- •За сприяння Міністерства освіти і науки України.
- •Розділ і. Туризм як галузь національної економіки
- •§ 1.2. Історія організації туризму в Україні
- •Питання для самоперевірки
- •§ 1.3. Туристично - рекреаційні ресурси України
- •Характеристика територіальної організації рекреаційного комплексу України
- •§ 1.4. Комплексна оцінка туристично-рекреаційних ресурсів України
- •Показники комплексної (економічної) оцінки території Чернівецької області:
- •Питання для самоперевірки
- •§ 1.5. Державне регулювання розвитком туризму в Україні
- •Питання для самоперевірки
- •§ 1.6. Досвід організації туризму в зарубіжних країнах
- •§ 1.7. Соціально-економічне значення туристичної індустрії
- •Розділ II. Види туристичних організацій
- •II. Міжнародна асоціація повітряного транспорту
- •III. Міжнародна організація цивільної авіації
- •§ 2.2. Регіональні туристичні організації
- •2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- •§ 2.3. Національні туристичні організації
- •Розділ ііі. Формування інфраструктури туристичної індустрії
- •Вікова структура населення країн світу
- •Структура населення країн світу за статтю
- •Тривалість відпусток та святкових днів у деяких країнах світу
- •Результати опитування за статтю і віком мети туризму
- •Рейтинг провідних туристичних фірм (м. Київ)
- •§ 3.2. Економіко-математичні моделі функціонування та розвитку туристично-рекреаційних систем
- •Моделі оптимального розміщення туристичних комплексів на заданій території
- •Оптимальна організація функціонування туристично-рекреаційних систем
- •Дослідження попиту та моделювання інтересів окремого рекреанта
- •Вивчення попиту на рекреацію
- •Про імітаційне моделювання туристично-рекреаційних систем
- •§ 3.3. Стратегічне управління розвитком інфраструктури туристичної індустрії.
- •Прогноз росту продажів туристичного продукту в світі
- •Питання для самоперевірки
- •§ 3.4. Формування туристичного продукту та його просування на ринку
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ IV. Маркетинг туристичної індустрії.
- •§ 4.1. Маркетингова діяльність
- •§ 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- •§ 4.1. Маркетингова діяльність
- •Етапи життєвого циклу споживача
- •Питання для самоперевірки
- •§ 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- •Методи збору інформації
- •Реклама: основні поняття та значення в туристичній діяльності
- •Організація рекламної діяльності
- •Основні напрямки підвищення ефективності рекламно-інформаційної діяльності
- •Витрати на туристичну рекламу
- •Реклама в туризмі
- •Розподіл туристичної реклами (за витратами)
- •Популярні обсяги рекламних публікацій у пресі
- •Розділ V. Організація та технологія процесів виробництва та реалізації туристичних послуг
- •Оцінка привабливості основних транспортних засобів для міжнародних туристичних подорожей за десятибальним рейтингом
- •Парк рухомого складу та ступінь його використання
- •Пробіг рухомого складу і швидкості руху
- •Місткість та перевізна спроможність
- •Продуктивність і проведені витрати
- •Міжнародні транспортні перевезення
- •Відвідування України іноземцями *
- •Основні показники розвитку туризму в Україні та країнах Європи (вихідні дані за 1997 р.) *
- •Вимоги щодо безпеки транспортних подорожей
- •Нові види екологічно чистих транспортних засобів
- •§ 5.2. Готельне господарство
- •Система класифікації готелів
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів *
- •Особливості процесів виробництва та реалізації готельних послуг
- •Особливості американського готельного бізнесу
- •Характеристика та вимоги до будівель і споруд готелів
- •Типологія закордонних готелів *
- •Технологічна схема обслуговування туристів в готелі та її характеристика
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу в індустрії готельного бізнесу
- •Автоматизація процесу управління підприємствами готельного господарства
- •Розробка стратегії управління підприємствами готельного господарства та впровадження принципів всезагального управління якістю
- •Прийоми та методи всезагального управління якістю
- •§ 5.3. Харчування та обслуговування
- •Технологічна схема забезпечення харчуванням туристів і організація харчування
- •Принципи функціонування підприємств харчування
- •Розрахункове меню ресторану
- •Зведена продуктова відомість
- •Розділ VI. Менеджмент в туризмі
- •§6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- •§ 6.2. Менеджмент персоналу туристичної індустрії
- •§ 6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- •Зовнішнє середовище виробничої системи
- •§ 6.2. Менеджмент персоналу туристичної організації
- •Основні теорії мотивації
- •Розділ VII. Стратегія туристичного бізнесу
- •Залежність загальної виручки від реалізації від еластичності попиту по ціні.
