- •Лекція 9 Евклідові простори
- •§1. Основні поняття
- •А) Скалярний добуток
- •Б) Ортонормований базис
- •В) Скалярний добуток в координатах
- •Г) Ортогональне доповнення
- •Приклад.
- •§2. Лінійні перетворення в евклідовому просторі а) Перетворення, спряжене до даного
- •Властивості:
- •Б) Самоспряжені перетворення
- •Властивості:
- •В) Ортогональні перетворення
- •Властивості:
- •Лекція 10 Білінійні і квадратичні функції (форми)
- •§1. Лінійна функція (форма)
- •§2. Поняття білінійної та квадратичної функції
- •§3. Зведення квадратичної форми до суми квадратів
- •§4. Закон інерції квадратичних форм
- •§5. Класифікація квадратичних форм
- •§6. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
- •§7. Зведення рівняння другого порядку до канонічного вигляду
- •Виконаємо лінійне перетворення
Властивості:
.
Дійсно, (x, y) = ( x, y) = (x, y) = (x, y).
.
Дійсно, (Ax, y) = (x, A*y) = (A*y, x) = (y, (A*)* x) = ((A*)* x, y).
.
Дійсно, (x, (A + B)*y) = ((A + B)x, y) = (Ax + Bx, y) = (Ax, y) + (Bx, y) =
= (x, A*y) + (x, B*y) = (x, (A* + B*)y).
4.
Дійсно, (x, (AB)*y) = ((AB)x, y) = (A (Bx), y) = (Bx, A*y) = (x, B*(A*)y) = (x, (B *A*)y).
Якщо існує, то .
Дійсно, .
Б) Самоспряжені перетворення
Самоспряженим (симетричним) називається перетворення, яке співпадає із своїм спряженим, тобто .
Якщо A – самоспряжене перетворення, то x, y V (Ax, y)=( x, Ay).
Якщо матрицею самоспряженого перетворення A в ортонормованому базисі є A=[aij], тоді A' = A, тобто aij = aji. Така матриця називається симетричною.
Властивості:
Тотожнє перетворення є самоспряженим, оскільки .
Сума самоспряжених перетворень є самоспряженим перетворенням.
.
Перетворення, обернене до невиродженого самоспряженого перетворення, є самоспряженим перетворенням.
.
Добуток самоспряжених перетворень є самоспряженим перетворенням тоді і тільки тоді, коли ці перетворення переставні між собою.
а) якщо , і , то , тобто .
б) якщо , і , то , тобто – самоспряжене перетворення.
Якщо підпростір інваріантний відносно лінійного перетворення A, то його ортогональне доповнення інваріантне відносно спряженого до A перетворення .
Нехай х – довільний вектор із , у – довільний вектор із . Тоді (A*x, y) = = (x, Ay) = 0, оскільки Ay і, значить, х Ay. Значить, вектор A*x , і є інваріантним відносно .
Наслідок. Якщо A – самоспряжене перетворення і підпростір, інваріантний відносноA, то і інваріантний відносно A.
Всі корені характеристичного многочлена самоспряженого перетворення A дійсні (власні значення самоспряженого оператора дійсні).
(Ax, х) = (λx, х),
(x, Aх) = = ( x, х).
Оскільки A – самоспряжений, то (Ax, х) = (x, Aх), значить , тобто – дійсне.
7. Власні вектори, що відповідають різним власним значенням самоспряженого оператора, ортогональні.
Нехай – власні значення самоспряженого оператора A, а х1 та х2 – відповідні їм власні вектори.
(Ax1, х2) = λ1(x1, х2), (x1, Aх2) = λ2 (x1, х2).
(Ax1, х2) = (x1, Aх2 ), бо A – самоспряжений. Тоді
(x1, х2) = 0 (x1, х2) = 0,
що й треба було довести.
Матриця самоспряженого оператора в деякому ортонормованому базисі зводиться до діагонального вигляду.
Нехай – одне із власних значень самоспряженого оператора A ( дійсне). Відповідний власний вектор позначимо е1, тобто Aе1 = λ1е1. Вектор е1 можна вважати одиничним, оскільки інакше його можна замінити одиничним власним вектором з тим же власним значенням .
Позначимо через одновимірний підпростір, породжений вектором е1. Його ортогональне доповнення буде інваріантним відносно A. Нехай – (дійсне) власне значення перетворення A в підпросторі , відповідний (одиничний) власний вектор позначимо е2. Тоді Aе2 = λ2е2. Нехай буде (інваріантним) підпростором, породженим векторами е1 і е2. Тоді підпростір теж інваріантний відносно A. Продовжуючи цю побудову, ми знайдемо попарно ортогональних (значить, лінійно незалежних) одиничних власних векторів перетворення A. В базисі, що складається із цих векторів, матриця А перетворення A зводиться до діагонального вигляду:
Aе1 = λ1е1,
Aе2 = λ2е2,
…………..
Aеn = λnеn,
звідки
А = .
Геометрично самоспряжене лінійне перетворення зводиться до розтягів з коефіцієнтами вздовж координатних осей, співнапрямлених з е1, е2,, …, еn відповідно.