- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Література:
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 4.: Філософія свідомості План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини) План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми для творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія). План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Т. 8.: Філософія суспільства
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т.12: Філософія Нового Часу і Просвітництва План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Питання для семінару
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •В чому суть теорії пізнання б. Спінози?
- •Вчення г. В. Лейбніца про манади.
- •Теорія пізнання д Локка (1632 – 1702 рр.)
- •Які форми державного устрою за Шарлем де Монтеск'є (1689 – 1755рр.)
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 13: Класична німецька філософія План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Питання для самостійної роботи:
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Питання для рубіжної контрольної роботи з філософії:
- •Орієнтовні завдання для комплексної контрольної роботи:
- •Тестові питання до першого модульного контролю: вступ і теоретична філософія:
- •Дайте порівняльну характеристику міфології і філософії?
- •Тестові питання до другого модульного контролю: практична філософія:
- •Тестові питання до третього модульного контролю: історія філософії:
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних питань з курсу “філософія”:
- •Основна література:
- •Передмова
- •Опис дисципліни "релігієзнавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За напрямом підготовки 0601 "Право" спеціальності 6.060100"Правознавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За професійним спрямуванням 0305 "Економіка і підприємництво"
- •Зм 1 (т. 1-2): Релігія як культурно-історичний феномен т. 1: Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 2: Суспільство та релігія: соціально-економічні та правові аспекти взаємодії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Додаткова література:
- •Зм 2: Історичні форми релігії т. 3: Походження релігії, концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 4: Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Ірану, Палестини
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 5: Буддизм: виникнення, віровчення, організація, напрями
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 6: Християнство: виникнення, вчення, організація
- •Практична робота:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т.7: Православ’я
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Практична робота:
- •Основна література:
- •Т. 8: Католицизм
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 9: Протестантизм. Неопротестантизм
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 10: Іслам
- •Допоміжна література:
- •Т. 11: Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Питання до лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Перелік питань до залікового кредиту.
- •Література Основна:
- •Релігійні джерела:
- •Додаткова література:
- •Мета і завдання дисципліни
- •Вимоги до знань і вмінь дисципліни
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №2
- •Завдання для самостійної роботи з розділу „Судження”
- •Визначити вид судження, його терміни та їх розподіленість у таких прикладах:
- •4. Дайте кількісну характеристику таким судженням:
- •5. Визначити кількість та якість судження, звівши його до одного з чотирьох типів (а, і, е, о):
- •Питання для самостійної роботи з розділу „Закони логіки”
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тематика рефератів і наукових робіт
- •Вимоги до реферату
- •Контрольні питання з курсу “ логіка”
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
Питання для самостійної роботи
Фундаментальні риси методу Декарта.
В чому суть теорії пізнання Б. Спінози?
Вчення Г. В. Лейбніца про манади.
Теорія пізнання Д Локка (1632 – 1702 рр.)
Які форми державного устрою за Шарлем де Монтеск'є (1689 – 1755рр.)
Методичні рекомендації до самостійної роботи:
1. Фундаментальні риси свого методу Декарт викладає в "Розмірковуванні над методом правильного застосування розуму." За ним, слід:
— обминаючи всі пересуди, визнавати істинним тільки те, що можна пізнати чітко і ясно ("clare et distincte регсіреге");
— наскільки це можливо, ділити проблему на частини;
просуватися від найпростішого об'єкта до найскладнішого, "ніби сходинками";
забезпечити повноту системи за допомогою переліку.
Ці методи, запозичені з математики, за Декартом, необхідно застосовувати при дослідженні будь-якого об'єкта, їхня мета — сягнути пізнанням "простих природ" (аналітичний метод), які осягаються безпосередньо явно (інтуїція). З таких пізнавальних актів ("certe et evidenter cognoscere") слід дедукувати, тобто виводити твердження, що з них випливають.
В чому суть теорії пізнання б. Спінози?
Відповідно до теорії пізнання Спінози, ідеї людського духу адекватні й істинні в тому разі, якщо вони співвідносяться з Богом. Будь-яка істинна ідея існує в Богові, тому що ідеї — це модуси божественного атрибуту мислення. Істинні ідеї ясні й чіткі. Для Них характерна достовірна істинність, оскільки істина — це властиве їм мірило, а поза нею немає іншого критерію (Veritas norma sui et falsi est).
"Адекватність ідеї має в собі... відношення до реально існуючої речі... завдяки Ідеям про Бога... Лише оскільки наше мислення в основі своїй — це мислення Бога, наші ідеї можуть бути адекватними" (В. Рьод).
Спіноза розрізняє три способи пізнання:
— чуттєвий, що виникає з афектів і здатний породжувати лише смутні й невпорядковані родові поняття;
раціональний, який оперує загальними поняттями шляхом умовиводів;
інтуїтивний, який здійснюється "sub specie aeternitatis" ("з погляду вічності"), тобто у відношенні до абсолюту.
Джерелом помилок може бути лише перший спосіб пізнання.
З погляду етичного, пізнання істинної природи афектів покликане віднайти можливість вести тривале й досконале життя. Добре і погане Спіноза розглядає як таке, що посилює або послаблює людську "міць", тобто ступінь самореалізації людини. Істинна свобода — це усвідомлення неминучості необхідного. Тією мірою, якою розум пізнає адекватно, він звільняється від афектів, які віддаляють її від самореалізації.
Людина, яка пізнала, що все необхідне втілюється в Богові, звільняється, йдучи за ходом подій, визначених Богом. Отже, найвища діяльність полягає в правильному пізнанні, найвищою формою якого є пізнання Бога.
Вчення г. В. Лейбніца про манади.
Стрижень філософії Лейбніца — розв'язання ним метафізичних проблем шляхом введення поняття монада. Субстанція не може бути протяжною (на противагу декартовій "res extensa", бо в такому разі вона була б подільною. Тому для субстанції характерно, що вона діє, має силу. Такі "силові атоми" Лейбнщ називає монадами. "Отже, монади — це справжні атоми природи, словом, елементи речей". Ці елементи субстанції мають такі ознаки:
у них немає форми, бо з неї витікала б подільність;
як субстанції вони не можуть бути ні породжені, ні знищені;
вони індивідуальні: жодна монада не є ідентичною з іншою;
як самосутні істоти вони "без вікон": жодна субстанція чи обставина не в змозі справляти вплив ні з них, ні на них.
Взаємодію монад Лейбніц пояснює наперед встановленою гармонією. Монади поєднуються в "спілки", "агрегати". Це нагадує організм: одна "головна" монада оточує себе нескінченною множиною інших, діючи як їхня ентелехія. Загалом, будь-яка монада перебуває у відношеннях з будь-якою іншою. Оскільки монади не мають вікон, але кожна монада взаємодіє з кожною іншою, світ із необхідністю влаштований Богом так, що всі стани монад погоджені один з одним у перспективі.
Найбільш відомий ужитий Лейбніцом приклад із годинником, за допомогою якого він ілюструє наперед встановлену гармонію душі й тіла. Щоб синхронізувати два годинники, треба або додатково пов'язати їх між собою, або щоразу звіряти їх, або покластися на якусь досконало налаштовану автономність. За Лейбніцом, лише останнє має сенс.