Передмова

Курс “Хорове аранжування” доповнює цикл спеціальних хорових дисциплін. Основною метою предмету є розвиток навичок перекладення хорових та сольних вокальних творів для різних складів хору.

Безпосереднє знайомство із різними прийомами хорового письма в процесі навчання допомагає глибокому розумінню специфіки хорового звучання, сприяючи розвитку професійних якостей хорового диригента. Крім того будь яке аранжування вимагає певних творчих задатків і сприяє розвитку творчого мислення студентів.

Одним із головних завдань у вивченні курсу хорового аранжування є виховання у студентів поважного відношення до оригіналу. Неможливо перекладати твори формально і механічно, бо кожний з них – це жива музична тканина з характерними, нерідко тільки їй властивими особливостями, які необхідно враховувати і зберігати під час роботи над твором.

Методичні рекомендації складаються з розділів, в яких викладено навчальний матеріал в обсязі програмних вимог курсу “Хорове аранжування” у ВУЗі.

Окремо розглядаються питання перекладення з інструментальних творів на твори для хору, а також специфічні особливості перекладень для дитячих хорів.

1. Предмет хорового аранжування

Хорове аранжування (від французького arranger –упорядковувати) – це пристосування перекладення твору, написаного для одного типу або виду хору на інший. У практичній роботі хормейстера в перекладенях виникає потреба тоді, коли твір цікавий за змістом, але не може бути виконаний колективом в оригінальному, авторському варіанті. Тому в залежності від кількісного та якісного складу хорового колективу, його вокальних можливостей та технічної рухливості нерідко виникає потреба в певній переробці партитури.

Основою успішних занять з аранжировки є міцні знання інших, суміжних предметів: хорознавство, гармонія, аналіз музичних творів, історія музики. Перш ніж приступити до перекладeнь, треба вивчити природу хорових голосів, їх вокально-технічну спроможність, а також ознайомитись з виконавськими можливостями найбільш розповсюджених типів і видів хорів.

1. Види перекладень та їх основні принципи

Аранжування в основному може бути двох видів:

1. Строге, або точне перекладення, без зміни головних компонентів музичної мови (гармонії, ритмічної структури тощо);

2. Вільне – з розширенням, збагаченням засобів музичної мови, зі спрощенням, полегшенням фактури.

Предметом хорового аранжування може бути перекладення:

1. одного типу хору для іншого, наприклад: чоловічого, жіночого, дитячого хору для мішаного і навпаки;

2. одного виду хору для іншого. Це може бути збагачення фактури або її спрощення;

3. вокально-інструментальних та інструментальних творів для хору або вокального ансамблю;

4. обробки оригінальних мелодій та народних пісень для хору.

Не слід аранжувати хори з опер і ораторій, оригінальні хорові твори та обробки народних пісень композиторів-класиків і сучасних авторів, які написані для певного складу виконавців з врахуванням специфіки колориту звучання, з метою створення конкретного образу, настрою.