- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 4.: Філософія свідомості План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини) План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми для творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія). План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Т. 8.: Філософія суспільства
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т.12: Філософія Нового Часу і Просвітництва План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Питання для семінару
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •В чому суть теорії пізнання б. Спінози?
- •Вчення г. В. Лейбніца про манади.
- •Теорія пізнання д Локка (1632 – 1702 рр.)
- •Які форми державного устрою за Шарлем де Монтеск'є (1689 – 1755рр.)
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 13: Класична німецька філософія План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Питання для рубіжної контрольної роботи з філософії:
- •Орієнтовні завдання для комплексної контрольної роботи:
- •Тестові питання до першого модульного контролю: вступ і теоретична філософія:
- •Дайте порівняльну характеристику міфології і філософії?
- •Тестові питання до другого модульного контролю: практична філософія:
- •Тестові питання до третього модульного контролю: історія філософії:
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних питань з курсу “філософія”:
- •Основна література:
- •Передмова
- •Опис дисципліни "релігієзнавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За напрямом підготовки 0601 "Право" спеціальності 6.060100"Правознавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За професійним спрямуванням 0305 "Економіка і підприємництво"
- •Зм 1 (т. 1-2): Релігія як культурно-історичний феномен т. 1: Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 2: Суспільство та релігія: соціально-економічні та правові аспекти взаємодії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Додаткова література:
- •Зм 2: Історичні форми релігії т. 3: Походження релігії, концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 4: Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Ірану, Палестини
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 5: Буддизм: виникнення, віровчення, організація, напрями
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 6: Християнство: виникнення, вчення, організація
- •Практична робота:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т.7: Православ’я
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Практична робота:
- •Основна література:
- •Т. 8: Католицизм
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 9: Протестантизм. Неопротестантизм
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 10: Іслам
- •Допоміжна література:
- •Т. 11: Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Питання до лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Перелік питань до залікового кредиту.
- •Література Основна:
- •Релігійні джерела:
- •Додаткова література:
- •Мета і завдання дисципліни
- •Вимоги до знань і вмінь дисципліни
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №2
- •Завдання для самостійної роботи з розділу „Судження”
- •Визначити вид судження, його терміни та їх розподіленість у таких прикладах:
- •4. Дайте кількісну характеристику таким судженням:
- •5. Визначити кількість та якість судження, звівши його до одного з чотирьох типів (а, і, е, о):
- •Питання для самостійної роботи з розділу „Закони логіки”
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тематика рефератів і наукових робіт
- •Вимоги до реферату
- •Контрольні питання з курсу “ логіка”
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
Питання для самостійної роботи:
Проблема впливу античної філософії на християнство.
Які джерела істини згідно з мислителями патристики?
Яке співвідношення розуму і віри згідно з мислителями патристики?
Чому в епоху Відродження критикують схоластику? Хто такі гуманісти?
Яке значення ренесансного гуманізму в розвитку європейської філософії?
Чи збереглися в наш час філософські ідеї Середньовіччя та Відродження?
І.Д. Скот (1265 – 1308рр.) та його філософські погляди.
Які п’ять шляхів до визнання Бога пропонує Фома Аквінський у «Сумі теологій»?
В чому суть Реформації?
Методичні вказівки до самостійної роботи:
Фома наводить п'ять доказів (quinque viae) існування Бога. Оскільки пізнання Людини (як тілесної істоти) починається в органах відчуттів, Фома відкидає апріорне доведення існування Бога. Його докази випливають із досвіду. Вони ґрунтуються на забороні regressus in infinitum (регресу у нескінченність).
Для будь-якого руху і для будь-якої зміни потрібен рушій. Позаяк ряд рухомих рушіїв не може тягтися до нескінченності — адже тоді не було б початку руху — має бути перший рушій, котрий сам нерухомий, а це і є Бог.
Будь-який наслідок має причину. Оскільки ніщо не є причиною самого себе (бо в такому разі, логічно, воно мало б передувати собі самому), а ряд причин не може тягтися в нескінченність, то має існувати перша причина, сама не спричинена нічим іншим, — Бог.
