МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СТХП НУХТ

Тези лекцій

(самостійна робота студентів)

з основ правознавства

Розроблено викладачем

гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Лесько О.І.

Суми, 2012

Тема. Теорії виникнення держави. Історичні типи держави

1. Теорії виникнення держави:

- Теологічна (теократична) – Фома Аквінський;

- Патріархальна – Арістотель, Роберт Філмер, Михайловський;

- Договірна (теорія суспільного договору) – Гуго Гроцій, Спіноза, Гобсс, Локк, Руссо;

- Теорія насильства – Дюрінг, Каутський, Гумплович;

- Психологічна – Л.Петражицький;

- Органічна – Г.Спенсер, Г.Ландау;

- Економічна – К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін;

- Космічна.

Форми виникнення держави

Афінська (фактор – загострення внутрішніх суперечностей)

Римська (фактор – внутрішнє насильство)

Германська (фактор – зовнішнє насильство)

З появою держави в організації суспільних відносин відбулись значні зміни, зокрема:

• люди почали об’єднуватись не за кровною, а за територіальною ознакою (належність до певної території);

• керівництво суспільством виокремилось у самостійний вид професійної діяльності;

• з’явилась податкова система (для утримання керівників держави);

• з’явились офіційні правила поведінки – право;

• з’явився офіційний примус від імені держави та спеціальні органи, які його здійснювали;

Таким чином, держава та право виникли в результаті розвитку суспільства як знаряддя впорядкування суспільних відносин, збалансування приватних і публічних інтересів та сприяння функціонуванню суспільства як цілісної системи. Тому коли йдеться про виникнення держави, то мається на увазі не поява людей – суспільства, бо вони виникли набагато раніше, а період підйому суспільних відносин на більш високий рівень організації і виокремлення окремого виду професійної діяльності.

Тема. Загальна характеристика держави та державної влади

1. Держава – особлива політична організація публічної влади, яка має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає суб’єктом міжнародних відносин.

Ознаки держави:

• постійна територія;

• об’єднання населення за територіальною ознакою;

• суверенітет;

• публічна влада;

• політична суб’єктивність;

• система спеціальних органів;

• наявність права;

• податкова система;

• зовнішні атрибути (символи).

2 Суверенітет .

Народний – це повновладдя народу, його можливість здійснювати свою невід’ємну та неподільну владу незалежно від інших соціальних сил.

Державний – це верховенство державної влади всередині країни та її міжнародна незалежність.

Національний – це повновладдя нації, її можливість самостійно вирішувати будь-які питання свого національного життя.

3.

Функції держави:

Внутрішні:	Зовнішні:
політична; економічна; фіскальна; соціальна; екологічна; культурно-виховна (духовна); інформаційна; правоохоронна; правозахисна.	політична (дипломатична); економічна; екологічна; культурна (гуманітарна); інформаційна; оборонна; співробітництво з міжнародними організаціями; підтримка світового правопорядку.