- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Література:
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 4.: Філософія свідомості План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини) План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми для творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія). План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Т. 8.: Філософія суспільства
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т.12: Філософія Нового Часу і Просвітництва План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Питання для семінару
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •В чому суть теорії пізнання б. Спінози?
- •Вчення г. В. Лейбніца про манади.
- •Теорія пізнання д Локка (1632 – 1702 рр.)
- •Які форми державного устрою за Шарлем де Монтеск'є (1689 – 1755рр.)
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 13: Класична німецька філософія План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Питання для самостійної роботи:
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Питання для рубіжної контрольної роботи з філософії:
- •Орієнтовні завдання для комплексної контрольної роботи:
- •Тестові питання до першого модульного контролю: вступ і теоретична філософія:
- •Дайте порівняльну характеристику міфології і філософії?
- •Тестові питання до другого модульного контролю: практична філософія:
- •Тестові питання до третього модульного контролю: історія філософії:
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних питань з курсу “філософія”:
- •Основна література:
- •Передмова
- •Опис дисципліни "релігієзнавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За напрямом підготовки 0601 "Право" спеціальності 6.060100"Правознавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За професійним спрямуванням 0305 "Економіка і підприємництво"
- •Зм 1 (т. 1-2): Релігія як культурно-історичний феномен т. 1: Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 2: Суспільство та релігія: соціально-економічні та правові аспекти взаємодії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Додаткова література:
- •Зм 2: Історичні форми релігії т. 3: Походження релігії, концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 4: Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Ірану, Палестини
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 5: Буддизм: виникнення, віровчення, організація, напрями
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 6: Християнство: виникнення, вчення, організація
- •Практична робота:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т.7: Православ’я
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Практична робота:
- •Основна література:
- •Т. 8: Католицизм
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 9: Протестантизм. Неопротестантизм
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 10: Іслам
- •Допоміжна література:
- •Т. 11: Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Питання до лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Перелік питань до залікового кредиту.
- •Література Основна:
- •Релігійні джерела:
- •Додаткова література:
- •Мета і завдання дисципліни
- •Вимоги до знань і вмінь дисципліни
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №2
- •Завдання для самостійної роботи з розділу „Судження”
- •Визначити вид судження, його терміни та їх розподіленість у таких прикладах:
- •4. Дайте кількісну характеристику таким судженням:
- •5. Визначити кількість та якість судження, звівши його до одного з чотирьох типів (а, і, е, о):
- •Питання для самостійної роботи з розділу „Закони логіки”
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тематика рефератів і наукових робіт
- •Вимоги до реферату
- •Контрольні питання з курсу “ логіка”
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
Самостійна робота:
Філософські ідеї Тараса Шевченка.
Філософські ідеї Івана Франка.
Ідея суспільного прогресу в творчості Михайла Драгоманова.
Філософсько-естетичні погляди Лесі Українки.
Філософські ідеї Дмитра Чижевського.
Ідеї державотворення та філософії історії В'ячеслава Липинського.
Методичні рекомендації до самостійної роботи:
Антропоцентризм. Проблема людини посідає центральне місце у світогляді мислителя. Природа, історія, культура, релігія, всі події підпорядковані різним героям його творів, вони — в центрі всього буття. У людині поет цінує передусім вічні, загальнолюдські якості: доброту, щирість, сердечність, юність, гідність.
2.Україна як екзистенціальний стан буття. Екзистенція (існування) України розглядається поетом через ряд суперечностей, її мінус — цілковита дисгармонія, в якій немає щастя людині. І все-таки вона героїзується поетом, Постійно зображується як форма ідеального існування («Гайдамаки»).
3. Проблема свободи, волі. Шевченко все життя прагнув свободи не лише як індивідуального акту, він боровся словом і ділом, усім своїм життям за знищення кріпацтва, виступав проти національного гноблення, вірив, що настане такий лад, який забезпечить свободу українському народові. При цьому боротьбу за справедливість, щастя і добро проти зла і насильства Шевченко тісно пов'язував з ідеєю милосердя, яке розумів як істинно людське почуття, співчутливе ставлення людини до людини, прагнення робити добро, допомагати їй у боротьбі з горем, нещастям.
4. Філософія трагедії. Трагізм буття України поет вбачав, як у зовнішніх, так і і внутрішніх обставинах.
5. Проблема життя, смерті й насилля. Життя людини Шевченко розглядає як вищу цінність.
Життя — це живе почуття: почуття віри, надії, любові, добра. Шевченко показує, що сенс життя — у творенні справжнього добра. Іноді людина це усвідомлює лише на старості літ, перед лицем смерті.
Через любов, добро, совість, справедливість, гідність, честь людина прагне до моральної досконалості свого життя.
Ставлення до релігії. Істинна віра збережена народом у його звичаях і традиціях, у його душі, в народному терпінні й милосерді, а тому жива і здійснює свою велику духовну справу. Релігія сприяє встановленню зв’язку й відносин між людиною і Богом, учить шанувати Богоматір як ідеал жінки і матері, вчить цінувати Христа як єдність Божого і Людського.
Філософські ідеї Івана Франка.
Світогляд І. Франка ґрунтувався на філософському реалізмі з визнанням матеріалістичного світу і чітко вираженими елементами діалектики. Основою всього сутнього він визнавав «матір-природу» в її багатоманітності й вічності, постійних змінах, де єдино сущим, вічним началом усіх речей є матерія, тоді як свідомість, дух є вторинним, притаманним людині — вершині творення Природи.
