- •Лекція 9 Евклідові простори
- •§1. Основні поняття
- •А) Скалярний добуток
- •Б) Ортонормований базис
- •В) Скалярний добуток в координатах
- •Г) Ортогональне доповнення
- •Приклад.
- •§2. Лінійні перетворення в евклідовому просторі а) Перетворення, спряжене до даного
- •Властивості:
- •Б) Самоспряжені перетворення
- •Властивості:
- •В) Ортогональні перетворення
- •Властивості:
- •Лекція 10 Білінійні і квадратичні функції (форми)
- •§1. Лінійна функція (форма)
- •§2. Поняття білінійної та квадратичної функції
- •§3. Зведення квадратичної форми до суми квадратів
- •§4. Закон інерції квадратичних форм
- •§5. Класифікація квадратичних форм
- •§6. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
- •§7. Зведення рівняння другого порядку до канонічного вигляду
- •Виконаємо лінійне перетворення
Лекція 10 Білінійні і квадратичні функції (форми)
§1. Лінійна функція (форма)
Кажуть, що в векторному просторі V задана лінійна функція f(x), якщо кожному вектору x V поставлено у відповідність число f(x), так, що виконані наступні умови:
f(x + y) = f(x) + f(y),
f(αx ) = α f(x),
де х, у – довільні вектори із V, а α - будь-яке дійсне число.
Щоб знайти вираження лінійної функції в координатах, виберемо в просторі V базис e1, e2, …, en. Нехай в цьому базисі довільний вектор x V зображається так:
x = x1e1 + x2e2 + … + xnen.
Тоді
f(x) = f(x1e1 + x2e2 + … +xnen) = x1 f (e1) + x2 f (e2) + … + xn f (en).
Позначимо: f (e1) = a1, f (e2) = a2, ..., f (en) = an .
Таким чином, при фіксованому базисі лінійна функція f(x) подається лінійною формою:
f(x) = a1 x1 + a2 x2 + … + an xn,
де - координати вектора х, - коефіцієнти, які не залежать від вектора х.
§2. Поняття білінійної та квадратичної функції
Задана у векторному просторі V функція двох змінних А(х, у) називається білінійною, якщо при фіксованому х вона лінійна за змінною у, а при фіксованому у – лінійна за х.
Отже, якщо А(х, у) - білінійна функція, то при всіх x, y, z V і довільному дійсному α :
A(х + у, z) = A(х, z) + A(y, z) ;
A(αх, y) = αA(х, у) ;
A(z, х + у) = A(z, х) + A(z, y) ;
A(х, αy) = αA(х, у)
Прикладом білінійної функції є скалярний добуток х, у.
Знайдемо вираження білінійної функції в координатах.
Нехай в просторі V заданий базис e1, e2, …, en і нехай
x = x1e1 + x2e2 + … + xnen = xiei, y = y1e1 + y2e2 + … + ynen = yjej.
Тоді A(х, у) = A(x1e1 + x2e2 + … + xnen, y1e1 + y2e2 + … + ynen) = xi yj A(ei, ej) = aij xi yj,
де коефіцієнти aij = A(ei, ej) залежать тільки від базису і не залежать від векторів х та у. Отже в даному базисі білінійна функція подається білінійною формою, тобто виразом aij xi yj. Матриця A = [aij] називається матрицею цієї білінійної форми.
Наприклад, скалярний добуток (х, у) подається наступною білінійною формою:
(х, у) = ( xiei, yjej) = aij xi yj , , де aij = (ei, ej).
Вияснимо, як змінюється матриця білінійної форми при переході до нового базису.
Нехай в базисі e1, e2, …, en:
A(х, у) = aij xi yj, де aij = A(ei, ej),
і нехай e'1, e'2, …, e'n - новий базис , в якому:
A(х, у) = bpq x'p y'q, де bpq = A(e'p, e'q).
Покладемо A = [aij], B = [bpq] і позначимо через C = [cij] матрицю переходу від старогo базису до нового. Тоді:
e'p = c1p e1 + c2p e2 + … + cnp en,
e'q = c1q e1 + c2q e2 + … + cnq en ,
bpq = A(e'p, e'q) = A(c1p e1 + c2p e2 + … + c1n en, c1q e1 + c2q e2 + … + cnq en) =
= cip cjq A(ei, ej) = cip cjq aij = cip aij cjq .
Позначимо cip через dpi , де матриця [dpi] = C' - транспонована до матриці C = [cip].
Тоді bpq = dpi aij cjq . Далі, оскільки aij cjq є елемент, який знаходиться в і-му рядку та q-му стовпчику матриці АС, то dpi aij cjq = dpi ( aij cjq) - це елемент, який знаходиться в p-му рядку і q-му стовпчику матриці . Отже, .
Ранг матриці білінійної форми не залежить від вибору базису і може бути названий тому рангом білінійної форми.
Білінійна форма називається симетричною, якщо x, y, V :
A(х, у) = A(y, x ).
У цьому випадку aij = aji, тобто матриця [aij] симетричної білінійної форми в довільному базисі буде симетричною.
Прикладом симетричної білінійної форми є скалярний добуток.
Якщо в симетричній білінійній формі A(х, у) покласти х = у, то отримається квадратична форма А(х, х). Із квадратичної форми однозначно визначається і відповідна їй симетрична білінійна форма. Дійсно,
A(х + y, х + y ) = А(х, х) + А(y, y)+ A(х, у)+ A(y, x ), звідки
A(х, у) = [ A(х + y, х + y ) - А(х, х) - А(y, y)].
Білінійна функція називається кососиметричною, якщо
x, y, V : A(х, у) = - A(y, x ).
В заданому базисі кососиметрична білінійна функція подається кососиметричною білінійною формою A(х, у) = aij xi yj, де aij = - aji, при всіх i,j, зокрема, aii = 0 при всіх і.