Тема. Конституційне право.
1. Конституційне право – це система норм, що врегульовують найважливіші суспільні відносини, які складаються в процесі організації та здійснення державної влади.
Право – це визначена законом міра можливої поведінки особи.
Свобода – це також суб’єктивне право особи, яке являє собою способи (форми) її можливої поведінки.
Обов’язок – це визначена законом міра обов’язкової поведінки особи, недотримання якої зумовлює правові наслідки.
2 Конституційні права і свободи .
Культурні
Особисті
Політичні
Економічні
Соціальні
Особисті:
Право на життя;
Право на повагу гідності;
Право на свободу й особисту недоторканість;
Право на недоторканість житла;
Право на таємницю листування, телефонних розмов;
Право на невтручання в особисте і сімейне життя;
Право на захист;
Право на свободу пересування;
Право на вільний вибір місця проживання;
Право вільно залишати територію України.
Політичні:
Право на участь у референдумах;
Право вільно обирати та бути обраним до органів державної влади та місцевого самоврядування;
Право на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб, які зобов’язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь на нього у визначений законом термін;
Право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення свої інтересів;
Право збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги, демонстрації, про які завчасно повідомляти органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування;
Свобода слова;
Право на вільне висловлювання своїх поглядів і переконань.
Економічні:
Право на власність;
Право на підприємницьку діяльність;
Право на користування об’єктами права публічної (суспільної) власності;
Право на працю;
Право на страйк.
Соціальні:
Право на відпочинок;
Право на соціальний захист;
Право на достатній життєвий рівень;
Право на житло;
Право на охорону здоров’я, медичну допомогу й медичне страхування тощо.
Культурні:
Право на освіту;
Право на свободу літературної, художньої, наукової, технічної творчості;
Право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
3. Гарантії захисту прав і свобод:
1. Політичні:
- діяльність держави;
- діяльність політичних партій, громадських об’єднань та інших політичних сил;
2. Економічні:
- економічна система суспільства;
3. Ідеологічні:
- погляди, ціннісні орієнтири, які передбачають визнання та охорону прав і свобод;
4. Правові (юридичні):
- юридичне закріплення прав і свобод;
- юридичне визначення механізму їх реалізації та захисту;
Механізми:
1. Організаційні:
- Діяльність державних органів та громадських організацій:
Українська держава; Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Місцеві державні адміністрації; Суди; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Прокуратура; Адвокатура; Політичні партії та громадські організації; Органи місцевого самоврядування; Міжнародні судові установи.
Міжурядові організації із захисту прав людини:
1. Всесвітні:
- ООН;
- Економічна і соціальна рада;
- Міжнародний суд;
- Секретаріат;
- Центр з прав людини;
- ЮНЕСКО (комісія ООН з питань освіти, науки і культури);
- Всесвітня організація охорони здоров’я;
- Міжнародна організація праці;
- ЮНІСЕФ (дитячий фонд)
2. Європейські:
- Рада Європи:
А) Європейський суд з прав людини;
Б) Комітет міністрів;
- Організація з безпеки та співробітництва в Європі.
4.