Характерними особливостями філософії, творчої спадщини І. Франка взагалі, є такі:
1.Екзистенційно-художнє бачення і відтворення світу.
2.Етико-антропологічне розуміння філософських проблем
Суспільним ідеалом для І. Франка виступає матеріальний добробут народу, економічна свобода без приниження і дискримінації.
Найбільш продуктивним І. Франко вважав індивідуально-аналітичний (раціоналістичний) метод пізнання.
Центральною ланкою, метою пізнання є пошук істини, відкриття рушійних сил розвитку людини. Самосвідомість особистості й нації — важливі чинники перетворення суспільного буття, утвердження Добра, Щастя, Любові, Гідності.
Ідея суспільного прогресу в творчості Михайла Драгоманова.
Формування філософських, суспільно-політичних поглядів M. Драгоманова, його світогляду відбувалося під впливом багатьох чинників, зокрема T. Шевченка, історіософських поглядів M. Костомарова, праць О. Герцена, Сен-Сімона, Фур'є, Оуена, Прудона. Проте він завжди підкреслював, що був єретиком стосовно всіх ортодоксальних учень, у тому числі й соціалістичних (ортодоксія - неухильне дотримання певних поглядів). Знав сучасні йому філософські та соціально-політичні вчення, але вважав себе продовжувачем справи кирило-мефодіївців. Разом з тим стверджував свою приналежність до соціалістичного руху. Заперечував не лише диктаторський, марксистський варіант соціалізму, але й централістський, народницько-державний. У своїх поглядах був ближче до соціал-федералізму, який обґрунтовував Прудон.
M. Драгоманов зберігає підкреслену етичну зорієнтованість своєї філософії. Вищою цінністю, на його думку, є людина, а вищим критерієм, згідно з яким мають поціновуватися міжлюдські та міжнаціональні взаємини, є ідея справедливості, яку може досягти вільна особистість.
Визнаючи можливості людського розуму, M. Драгоманов підкреслював пізнавальність світу: «Розум людський, як би довго він не помилявся, завжди знайде шлях до істини». Природа, людина, суспільство знаходяться у постійному русі, взаємозв'язку І взаємозумовленості, вважав учений.
Духовний чинник розвитку суспільства — людина. Соціальний поступ — це неперервний ряд спроб гуманістичного структурування суспільствам. Суспільний прогрес неможливий без розв'язання національного питання на засадах рівності й справедливості. Прагнучи до ідентичності, кожна нація має пізнати саму себе. Самопізнання вимагає високого рівня розвитку національної самосвідомості й уміння утвердити своє право на існування серед інших народів.
Філософсько-естетичні погляди Лесі Українки.
Характерними особливостями її світогляду були матеріалізм, діалектика, глибока віра в пізнавальні можливості людини, інтерес до нових досягнень природознавства і філософії, реалістична естетика та історичний оптимізм. Матерія, за переконанням Л. Українки, є вічною і несотворимою. 777777777777777777777777
Ідея єдності природи і людини. Ця ідея ідеально відображена в поемі «Лісова 1 пісня» (1911 p.). Єдність людини і природи має свої причинно-наслідкові зв'язки.
Естетичні погляди. Творче осмислення дійсності характеризується психологічним змістом сюжетів та художніх образів (через звернення до внутрішнього, духовного світу героїв); з'ясування філософської суті зображених явищ (на рівні: причина — наслідок).
Етичні категорії — у змістовій полярності добра і зла, вірності і зради, краси любові й потворності ненависті — спрямовані на утвердження єдності людини і природи, патріотизму і гуманізму, життя і безсмертя, правди і совісті, свободи і боротьби.
Філософські ідеї Дмитра Чижевського.
Методологічні засади філософії Д. Чижевського. Аналіз національної філософії Д.Чижевський починає, з'ясовуючи, з одного боку, характер співвідношення нації і людства, а з іншого — філософії та філософій. Щодо першого він визначає два погляди на націю в її співвідношенні до людства, один з яких називає «раціоналістичним», а другий — «романтичним». Проблема місця в бутті приводить до поняття «онтологічної стійкості». «Онтологічна стійкість» — це спосіб буття людини, який характеризується стійкими зв'язками людини з буттям і означає перебування людини на своєму справжньому місці в бутті.
Філософія культури. Д. Чижевський розглядає культуру як систему духовний цінностей. Вона є конкретною данністю (конкретним явищем) у її різноманітності. Культура завжди розгорнута в просторі та часі й водночас наділена спільними елементами (символами, образами, сюжетами).
Ідеї державотворення та філософії історії В'ячеслава Липинського.
Центральними в його творчості є питання держави, нації, суспільства, людини. У взаємовідношенні цих питань, у їх значущості він на перше місце ставив проблему держави; саме через виділення державотворчих проблем можливе вирішення проблем нації. Без власної української держави не може бути української нації, а без української нації не може бути на українській землі громадського життя.
Державу В. Липинський розглядав як джерело єдності нації; а її складовими вважав Владу, Територію, Громадянство, без яких жодна держава існувати не може, оскільки для цього потрібна організована сила, яка підтримує владу в ім'я добра цілої землі-території й усього громадянства.
Слово має бути творчим — це наймогутніше знаряддя людини у побудові й перебудові суспільства, його руху, поступу.
Мораль В. Липинський розглядає як один із важливих чинників існування Держави, Нації, Людини. Політика має бути моральною. її сила — в моралі, чесності, справедливості, добрій волі.