Тема. Референдум і вибори як спосіб безпосереднього волевиявлення народу.

1. Конституція України визначає шляхи здійснення народом свого права на народовладдя – народ може висловлювати свою волю, здійснювати владу безпосередньо (пряма демократія) або через своїх представників (представницька демократія). Виборам та референдуму в КУ присвячений Розділ ІІІ (ст.ст. 69-74)

2-3. Референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів та інших рішень загальнодержавного або місцевого значення.

РЕФЕРЕНДУМ

Всеукраїнський

Референдум Республіки Крим

Місцевий

Питання, які вирішуються на референдумах:

1) затвердження Конституції України, її окремих положень, внесення до неї змін і доповнень; 2) прийняття, зміна або скасування законів України або їхніх окремих положень; 3) прийняття рішень, що визначають основний зміст Конституції України, законів України, інших правових актів; 4) «виключно референдумом вирішуються питання про зміну території України».

1) прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання Республіки Крим.

1) прийняття, зміна чи скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; 2) прийняття рішень, що визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих і розпорядчих органів.

Відповідно до ст. 72 Конституції України (КУ) референдум призначається Верховною Радою України, Президентом або народною ініціативою за вимогою не менше трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу (досягли 18 років тощо), за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрані не менш як у двох третинах областей і не менше як по сто тисяч підписів у кожній області.

Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії (ст. 74 КУ).

Референдуми бувають імперативні і консультативні, які розрізняються за юридичними наслідками.

Всеукраїнський референдум проводився двічі: 1.12.1991р. (щодо затвердження Акта проголошення незалежності України) і 16.04.2000р. (про внесення змін до Конституції України, його рішення так і не були втілені).

4. Рішення, прийняте шляхом імперативного референдуму, є остаточним, має обов’язкову силу і може бути скасоване тільки шляхом референдуму.

5. Результати консультативного референдуму юридичної сили не мають. Його призначення полягає в установленні думки голосуючих щодо певного питання. Ця думка може бути врахована, але не є обов’язковою для вирішення державними органами відповідної проблеми. У деяких країнах консультативний референдум здійснюється під назвою «всенародного обговорення».

Конкретні питання, пов’язані з організацією та проведенням референдуму, регламентуються Законом України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» від 03.07.1991р.

6. Представницька демократія – це форма народовладдя, за якої влада здійснюється через представників народу у виборних органах (парламент, місцеве самоврядування).

Вибори – це спосіб формування керівних органів держави.

Виборче право – це право обирати (активне виборче право) і бути обраним (пасивне виборче право).

У Конституції України (ст. 7) закріплені основні принципи виборчого права: вибори… повинні бути вільними і відбуватись на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

7. Виборча система – це порядок формування представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування, обрання їхніх посадових осіб. Цей порядок передбачений правовими нормами, що складають виборче право.

Види виборчих систем:

• мажоритарна (передбачає голосування за персонального кандидата);

• пропорційна (передбачає вибори депутатів за партійними списками у багатомандатних округах);

• змішана (передбачає елементи мажоритарної та пропорційної систем).