2. Поняття стандарту вищої юридичної освіти

Одним із показників стану юридичної освіти є державний стандарт, за змістом якого можна судити, що відбувається з юридичною професією, як вона розвивається, що чекає її в май­бутньому.

Державний стандарт вищої професійної освіти повинен за­безпечувати особі і суспільству в цілому гарантії якості освіти, створювати єдиний освітній простір України, в якому дипломи еквівалентні на всій території; створювати основи для об'єктив­ної оцінки діяльності освітніх установ. Державні стандарти осві­ти розробляються для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та спеціальності (напрямку підготовки) і затверджуються Кабі­нетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та переза-твердженню не рідше одного разу на 10 років.

Зміст освіти - це науково-обґрунтована система дидактич-, но і методично оформленого навчального матеріалу для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається осві­тньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін і відо­бражається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах. Зміст освіти складається з нормативного та вибіркового компонентів. Норма­тивний компонент змісту освіти визначається державним стан­дартом освіти, а вибірковий - вузом.

Освітньо-професійна програма (ОПП) вузівської підготовки - це перелік нормативних навч&іьних дисциплін із визначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного на їх вивчення, та форм підсумкового (семестрового, курсового) контролю з кожної навчальної дисципліни. Загальний обсяг часу на вивчен­ня навчальної дисципліни включає як аудиторні заняття (лекції.

семінари, практичні заняття), так і час самостійної роботи сту­дентів. Співвідношення між обсягами аудиторних занять та са­мостійної роботи студентів, форми і періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом вузу.

Наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації осві-тньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність індивідуальних завдань та проведення контролю) визначається структурно-логічною схе­мою підготовки.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) — це вихід­ні вимоги до професійних якостей знань і вмінь фахівця, які не­обхідні для успішного виконання професійних функцій. Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики визначається Мініс­терством освіти і науки України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Нормативна частина змісту вищої освіти - це гарантова­ний мінімум вимог до відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим компонентом реалізації освітньо-професійної про­грами. Згідно з чинним законодавством України про вищу осві­ту вищим навчальним закладам четвертого рівня акредитації надається автономія у визначенні змісту освіти, але із застере­женням, що він не повинен бути нижчим від нормативного.

Відповідно до державних стандартів вищої освіти у вузах здійснюється навчальний процес - система організаційних і ди­дактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. Він охоплює всі ком­поненти навчання: учасників, форми, методи, засоби. Навчаль­ний процес кваліфікується на основі навчальних планів.

Навчальний план - це нормативний документ, який склада­ ється вузом на підставі освітньо-професійної програми та струк­ турно-логічної схеми підготовки і визначає: ;-,.^: ■'•(«. 4

- перелік та обсяг (у годинах) нормативних і вибіркових ди­сциплін, послідовність їх вивчення;

• конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, семінари, практичні заняття, індивідуальні заняття, консульта­ ції, навчальні і виробничі практики) та їх обсяг;

• графік навчального процесу;

• форми і засоби проведення поточного і підсумкового кон­ тролю;

• обсяг часу на самостійну роботу студентів з кожної навча­ льної дисципліни.

Навчальний план розробляється на весь період відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджується ректором вузу (це т.зв. типовий навчальний план). На кожний навчальний рік розробляється робочий навчальний план. Це також нормативний документ, який конкретизує форми проведення навчальних за­нять, їх обсяг, форми і засоби контролю у семестрах.

Окремі студенти можуть навчатися за індивідуальним на­вчальним планом („індивідуальним графіком"). Індивідуальний навчальний план - це нормативний документ, за яким здійсню­ється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня вузівської підготовки та його осо­бистих освітньо-професійних інтересів і потреб. У більшості випадків право навчатися за індивідуальним графіком надається студентам старших курсів, які працевлаштовуються за фахом ще до завершення навчання у вузі. Такий графік складається спіль- ^ но студентом і викладачем, підписується деканом, реєструється ] у навчальному відділі вузу і затверджується наказом ректора.

На жаль, державні стандарти для всіх освітньо-кваліфікацій­них рівнів вищої юридичної освіти в Україні відсутні. Основна причина цього - значна відстороненість Міністерства освіти і ї науки від управління юридичною освітою, оскільки значна час- ] тина юридичних вузів підпорядкована різним міністерствам і відомствам (ледь не в кожній області створені навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ, окремо дотуються юристи для СБУ, митниці, податкової служби та інших силових відомств). Крім того, в умовах стрімкого росту числа юридичних навчаль­них закладів провідні вузи (перш за все Національна юридична Академія ім. Ярослава Мудрого) із зрозумілих мотивів не захо-

тіли брати на себе тягар підготовки державного стандарту вищої юридичної освіти для всіх. А сьогодні потрібні вже абсолютно нові підходи до вироблення цього стандарту.