- •Лекція № 1 Предмет і завдання судової медицини. Процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи.
- •План лекції
- •1. Історія судової медицини.
- •2. Предмет і завдання судової медицини.
- •3. Правові та процесуальні основи судово-медичної експертизи.
- •4. Організація та структура судово-медичної служби.
- •5. Об’єкти судово-медичної експертизи.
- •6. Документація судово-медичної експертизи.
Лекція № 1 Предмет і завдання судової медицини. Процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи.
Учбовий час – 2 год.
План лекції
1. Історія судової медицини.
2. Предмет і завдання судової медицини.
3. Правові та процесуальні основи судово-медичної експертизи.
4. Організація та структура судово-медичної служби.
5. Об’єкти судово-медичної експертизи.
6. Документація судово-медичної експертизи.
1. Історія судової медицини.
Витоки судової медицини, яку ще можна назвати медициною в праві, - у сивій давнині. В історії Стародавнього Світу (Греція, Рим) мають місце численні приклади участі лікарів у вирішенні судових питань. Так, у Римі в 44 до н.е. придворний лікар Антистій обстежив труп Юлія Цезаря і заявив, що з 23 ран, виявлених на тілі вбитого, лише одна смертельна.
У кодексі Юстиніана (529-534 р.р.) визначене місце лікарів у судовому процесі: „Лікарі, власне, не свідки, вони більш судді, ніж свідки”.
В Китаї у 1247 р. вийшов 5-томник, в якому є розділи про смерть і трупні зміни, асфіксію, тілесні ушкодження, отруєння, акушерську та гінекологічну експертизу та багато інших питань судової медицини.
В цей же період (XI-XIII ст.) на Русі вийшов у світ правовий збірник „Руська Правда”, в якому тілесні ушкодження поділялися на тяжкі та легкі.
В XIV ст. в м. Монпельє (Франція) вперше дозволили провести розтин трупа людини.
За часів Петра І вперше в Європі була створена судово-медична служба Росії. Розвитку судової медицини сприяло відкриття кількох вищих навчальних закладів з медичними факультетами – університети в Харкові (1804 р.) та Києві (1834 р.). великий внесок в розвиток судової медицини зробив М.І. Пирогов (1810-1880 р.р.). У 1841 році він видав атлас з судової медицини. Багато зробив Пирогов М.І. і в галузі вогнепальної балістики. Забальзамоване тіло Пирогова М.І. знаходиться в с. Вишня Вінницької міськради. Судова медицина в Україні в той час була складовою судової медицини Російської імперії. Великий внесок в розвиток цієї науки зробили вчені Київської і Харківської наукових шкіл. В даний час кафедри (курси) судової медицини маються у всіх медичних вузах України, в Київському університеті удосконалення лікарів ім. П. Шуліка та українському інституті удосконалення лікарів (м. Харків).
2. Предмет і завдання судової медицини.
Судова медицина – галузь медицини, що вивчає і вирішує медичні та біологічні проблеми, які виникають в правовій практиці. З цього визначення випливає, що судова медицина є медичною наукою і предметом її є такі важливі проблеми як смерть і трупні зміни, механічна травма, механічна асфіксія, отруєння, визначення механізму утворення та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, розлад та смерть від дії високої і низької температури та ін.
Судово-медична експертиза – це галузь практичної медицини, застосування судової медицини в практичній діяльності для обслуговування потреб судової та слідчої роботи. В різних підручниках можна зустрітися з різними визначеннями судово-медичної експертизи. У відповідності до Закону України „Про судові експертизи” судово-медичною експертизою називається дослідження фахівцем (експертом) судово-медичних об’єктів (трупів, живих осіб, речових доказів, матеріалів справи) на основі постанови слідчого, дізнавача, судді або ухвали суду.
В даний час завданнями судово-медичної експертизи в Україні є наступні:
- допомагати органам правосуддя. Для цього судово-медичні експерти беруть участь в первинних слідчих діях, в т.ч. в огляді трупа на місці його виявлення, експертизі трупа, експертизі живих осіб, експертизі речових доказів. При цьому вирішуються важливі питання про причину і давність смерті, механізм утворення тілесних ушкоджень, відстань пострілу, групу крові та ін;
- допомога органам охорони здоров’я для покращення їх лікувально-діагностичної діяльності. Працівники бюро судово-медичної експертизи інформують органи та установи охорони здоров’я про недоліки лікувально-діагностичної діяльності, а експерти беруть участь в патолого-анатомічних конференціях, на яких критично розглядаються діагностика та лікування конкретного хворого.