятися підприємницькою діяльністю.) |
Можливість обмеження |
Окремі права в разі скоєння правопорушення і деяких інших випадках у порядку встановленому законом. |
Можливе обмеження в разі зловживання алкоголем, наркотиками за рішенням суду. |
У випадку визнання недієздатним або неправоздатним |
Можливість позбавлення |
Неможливо |
Можливо за рішенням суду в разі стійкого психічного розладу, який не дає можливості розуміти значення своїх дій або керувати ними. |
Неможливо |
Рівні дієздатності:
Рівень |
Вік |
Дії, які особа може здійснювати самостійно |
Інші права |
Відповідальність за завдану шкоду |
Часткова |
До 14 років |
Виключно дрібні побутові правочини. |
Усі інші правочини вчиняють батьки або особи, що їх замінюють |
Несуть батьки |
Неповна |
14-18 років |
Вчиняти дрібні побутові правочини, розпоряджатися власним заробітком, стипендією |
Мають право здійснювати будь-які правочини за згодою батьків або осіб, що їх замінюють |
Несуть самостійно власними коштами (зарплата, стипендія) або власною працею, якщо не достатньо – відповідають батьки |
Повна |
З 18 років, з часу настання повної дієздатності і в більш ранньому віці |
Будь-які правомірні дії |
– |
Несуть самостійно |