- •§ 7.2. Зовнішнє середовище туристичної організації
- •Динаміка розвитку цін фірми "z" на тижневий тур в Таїланд
- •Основна порівняльна характеристика туристичних організацій
- •§ 7.3. Внутрішнє середовище туристичної організації
- •Побудова профілю конкурентних переваг (недоліків) туристичної організації "z"
- •§ 7.4. Інвестиційна діяльність в туристичній індустрії
- •Типові інвестиційні проекти в туристичній індустрії
- •Потенційні ресурси і джерела інвестицій
- •Комерційна спроможність інвестиційних проектів
- •Інвестиції у визначні пам'ятки
- •Оцінка ефективності від здійснення реальних інвестицій в туристичну індустрію
- •§ 7.5. Ціноутворення туристичного продукту
- •Розділ VIII. Міжнародний туризм та його розвиток
- •Країни світу, які найбільше відвідують (станом на 1999 р.)*
- •§ 8.2. Види міжнародного туризму
- •§ 8.3. Характеристика розвитку міжнародного туризму в окремих країнах
- •Література література
Розділ VIII. Міжнародний туризм та його розвиток
§ 8.1. Міжнародний туризм та його значення
§ 8.2. Види міжнародного туризму
§ 8.3. Характеристика розвитку міжнародного туризму в окремих країнах
§ 8.1. Міжнародний туризм та його значення
Ключові слова та поняття
турист, туризм: світовий, міжнародний, іноземний, внутрішній; тур, туроператор, туристичний пакет
З розвитком масового організованого туризму і переходом його на нову основу, яка опирається на розвиток туристичної індустрії та сучасні транспортні засоби, відбулися деякі зміни у формах організації міжнародного туризму.
По-перше, суттєво збільшилась кількість роздрібних фірм, які пропонують туристичні послуги турагентів і не мають інколи юридичної та господарської незалежності.
По-друге, змінився характер діяльності туристичних оптових фірм, які перетворилися в туроператорів, що пропонують повний комплекс послуг у вигляді інклюзив-турів.
По-третє, з'явились крупні корпорації, засновані на капіталі транспортних, торгівельних, страхових компаній і банків, які здійснюють операції надання туристичних послуг клієнтам.
Сьогодні, на думку аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать такі чинники:
1. Економічне зростання і соціальний прогрес привели до розширення обсягу ділових поїздок та подорожей з пізнавальними цілями.
2. Удосконалення всіх видів транспортних засобів зробило дешевшими поїздки.
3. Збільшення кількості найманих працівників і службовців у розвинутих країнах та підвищення їхнього матеріального й культурного рівня.
4. Інтенсифікація праці й отримання працюючими більш довгих відпусток.
5. Розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами привів до розширення міжособистісних зв'язків між регіонами.
6. Розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес у галузі телекомунікації.
7. Послаблення обмежень на вивіз валюти у багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.
В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:
є джерелом валютних надходжень для країни і засобом для забезпечення зайнятості;
розширює вкладення у платіжний баланс і ВНП країни;
сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, які обслуговують сферу туризму;
зі зростанням зайнятості у сфері туризму збільшуються доходи населення і підвищується рівень добробуту нації.
Розвиток міжнародного туризму сприяє розвитку інфраструктури країни і мирних процесів.
Таким чином, міжнародний туризм необхідно розглядати в контексті з економічними відносинами окремих країн.
Міжнародний туризм у світі розвивається досить нерівномірно, що пояснюється в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів. Найбільшого розвитку міжнародний туризм набув у західноєвропейських країнах. Частка цього регіону складає більш як 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% припадає на Америку і менше 10% - на Азію, Африку і Австралію, разом взятих.
Всесвітня організація туризму (ВОТ) у своїй класифікації виділяє країни, які переважно є постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія), і країни, які в основному приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Австрія, Швейцарія).
За статистичною методикою ВТО, держави-члени ВТО поділені відповідно до географічних ознак на шість регіонів: Азіатсько-Тихоокеанський, Північна і Південна Америка, Африка, Ближній Схід, Південна Азія та Європа.
Існуючий поділ відображає як економічні особливості світового господарства, так і історію виникнення розвитку туризму. Спочатку він з'явився у Європі, трохи пізніше - в Північній Америці. У країнах цих регіонів ще до початку першої світової війни існував інтенсивний туристичний обмін, була розвинута туристична індустрія. У період між двома світовими війнами міжнародний туризм отримав подальший розвиток. Розширювалась туристична реклама. Наприклад, у 1931 р. тридцять три країни активно вели закордонну рекламу, утримували туристичні представництва в США. Після другої світової війни виник ринок міжнародного туризму. Туризм набув важливого економічного і політичного значення. Окрім поділу за географічними регіонами, ВТО застосовує їхні підрозділи на менш крупні субрегіони. Це обумовлено нерівномірним розвитком туризму в межах регіонів. Наприклад, Європа поділяється на Північну, Південну, Західну і Центральну. Найбільш розвинутими в туристичному відношенні були Західна і Південна Європа, але, за останніми даними, очікується інтенсивний туризм і в Північній Європі.
Найбільш наочне уявлення про прийом туристів дає порівняння по країнах (табл. 8.1.1.), хоча тут можливі помітні неузгодження через різні тлумачення терміну "турист".
Таблиця 8.1.1.