Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія методичка.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
373.61 Кб
Скачать

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

              1. Студент має пояснити чому феномен свідомості є одним з найпроблемніших в філософії. Це пов’язано з неможливістю його зафіксувати. Для розрізнення свідомості та психіки, мислення й розуму їх варто розрізняти. Свідомість – це вища здатність психіки в якій дійсність відображається у формах культури. Тобто свідомість – це культурне і суспільне явище. Студент має пояснити яким чином свідомість пов’язана з культурою та суспільством. Але окрім цього варто не забувати, що центром свідомості є людське Я. Саме навколо нього відбуваються усі свідомі процеси психіки. Я є активним суб’єктом волі, переживань, розуміння. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ. В цілому феномен свідомості складається з активного Я спрямованого на світ (і саму себе) через символічні форми культури (мову, поняття, символи, речі, образи).

              2. Окремо студент повинен пояснити проблему виникнення свідомості. Для цього корисно пошукати відмінності у свідомості людини, психіці тварини та електронних процесах комп’ютера. Найперше – виявилося, що мозок людини може розвиватися під впливом не лише біологічних, але й соціальних факторів. Зокрема в родовому суспільстві через протиставлення Ми і Ти формувалося Я – основа свідомості. Рушієм розвитку мозку, родових відносин стали мова і праця. Разом вони спонукали розвиток культури – системи символів, речей, відношень, значень, понять, які утворили принципову нову, штучну, неприродну реальність культури.

              3. Студенту потрібно розрізняти психіку і свідомість. Психіка набагато ширша за свідомість, адже включає в себе несвідоме. Якщо психіка – це здатність чуттєво сприймати і емоційно реагувати на світ, то свідомість можлива коли є Я, яке виступає центром усіх психічних актів. Сучасна феноменологія розглядає свідомість як неперервний потік переживань, що складається з актів – сприймання, міркування, пригадування, хотіння, оцінювання, розуміння, пам’яті, тощо. Ті з них які проходять у світлі Я є свідомими, а ті, що виходять зі сфери світла Я є несвідомими. Було б помилкою редукувати свідомість лише до мислення, свідомими актами є і воління і емоційне переживання. Окремо постає проблема співвідношення психічного та ідеального. Ідеальне, як сфера смислів та цінностей виступає предметом спрямованості свідомості.

              4. Необхідно усвідомити, що свідомість має структуру. Компонентна структура охоплює: 1) знання, 2) цінності, інтереси, емоції, потреби, 3) програми. Знання, що утворюють когнітивну сферу свідомості, відтворюють наявне буття. Цей структурний рівень представлений відчуттями, сприйманнями, уявленнями, поняттями, судженнями. Цінності, потреби, інтереси, емоції, що створюють мотиваційно-вольову сферу, відкривають буття в його незавершеності. Програми, проекти, що демонструють нормативно-проективну сферу, виявляють здатність буття до змін. З інших курсів студент вже має уяву про рівневу структуру свідомості: несвідоме, свідоме, передсвідоме. У Фрейда несвідомим (Воно) є інстинкти, бажання, лібідо. Свідомим (Я) є активний суб’єкт, який володіє здатністю самоусвідомлення. Передсвідомим (Над-Я) є сфера своєрідних соціальних фільтрів (совість, ідеали, традиції, цінності, заборони, тощо). Необхідно пояснити чим індивідуальне несвідоме відрізняється від колективного несвідомого, про яке писав Юнг. Останнє є відображенням досвіду попередніх поколінь, загальнолюдські прообрази-архетипи. На архетипах ґрунтуються сновидіння, міфи, символіка художніх творів.