Питання до індивідуальної роботи:

1. Емпіризм, раціоналізм та інтуїтивізм як основні види гносеологічних систем.

2. Перерахуйте основні проблеми сучасної методології науки.

3. Чи є діалектика універсальним методом наукового пізнання?

4. Діалектика та феноменологія: порівняння методологій.

5. Яке знання первинне – наукове чи практичне?

6. Різновиди пізнання: наукове, особисте, моральне, мистецьке.

Теми творчих робіт:

1. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

2. Проблеми гуманізації сучасної науки.

3. Роль інтуїції в пізнанні, творчості, повсякденному житті.

4. Напівправда: її природа та соціальні функції.

5. Особливості розуміння істини в науці, релігії, філософії, буденному житті.

6. Природа та форми розуміння.

Література:

1. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Відчуття”, “Єдність діалектики, логіки, теорії пізнання”, “Інстинкт”, “Інтуїція”, “Істина”, “Об’єкт”, “Пізнання”, “Поняття”, “Практика”, “Сприймання”, “Судження”, “Теорія пізнання”, “Узагальнення”, “Умовивід”, “Уява”, “Уявлення”.

1. Бэндлер Р., Гриндер Д. Структура магии. – СПб., 1996.

2. Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания. – К., 1986.

Декарт Рене. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

Дученко М.В. Природа человеческого познания. – К., 1971.

Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. – М., 1996.

3. Кун Т. Структура научных революций. – М., 2002.

4. Лакатос И. Доказательства и опровержения. – М., 1967.

2. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М., 1980.

3. Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция. – М., 1995.

Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці, 2001.

5. Новая философская энциклопедия: в 4-х томах. – Т. 4. – М., 2001. Стаття: “Теория познания”.

4. Петров Ю.А. Теория познания. – М., 1988.

5. Полани М. Личностное знание. – М., 1985.

Рассел Б. Человеческое познание. – М., 1987.

6. Савельева М. Вера как способ познания действительности // Философская и социологическая мысль. – 1994. – № 3-4.

7. Свасьян К.А. Феноменологическое познание. – Ереван, 1987.

8. Современные теории познания. – М., 1992.

9. Степин В.С. Теоретическое знание. – М., 1992.

10. Теория познания в 4-х т. – Т. 2. Социокультурная природа познания. – М., 1991.

11. Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. – М., 1986.

12. Франк С.Л. Предмет знания // Сочинения. – М., 1990.

13. Хилл Т. Современные теории познания. – М., 1965.

14. Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. – Одесса, 1999.

15. Шелер М. Феноменология и теория познания // Избранные произведения. – М., 1994.

16. Шинкарук В.І. Розум, свобода та доля діалектики. – К., 2001.

1. Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання. – К., 199

Т. 4.: Філософія свідомості План лекції:

1. Філософський сенс поняття «свідомість».

2. Виникнення свідомості.

3. Властивості свідомості та її структура.

4. Самосвідомість людини.

Семінар: Проблема свідомості в філософії:

1. Свідомість як філософська категорія, культурний і суспільний феномен.

2. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

3. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності. Психічне та ідеальне.

4. Властивості та структура свідомості: компонентний та рівневий вияви.

Мета: ознайомити студентів з поняттям, природою та ґенезою свідомості. Розглянути біологічні та соціальні чинники формування свідомості. З’ясувати відмінності між психічним та ідеальним, свідомістю і самосвідомістю. Засвоїти поняття про властивості а структуру свідомості, зв’язок свідомості та інтуїції, мовлення, мови та метамови.

Основні поняття: свідомість, темпоральність свідомості, самосвідомість, інтенціональність свідомості, несвідоме, колективне несвідоме.