Завдання до теми
Завдання № 6.1. Визначити залежність зміни середнього значення частоти обертання електричного двигуна при формуванні гармонійного сигналу в якірному колі. В якості факторів експерименту взяти керуючі впливи: постійна складова напруги якірного ланцюга; змінна складова напруги якірного ланцюга; частота навантаження. Отримані значення параметру оптимізації наведені в таблиці. Значення параметра оптимізації, отримане при нульових початкових умовах, дорівнює 171.40.
Таблиця 6.3 – Матриця експерименту
-
Кодування факторів і номера дослідів
Частота обертання, об/хв
Дослід 1 (у1)
Дослід 2 (у2)
х1
х2
х3
№ дослідів
1
+
+
+
157.12
159.46
2
–
+
+
155.98
157.04
3
+
–
+
157.25
157.87
4
–
–
+
156.48
154.23
5
+
+
–
160.44
158.45
6
–
+
–
162.02
156.76
7
+
–
–
160.38
159.88
8
–
–
–
159.49
155.22
Контрольні питання
Сутність методу планування експерименту.
Що таке фактори експерименту та параметри оптимізації?
Яким чином визначається кількість можливих дослідів?
Вимоги, що пред’являються до досліджень.
Вимоги, що пред’являються до факторів та параметра оптимізації.
Література: [3, с. 195-208].
Практичне заняття №7
Тема. Методика побудови діагностичного тесту.
Мета: навчитися визначати за функціональною моделлю об’єкта діагностичні тести.
Короткі теоретичні відомості
Об'єкт, що складається з п функціональних елементів, може знаходиться в працездатному J0 стані та непрацездатному Jі стані, викликаному відмовою будь-якого і-го елемента або одночасно декількох. Загальна кількість станів Jі:
.
Таким чином, уже для нескладних об’єктів розпізнавання всіх їхніх станів неможливе. Тому необхідні економічні тести, що дозволяють за допомогою порівняно невеликої кількості перевірок визначити місце і характер несправностей. Стан елементів об’єкта визначається шляхом виконання деякої послідовності перевірок, при яких можлива подача спеціальних стимулюючих впливів на входи об’єкта в цілому чи його конкретних функціональних елементів. Сукупність перевірок, достатня для виявлення заздалегідь заданих помітних станів об'єкта, називається діагностичним тестом.
Оскільки технічна діагностика має дві основні задачі (контроль працездатності та пошук несправностей), то розрізняють тести для перевірки працездатності та тести для локалізації несправностей. Останні засновані на двох методах: комбінаційному і послідовному.
При використанні першого методу стан об’єкта визначається шляхом виконання заданої кількості перевірок, порядок здійснення яких довільний. Перевірки за другим методом виконуються в деякій послідовності. Результат кожної перевірки аналізується безпосередньо після його одержання і, якщо стан об'єкта ще не визначено, то перевірки виконуються одна за одною. Порядок виконання перевірок може бути суворо фіксованим чи не залежати від результатів попередніх перевірок. Тому програми, що реалізують другий метод діагностики, поділяються на умовні (кожна наступна перевірка призначається залежно від попередньої) та безумовні (перевірка виконується в деякому заздалегідь фіксованому порядку).