Орієнтовний перелік екзаменаційних питань з курсу “філософія”:

1. Основні способи освоєння людиною дійсності (пізнавальний, практичний, духовно-практичний).

2. Світогляд, його структура (світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння) та роль в життєдіяльності людини.

3. Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.

4. Предмет філософії (світ, людина, культура). Специфіка філософського знання.

5. Структура філософського знання (онтологія, гносеологія, методологія, аксіологія).

6. Функції та методи (діалектичний, метафізичний, феноменологічний) філософії.

7. Особливості філософського та наукового освоєння світу.

8. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань.

9. Наука як спеціалізована форма пізнання і вид діяльності.

10. «Науки про природу» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні).

11. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку.

12. Історичні етапи розвитку філософії та їх загальна характеристика.

13. Особливості Східної та Західної парадигми мислення. Поняття картини світу.

14. Філософія стародавньої Індії (6 школ) та Китаю (конфуціанство, даосизм).

15. Характеристика Античного світогляду і філософії. Основні етапи, напрямки, представники.

16. Досократичний період античної філософії: натурфілософія (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен), піфагореїзм, Геракліт, атомізм (Демокріт, Левкіп), елеати (Ксенофан, Парменід, Зенон), софісти (Протагор, Горгій).

17. Моральна та логічна проблематика філософії Сократа. Сократичний метод мислення.

18. Вчення про ейдоси, пізнання і державу у Платона.

19. Вчення Аристотеля про класифікацію наук, етику, державу.

20. Стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм як напрями елліністичної філософії.

21. Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії.

22. Етапи розвитку середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика.

23. Бл. Аврелій Августин про час, людину та свободу волі, історію та державу.

24. Проблема універсалій у вченнях середньовічних реалістів (І.С.Еріугена, Ансельм Кентерберійський), поміркованих реалістів (Ф.Аквінський), номіналістів (Росцелін), концептуалістів (П.Абеляр).

25. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у філософії Фоми Аквінського.

26. Світоглядні риси та представники філософії Відродження.

27. Образ людини (Піко Мірандола) та космосу (Микола Кузанський) в період Ренессансу.

28. Світоглядний та науковий аспекти геліоцентричної моделі Всесвіту (М.Коперник, Д.Бруно, Г.Галілей).

29. Реформаційна філософія Мартіна Лютера та християнський гуманізм (Еразм Ротердамський).

30. Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.

31. Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Д.Локк).

32. Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Р.Декарт, Б.Спіноза, Т.Лейбніц).

33. Суб’єктивний ідеалізм про можливість пізнання світу (Д.Юм, Д.Берклі).

34. Концепції "природного права", "суспільного договору", "громадянського суспільства" та "правової держави" в філософії Просвітництва (Ш.Монтеск`є, Вольтер, Ж.Ж. Руссо).

35. Характерні особливості Німецької Класичної філософії.

36. Гносеологічні та етичні погляди І.Канта.

37. Діалектика суб’єкту Й.Фіхте та натурфілософія Ф.Шеллінга.

38. Діалектичний метод та система об`єктивного ідеалізму Г.Гегеля.

39. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

40. Сучасна некласична філософія XIX-- XX ст.: напрямки, тенденції, представники.

41. Ідеї та напрями філософії прагматизму (Ч.Пірс, В.Джеймс) і позитивізму (О.Конт, Г.Спенсер).

42. «Воля до життя» та «воля до влади» в Філософії життя (А.Шопенгауер Ф.Ніцше).

43. Марксизм і його радикальна (Ленін, Сталін) та поміркована (М.Плеханов, А.Грамши, Адорно) інтерпретації.

44. Класичний психоаналіз (З.Фрейд) і неофрейдизм (К.Юнг, Е.Фромм) про будову психіки та природу людини.

45. Екзистенціалізм про сенс життя людини (Ж.-П. Сартр, А.Камю, К.Ясперс).

46. Погляди представників герменевтики на проблеми розуміння як способу життя людини (Х. Гадамер) та феноменології на проблеми свідомості (Е. Гусерль).

47. Філософські ідеї Давньої Русі X–XIII ст. (Іларіон, К. Туровський). Світоглядний конфлікт християнства та язичництва.

48. Особливості української філософії XIV–XVI (П. Русин, С. Оріховський, Г. Смотрицький, Х. Філарет, І. Вишенський, С. Зизаній) XVII–XVIII ст. (П. Могила, І. Гізель, Д. Туптало, С. Яворський, Ф. Прокопович, Г. Кониський, М. Смотрицький). Києво-Могилянська академія.

49. “Філософія серця"”, самопізнання, вчення про три світи у Г. Сковороди.

50. Філософські погляди в Україні XIX-XX ст. (Т. Шевченко, І. Франко, М. Драгоманов, М. Юркевич, Д. Чижевський). Сучасні студії українських філософів (П. В. Копнін, В. І. Шинкарук, О. І. Яценко, М. В. Попович).

51. Філософське розуміння світу. Діалектика Світу і світів ().

52. Проблема єдності світу, його розмірності і безкінечності.

53. Проблема буття у філософії. Реальне та ідеальне буття.

54. Діалектика і зміст основних форм буття (матеріальне, соціальне, духовне).

55. Категорії буття (зв’язок, розвиток, закон, сутність-явище, причина-наслідок, кількість-якість, частина-ціле, форма-зміст, явище-сутність, тотожність-відмінність, випадковість-необхідність).

56. Матерія як філософська категорія. Структурні рівні матерії (мікроелементарний, ядерний, атомарний, молекулярний, клітинний, макроскопічний, органічний, космічний).

57. Єдність матерії, руху, простору і часу.

58. Свідомість як філософська категорія, культурний і суспільний феномен.

59. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

60. Властивості свідомості (ідеальність, інтенціональність, творчість, вербальність, символізм).

61. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності: мислення, емоції, воля, память. Психічне та ідеальне.

62. Структура свідомості: її компонентний (знання; цінності, потреби; програми) та рівневий (свідоме, підсвідоме, надсвідоме) вияви.

63. Взаємозв’язок свідомості і мови.

64. Самосвідомість та самопізнання людини.

65. Взаємозв’язок індивідуальної та суспільної свідомості.

66. Форми суспільної свідомості (політична, правова, моральна, естетична, релігійна).

67. Проблема пізнання як предмет філософського аналізу.

68. Види пізнання і знання: життєве, наукове, практичне, художнє, містичне.

69. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт). Діалектика суб`єкт-об`єктних відношень в процесі пізнання.

70. Чуттєве (відчуття, сприйняття, уявлення, уява), емпіричне (спостереження, експеримент, опис), теоретичне (поняття, судження, умовивід, гіпотеза, теорія, концепція, факт) пізнання.

71. Загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, формалізація.

72. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти проблеми.

73. Проблема істини в філософії та науці. Об’єктивна істина та історична правда.

74. Основні закони, принципи та категорії діалектики.

75. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства і людини.

76. Проблема людини та специфіка її існування в філософії: субстанціоналістська та екзистенціальна концепції.

77. Філософські виміри і наукові підходи до проблеми походження людини: натуралістичний та супранатуралістичний підходи.

78. Діалектика біологічного (інстинкти, задатки), психічного («Я», воля, свідомість, несвідоме), соціального (символи, речі, культура), духовне (мораль, цінності, переконання) в людині. Складна сутність особистості.

79. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.

80. Теоретична (наука, філософія) та практична (мистецтво, релігія) діяльність як основа досвіду і спосіб буття людини у світі.

81. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії.

82. Проблема унікальності існування людини у межах Всесвіту.

83. Поняття природи. Діалектика природи і суспільства.

84. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури.

85. Теорії генезису культури.

86. Атрибутивні ознаки (культурний час, простір, рух) і властивості культури.

87. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку.

88. Проблема кризи сучасної культури (провідні концепції культури ХІХ-ХХ ст.)

89. Духовне як проблема філософії. Форми прояву духовного.

90. Поняття цінностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжніх і не справжніх цінностей.

91. Філософське осмислення проблеми суспільства. Суспільство як єдність природного, історичного, індивідуального.

92. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, клас, етнос.

93. Теорії індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств.

94. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес.

95. Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи.

96. Проблема спрямованості суспільно-історичного процесу. Поняття суспільного прогресу, регресу, еволюції, циклічності поступу

97. Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо.

98. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.

99. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.