Література:

1. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Буття”, “Буття буденне”, “Буття граничне”, “Життя”, “Існування”, “Людина”, “Об’єктивна реальність”, “Природа”, “Природа людини”, “Природне й штучне”, “Смисл”, “Субстанція”, “Суспільство”.

2. Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. – К., 1991.

3. Вселенная, астрономия, философия. – М., 1988.

4. Гартман И. Старая и новая онтология // Историко-философский ежегодник-1988. – М., 1988.

5. Гегель Г.В.Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. – Т.1. Наука логики. – М., 1974.

6. Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987.

7. Дубровский Д.И. Проблема идеального. – М., 1983.

8. Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопросы философии. 1979. – № 6-7.

9. Казютинский В.В., Балашов Ю.В. Антропный принцип: история и современность // Природа. – 1989. – № 1.

10. Лем Ст. Новая Космогония // Собр. соч. в 10-ти тт. – Т.10. – М., 1995.

11. Новая философская энциклопедия: в 4-х томах. – Т.1. – М., 2000. Статті: “Бытие”, “Бытие в мире”. – Т.3. – М., 2001. Статті: “Природа”, “Субстанция”, “Субстанция мыслящая”, “Субстанция протяженная”. – Т. 4. 2001. Статті: “Человек”, “Человечество”.

12. Онтологическая проблема и современное методологическое сознание. М., 1990.

13. Плотников В.И. Онтология: Хрестоматия. – М.; Екатеринбург, 2004.

14. Сартр Жан-Поль. Буття і ніщо. – К., 2001.

15. Тиллих П. Онтология любви // Человек. – 1990. – № 2.

16. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. – М., 1990.

17. Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М., 1993.

18. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

Т 3. Гносеологія (філософія пізнання)

План лекції:

1. Пізнання як предмет філософського аналізу.

2. Рівні та форми пізнання.

3. Проблема істини в філософії та науці.

4. Методологія наукового пізнання.

Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:

1. Природа та структура пізнавального процесу. Основні підходи та концепції пізнання.

2. Чуттєве, раціональне, інтуїтивне пізнання.

3. Концепції істини в філософії. Діалектика абсолютної та відносної істини.

4. Рівні та методи наукового пізнання.

Мета: ознайомити студентів з основами теорії пізнання, дати уявлення про природу, особливості, функції та властивості пізнавального процесу. З’ясувати основні підходи та концепції пізнання. Студент повинен розуміти специфіку чуттєвого, раціонального та інтуїтивного пізнання. Особливо значення набуває розуміння проблеми істини та її концептуальних бачень. Треба вміти порівняти філософські та наукові методи.

Основні поняття: агностицизм, релятивізм, скептицизм, емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм, інтуїція, розсудок, розум, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, істина, , абсолютна істина, відносна істина, гіпотеза, теорія, верифікація, фальсифікація, індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, експеримент, моделювання, інформація.

Методичні рекомендації до семінару:

1. В пункті першому студент має пояснити специфіку філософського розуміння проблеми пізнання. Пізнання постає як процес взаємодії суб’єкта та об’єкта в результаті якого виникає знання. Важливо розуміти, що поняття людини ширше за поняття суб’єкту, а поняття об’єкту не вичерпує дійсності. При цьому самі поняття суб’єкту та об’єкту характерні для наукового, раціонального знання, тоді як для інших видів знань (художнього, містичного, релігійного) вони не характерні. Під час відповіді треба розмежувати основні підходи до пізнання: гносеологічний оптимізм та агностицизм, а також концепції пізнання: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм.

2. У другому пункті треба пояснити багатоманітність форм і рівнів пізнання. Треба розуміти, що пізнання включає чуттєвий та раціональний аспекти, які взаємопов’язані від живого споглядання до абстрактних роздумів. При цьому варто усвідомити, що і чуттєве і раціональне пізнання включає важливий інтуїтивний моменти. Інтуїція – безпосереднє схоплення індивідуального чи загального. Студент повинен пояснити різницю між чуттєвою, інтелектуальною, моральною, естетичною, релігійною, екстрасенсорною та містичною інтуїцією.

3. Для підготовки цього питання зверніть увагу, що істина – це адекватна інформація, істинне знання про об’єкт. Варто підкреслити, що істина завжди предметна і конкретна. Надзвичайно важливо розуміти, що існує багато концепцій істини, кожна з яких пояснює можливість отримання істинного знання. Серед найбільш поширених в наш час концепцій істини є класична, когерентна, кореспондентська, конвенційна, прагматистська. Поясніть в яких областях культури використовують які концепції. Поясніть чи універсальна класична концепція істини Арістотеля? Необхідно пояснити як в істинному знанні поєднуються абсолютні та відносні моменти. Поясність різницю між істиною та правдою.

4. В науці існує два рівні пізнання: емпіричний та теоретичний. Студент має пояснити їх взаємодію, назвати методи характерні для кожного рівня. Зверніть увагу на різницю в підходах до методології на етапі класичного, некласичного та постнекласичного розвитку науки. В наш час посилюється роль міждисциплінарних зв’язків, комплексних підходів, впроваджуються ідеї синергетики, виходять на перший план поняття вірогідності, хаосу, нелінійності, біфуркації, флуктуації.