- •За сприяння Міністерства освіти і науки України.
- •Розділ і. Туризм як галузь національної економіки
- •§ 1.2. Історія організації туризму в Україні
- •Питання для самоперевірки
- •§ 1.3. Туристично - рекреаційні ресурси України
- •Характеристика територіальної організації рекреаційного комплексу України
- •§ 1.4. Комплексна оцінка туристично-рекреаційних ресурсів України
- •Показники комплексної (економічної) оцінки території Чернівецької області:
- •Питання для самоперевірки
- •§ 1.5. Державне регулювання розвитком туризму в Україні
- •Питання для самоперевірки
- •§ 1.6. Досвід організації туризму в зарубіжних країнах
- •§ 1.7. Соціально-економічне значення туристичної індустрії
- •Розділ II. Види туристичних організацій
- •II. Міжнародна асоціація повітряного транспорту
- •III. Міжнародна організація цивільної авіації
- •§ 2.2. Регіональні туристичні організації
- •2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- •§ 2.3. Національні туристичні організації
- •Розділ ііі. Формування інфраструктури туристичної індустрії
- •Вікова структура населення країн світу
- •Структура населення країн світу за статтю
- •Тривалість відпусток та святкових днів у деяких країнах світу
- •Результати опитування за статтю і віком мети туризму
- •Рейтинг провідних туристичних фірм (м. Київ)
- •§ 3.2. Економіко-математичні моделі функціонування та розвитку туристично-рекреаційних систем
- •Моделі оптимального розміщення туристичних комплексів на заданій території
- •Оптимальна організація функціонування туристично-рекреаційних систем
- •Дослідження попиту та моделювання інтересів окремого рекреанта
- •Вивчення попиту на рекреацію
- •Про імітаційне моделювання туристично-рекреаційних систем
- •§ 3.3. Стратегічне управління розвитком інфраструктури туристичної індустрії.
- •Прогноз росту продажів туристичного продукту в світі
- •Питання для самоперевірки
- •§ 3.4. Формування туристичного продукту та його просування на ринку
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ IV. Маркетинг туристичної індустрії.
- •§ 4.1. Маркетингова діяльність
- •§ 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- •§ 4.1. Маркетингова діяльність
- •Етапи життєвого циклу споживача
- •Питання для самоперевірки
- •§ 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- •Методи збору інформації
- •Реклама: основні поняття та значення в туристичній діяльності
- •Організація рекламної діяльності
- •Основні напрямки підвищення ефективності рекламно-інформаційної діяльності
- •Витрати на туристичну рекламу
- •Реклама в туризмі
- •Розподіл туристичної реклами (за витратами)
- •Популярні обсяги рекламних публікацій у пресі
- •Розділ V. Організація та технологія процесів виробництва та реалізації туристичних послуг
- •Оцінка привабливості основних транспортних засобів для міжнародних туристичних подорожей за десятибальним рейтингом
- •Парк рухомого складу та ступінь його використання
- •Пробіг рухомого складу і швидкості руху
- •Місткість та перевізна спроможність
- •Продуктивність і проведені витрати
- •Міжнародні транспортні перевезення
- •Відвідування України іноземцями *
- •Основні показники розвитку туризму в Україні та країнах Європи (вихідні дані за 1997 р.) *
- •Вимоги щодо безпеки транспортних подорожей
- •Нові види екологічно чистих транспортних засобів
- •§ 5.2. Готельне господарство
- •Система класифікації готелів
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів *
- •Особливості процесів виробництва та реалізації готельних послуг
- •Особливості американського готельного бізнесу
- •Характеристика та вимоги до будівель і споруд готелів
- •Типологія закордонних готелів *
- •Технологічна схема обслуговування туристів в готелі та її характеристика
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу в індустрії готельного бізнесу
- •Автоматизація процесу управління підприємствами готельного господарства
- •Розробка стратегії управління підприємствами готельного господарства та впровадження принципів всезагального управління якістю
- •Прийоми та методи всезагального управління якістю
- •§ 5.3. Харчування та обслуговування
- •Технологічна схема забезпечення харчуванням туристів і організація харчування
- •Принципи функціонування підприємств харчування
- •Розрахункове меню ресторану
- •Зведена продуктова відомість
- •Розділ VI. Менеджмент в туризмі
- •§6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- •§ 6.2. Менеджмент персоналу туристичної індустрії
- •§ 6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- •Зовнішнє середовище виробничої системи
- •§ 6.2. Менеджмент персоналу туристичної організації
- •Основні теорії мотивації
- •Розділ VII. Стратегія туристичного бізнесу
- •Залежність загальної виручки від реалізації від еластичності попиту по ціні.
- •§ 7.2. Зовнішнє середовище туристичної організації
- •Динаміка розвитку цін фірми "z" на тижневий тур в Таїланд
- •Основна порівняльна характеристика туристичних організацій
- •§ 7.3. Внутрішнє середовище туристичної організації
- •Побудова профілю конкурентних переваг (недоліків) туристичної організації "z"
- •§ 7.4. Інвестиційна діяльність в туристичній індустрії
- •Типові інвестиційні проекти в туристичній індустрії
- •Потенційні ресурси і джерела інвестицій
- •Комерційна спроможність інвестиційних проектів
- •Інвестиції у визначні пам'ятки
- •Оцінка ефективності від здійснення реальних інвестицій в туристичну індустрію
- •§ 7.5. Ціноутворення туристичного продукту
- •Розділ VIII. Міжнародний туризм та його розвиток
- •Країни світу, які найбільше відвідують (станом на 1999 р.)*
- •§ 8.2. Види міжнародного туризму
- •§ 8.3. Характеристика розвитку міжнародного туризму в окремих країнах
- •Література література
Дослідження попиту та моделювання інтересів окремого рекреанта
Розглянуті вище моделі (наприклад, (12) - (16) або (8) - (11) відображають інтереси власника ТРС.
Зрозуміло, що актуальною задачею є також вивчення (або моделювання) інтересів (зокрема, економічних) окремого рекреанта. Нехай, як і раніше, ТРС включає в себе пі пунктів рекреації (ТРО). Позначимо через J- множину послуг, які надає ТРС в цілому, а через - множину послуг, які надаються в ТРО i . Очевидно, JiJ, Будемо вважати, що деякий потенційний рекреант має намір брати участь в рекреаційному процесі даної ТРС. Вивчимо поведінку рекреанта з позицій його інтересів.
Приймемо позначення:
si - деяка середньочікувана вартість переміщення рекреанта від місця знаходження М до пункту рекреації i ;
di'i, - середньоочікувана вартість переміщення рекреанта між рекреаційними пунктами i' та і (можна вважати, що dii=0, a di'i=dii', , i'і);
сiji - середньоочікувана вартість послуги ji Ji в пункті і;
Рi - середньоочікувана вартість переміщення рекреанта з пункту і в пункт М після завершення рекреаційного процесу (часто Рi та si можуть співпадати);
Далі припустимо, що рекреанту потрібен набір N J кількістю n послуг, які є в даній ТРС (тобто в множині J), але повного набору послуг N немає в кожному окремому ТРО з номером і( ). