Питання для індивідуальної роботи:

1. Чи є вислів Декарта – “я мислю, отже я існую” умоводом?

2. Чому філософію Декарта називають дуалізмом?

3. Чому філософію Спінози називають монізмом?

4. Чому філософію Лейбніца називають плюралізмом?

1. На Ваш погляд – чи має підстави теорія вроджених ідей?

2. Як саме англійський емпіризм сам себе заперечив?

Теми творчих робіт:

1. Принцип універсального сумніву Р. Декарта і сучасна наука.

2. Вплив наукової революції XVI-XVII ст. на подальший розвиток філософії.

3. Історичне значення раціоналістичної методології.

Раціоналізм Б.Спінози та В.Лейбніца.

Література:

1. Історія філософії. Підручник / За ред. В.І. Ярошовця. – К., 2002. Частина 2, 3.

2. Філософія. Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 2000. Тема 2, § 4, 5, 6, 7.

1. Введение в философию: Учебное пособие для вузов. / Под ред. И.Т. Фролова. – М., 2002. Раздел 1. – Ч.1, гл.3, гл.4, гл.5.

1. Бэкон Ф. Новый Органон // Соч.: в 2-х т. – М, 1971. – Т. 2.

2. Гельвецій Клод Андріан. Про людину, її розумові здібності та виховання. – К., 1994.

3. Гоббс Томас. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. – К., 2000.

4. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. ХVІІ – ХVІІІ ст.. – К., 1998.

5. Декарт Рене. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукати істину в науках. – К., 2001.

2. Лейбниц Г. В. Рассуждения о метафизике // Соч.: в 4-х т. – М., 1983. – Т. 1.

6. Лок Джон. Два трактати про врядування. – К., 2001.

3. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Соч.: в 3-х т.– М., 1985. Т. 1-2.

7. Рассел Бертран. Історія західної філософії. – К., 1995. – Кн..2.

8. Руссо Жан-Жак. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. – К., 2001.

4. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.

5. Спиноза Б. Этика: Соч.: В 2-х т. – М., 1957. – Т. 1.

6. Юм Д. Исследование о человеческом разумении: Пер. с англ. – М., 1995.

9. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Відродження”, “Віра”, “Гуманізм”, “Емпіризм”, “Пантеїзм”, “Просвітництво”, “Раціоналізм”, “Розсудок і розум”, “Фома Аквінський”.

10. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – Т.1. – М., 2000. Стаття: “Возрожденная философия“. – Т.3. – М., 2001. Стаття: “Средневековая западноевропейская философия“. – Т.4. “Философия Нового и Новейшего времени“.

Т. 13: Класична німецька філософія План лекції:

1. Характерні особливості Німецької Класичної філософії.

2. Гносеологічні та етичні погляди І.Канта.

3. Діалектика суб’єкту Й. Фіхте та натурфілософія Ф. Шеллінга.

4. Діалектичний метод та система об`єктивного ідеалізму Г. Гегеля.

Семінар: Німецька класична філософія:

1. Трансцендентальна філософія І. Канта.

2. Науковчення Й. Фіхте.

3. Ідеалістична теорія діалектики Г. Гегеля.

4. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Мета: розглянути Німецьку класичну філософію як вершину світової філософії доби модерну. Розглянути місце класичної німецької філософії в історії філософської думки. З’ясувати особливості філософських поглядів І. Канта на природу і свободу, теоретичний та практичний розум, людину як "громадянина двох світів". На прикладі філософії Й.Г. Фіхте та Ф.В. Шеллінга проаналізувати філософію абсолютного суб’єкта та філософію тотожності й одкровення. Дослідити діалектичну методологію, вчення про людину, абсолютний Дух та історію Г.В. Гегеля. Опрацювати специфіку антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха, його вчення про любов як основу спілкування.

Основні поняття: Абсолютний Дух, Об’єктивний Дух, Суб’єктивний Дух, антиномії розуму, категоричний імператив, трансцендентальна філософія, академізм, діалектика, антиномії.