Мета і завдання дисципліни

Навчальна дисципліна “Логіка” передбачає вивчення основних форм мислення: понять, суджень, умовиводів, а також проблем, теорій, способів доведень та спростувань, роль логіки у практичній діяльності податківців.

Мислення людини не безладне, воно підлягає певним законам, завдяки яким стає логічним.

Вірне розуміння змісту правових норм, функціонування економічних законів, податкових відносин можливо з’ясувати, тільки, завдяки логічній дії, що здобула назву визначення, яке ґрунтовно вивчається курсом.

Значну увагу приділено вивченню таких понять як гіпотеза, логічне доведення та спростування.

Викладення дисципліни має своїм завданням розкриття структури та сутності основних форм мислення, значення законів логічного мислення і свідомого та вірного їх застосування.

Вимоги до знань і вмінь дисципліни

Засвоївши матеріал курсу студенти повинні знати:

• термінологію науки логіки;

• особливості чуттєвого пізнання і абстрактного мислення;

• основи вчення про форми мислення, спростування, аналогію, гіпотезу тощо

Студенти повинні уміти:

• характеризувати сутність будь-якого поняття;

• застосовувати правил і законів логіки.

• тлумачити норми права шляхом безпосереднього використання законів формальної логіки;

• самостійно аналізувати конкретні визначення права;

• вірно будувати свої міркування.

На базі знань і умінь з логіки студенти матимуть змогу в подальшому грунтовніше оволодіти матеріалом з ряду інших навчальних дисциплін, та набути уміння розкрити зміст понять дасть змогу вірно будувати визначення цих понять.

ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Податківець у своїй діяльності широко користується такими логічними категоріями, як поняття, судження, умовивід , закон, аналогія, версія, доказ і заперечення, знання яких значно підвищують культуру мислення, професійний рівень дослідження суспільних явищ.

Дисципліна викладається з метою не стихійного, а свідомого використання цих понять і явищ, розуміння їхнього змісту і логічної структури.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

Предмет „Логіка” пов’язаний з такими дисциплінами, як філософія, математика, геометрія, українська мова, ораторське мистецтво, основи права, інформатика, психологія.

МЕТОДИ І ФОРМИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Основними методами і формами викладання дисципліни є:

• лекційні заняття;

• семінарські і практичні заняття;

• самостійна робота студентів.

ФОРМИ І ЗАСОБИ ПРОМІЖНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

• поточне тестування;

• захист рефератів і доповідей;

• перевірка самостійної роботи студентів;

• проведення контрольних тестувань;

• залік.

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет: закони та форми мислення: поняття, судження, умовиводи, а також теорії, способи доведення та спростування, роль логіки у практичній діяльності фахівців з права, економіки, соціології, правоохоронної діяльності.

Мета: усвідомити структуру та сутність основних форм мислення, роль та значення законів логічного мислення і свідомого та вірного їх застосування.

Курс: 1 Семестр: 1	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: національних - 1 ЕCTS - 1,5 Модулів: 2 Змістових модулів: 6 Загальна кількість годин: 54	“Економіка підприємництво” спеціальності: 6.050100 ”Фінанси”; 6.050100 ”Економіка підприємства”; 6.050100 ”Облік і аудит” ; 6.050100 ”Оподаткування” Бакалавр	Нормативна Лекції: 20 годин Семінари: 16 годин Самостійна робота: 18 годин Форма підсумкового контролю: залік

Курс: 1 Семестр: 2	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: національних - 1,5 ЕCTS - 2,25 Модулів: 2 Змістових модулів: 6 Загальна кількість годин: 81	"Соціологія", спеціальності 6.040200 „Соціальна робота” Бакалавр	Нормативна Лекції: 28 годин Семінари: 26 годин Самостійна робота: 27 годин Форма підсумкового контролю: залік

Курс: 1 Семестр: 2	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: національних - 1,5 (54 год.) ЕCTS - 2,25 (36 год) Модулів: 2 Змістових модулів: 6 Загальна кількість годин: 81	"Право", спеціальності 6.060100 ”Правознавство” Бакалавр	Нормативна Лекції: 20 годин Семінари: 16 годин Самостійна робота: 45 годин Форма підсумкового контролю: залік

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

Т.1: Логіка як наука.

План лекції:

1. Визначення логіки як науки.

2. Історичні етапи розвитку логічного знання.

3. Основні форми мислення.

4. Істинність і правильність мислення.

Питання до самостійної роботи:

1. Логіка і мова.

2. Природна і штучна мова.

3. Символи. Імена.

4. Значення логіки для податківців.

Література

Гетманова А.Д. Логика Учебник для студентов вузов. – М., 1995.

Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для студентів юрид. навч. закладів.

Тофтул М.Г. Логіка. Посібник. К., 1999.

Хоменко І.В. Логіка – юристам. Підручник. – К., 1997.

Т.2: Поняття

План лекції:

1. Загальна характеристика поняття.

2. Основні логічні способи утворення понять.

3. Зміст і обсяг понять. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття.

4. Види понять.

Семінар: Поняття як форма мислення:

1. Визначення поняття. Ознаки предмета. Істотні та неістотні ознаки предмета.

2. Основні логічні способи утворення понять.

3. Зміст і обсяг поняття.

4. Класифікація понять за змістом та обсягом.

5. Зміст поняття і склад злочину.

6. Логічна сутність кримінально - правової кваліфікації злочину.

Практичні вправи.

Задача №1

У наведених нижче статтях кодексів виділіть ознаки, які становлять зміст поняття, про яке йдеться в статті:

а)“Штраф є грошове стягнення, накладене судом у випадках і межах, визначених відповідними статтями Особливої частини діючого Кодексу”.

б) “Наклеп - поширення свідомо наклепницьких вимислів, що ганьблять іншу особу”.

в)“Потерпілою визначається особа, якій злочином завдано моральну, фізичну або майнову шкоду”.

г)“Угодами визначаються дії громадян і юридичних осіб, спрямованих на визначення, зміну чи припинення громадських прав і обов`язків”.

Задача №2

Чи всі перелічені ознаки увійдуть до змісту таких понять:

а)студент - це учень; вищого навчального закладу; одержує стипендію; мешкає в гуртожитку;

б) годинник - це прилад ; для вимірювання часу; має металевий корпус; має стрілки;

в) крадіжка - це таємне ; викрадення предметів ; скоєна вночі.

Задача №3

Які з наведених понять є одиничними, загальними та нульовими: “держава”, “обвинувачуваний”, “кримінальна справа”, “обвинувачуваний Петренко”, “Кримінальний кодекс”, “право”, “норма права”, “розбій”, “вічний двигун”, “народний капіталізм”.

Задача №4

Визначити, якими є наведені нижче поняття за змістом; конкретними чи абстрактними, позитивними чи негативними, співвідносними чи безвідносними:

а) “підозрюваний ” і “обвинувачуваний”;

б) “правомірний ” і “неправомірний”;

в) “вирок” і “покарання”;

г) “законний” і “обґрунтований”;

д) “причина” і “наслідок”.

Література:

Гетманова А.Д. Логика Учебник для студентов вузов. – М., 1995.

Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для студентів юрид. навч. закладів.

Тофтул М.Г. Логіка. Посібник. К., 1999.

Хоменко І.В. Логіка – юристам. Підручник. – К., 1997.

План лекції 2.2: Відношення між поняттями

1. порівняні і непорівнянні поняття.

2. Види сумісних понять.

3. Види несумісних понять.

4. Кругові схеми Ейлера як засіб зображення відношень між поняттями.

Семінар: Відношення між поняттями

1. Сумісні поняття.

2. Порівняні несумісні поняття.

3. графічне зображення відношень між поняттями.

Література:

Гетманова А.Д. Логика Учебник для студентов вузов. – М., 1995.

Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для студентів юрид. навч. закладів.

Тофтул М.Г. Логіка. Посібник. К., 1999.

Хоменко І.В. Логіка – юристам. Підручник. – К., 1997.

План лекції 2.3: Логічні дії з поняттями

1. Обмеження та узагальнення понять.

2. Сутність визначення. Види визначень.

3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні.

4. Визначення та види поділу.

5. Правила поділу.

Семінар: Визначення та поділ понять

1. Визначення поняття ( дефініція). Види визначень.

2. Побудова визначення через найближчий рід і видову відмінність.

3. Правила визначення і помилки, пов`язані з їх порушенням.

4. Визначення логічної дії поділу поняття. Види поділу.

5. Правила, яких слід дотримуватися в процесі поділу понять.

6. Значення визначення і поділу поняття в науковій і практичній діяльності.

Практичні вправи

Задача №1

Зробіть логічний аналіз наведених нижче визначень, тобто виділіть визначуване і визначальне поняття; у визначальному понятті знайдіть рід і видову відзнаку:

а) “образа, тобто навмисне приниження честі і гідності особи, виражена у непристойній формі”;

б) “громадянською дієздатністю називається здатність громадянина своїми діями здобувати громадські права і створювати для себе громадські обов `язки”;

в) “угодами визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на визначення, зміну чи припинення громадських прав чи обов`язків”.

г) “співучастю визначають умисну спільну участь двох чи більше осіб у скоєнні злочину”.