Ми бачимо речі, які можуть бути чи не бути. Якби все мало таку властивість, то колись одного разу все могло б припинити існування, а після того ніщо не змогло б існувати заново і нічого не було б. Отже, існують речі, необхідні самі по собі, і речі, необхідні завдяки іншим. Оскільки ж ряд речей, необхідних завдяки іншим речам, не може тягтися в нескінченність, має бути перша, необхідно існуюча завдяки самій собі річ: Бог.
— Будь-яка річ має менший чи більший ступінь досконалості. Але так можна казати, коли є мірило досконалості — Бог.
— Речі, що не мають розуму для досягнення мети, потребують мислячої істоти, котра становить мету (наприклад, стріла потребує лучника). Тому доцільний устрій світу потребує Бога як верховного правителя, який ставить мету для всього існуючого.
Бог створив світ у цілому досконалим, отже, зло в світі породжене не ним. Оскільки все, що має буття, від Бога, у зла не може бути справжнього буття. Тому Фома визначає зло як брак (privatio) добра, яке має бути в бутті. Але якщо розуміти зло як недолік, то необхідно має бути суб'єкт, у якого його немає. Це добро. Тому зло не в змозі знищити все буття, адже в такому разі воно зліквідувало б і самого себе.
І.Д. Скот (1265 – 1308рр.) та його філософські погляди.
Про співвідношення теології і філософії. Іоанн Дуне Скот виступає проти спроб примирення останніх, як і проти примирення розуму і віри Фомою Аквінським. Іоанн Дуне Скот намагається коректно окреслити їх специфіку та власний самостійний статус кожної з них. Він проводить чітке розмежування між теологією і філософією за предметом дослідження (Бог чи буття); за методом дослідження (переконання чи дискурс); за логікою дослідження (одкровення чи абстракція) і за метою дослідження (спасіння чи пізнання). Висновок Дунса Скота звідси очевидний: як теологія не може підпорядковуватися науці (і філософії), так і філософія (і наука) не залежить від теології, бо за всіма наведеними ознаками вони постають як самостійні форми духовного досвіду. Наприклад, філософію має цікавити Бог як Першобуття, першосуще. Першосуще існує актуально, чим уможливлює існування всього іншого. Першосуще - то нескінченне буття в повноті змістовності, бо є підґрунтям одиничного в його існуванні. Докази Бога, на думку філософа, - докази існування нескінченного буття. Його докази будуються на трьох поняттях, трьох первинностях: по-перше, існування найвищої діючої причини; по-друге, існування найвищої скінченної причини; по-третє, існування найдосконалішої істоти.
Матерія — продукт Божественного творення і має певне буття і актуальність. Згідно з порядком природи матерія передує формі. Завдяки формі, матерія отримує не загальну актуальність, а певну дійсність. Тільки в Бога форма і дійсність співпадають; Він є чиста форма, чиста актуальність. Решта складається з матерії і форми, тобто потенціальності й актуальності (навіть ангели і душі).
Процес пізнання. Взаємодія суб'єкта і об'єкта пізнання. Іоанн Дуне Скот визнає чуттєве пізнання і узагальнюючу роль інтелекту. Розробляє вчення про примат волі. Воля Бога абсолютно вільна: те, чого бажає Бог, добро вже тому, що Він цього бажає. У людини над усіма видами діяльності також панує не розум, а воля. Тому знання -не причина бажання, а тільки його умова. Розум вказує на можливість вибору, проте вибір робить воля. Чим ближче людина до Бога, тим імовірніше стає співпадання волі, тим більшим для людини є шанс спасіння.
В чому суть Реформації?
Реформація, розпочата Мартіном Лютером, означала духовний переворот, який зачепив нарешті й християнську церкву. Світське спрямування поведінки пап, їхні надмірні владні зазіхання, брак теологічної освіченості нижчого кліру, церковні негаразди та загальний моральний занепад стали приводом для вимог оновлення. Наслідком Реформації стали глибинні зміни в духовно-релігійній сфері, на політичній карті Європи та в соціально-економічній структурі суспільства.
Доволі сильний вплив Реформації позначається і на течії, заснованій у Швейцарії Ульріхом Цвінглі та Йоганном Кальвіном ("кальвінізм" — вчення про передвизначеність, ригористична трудова етика).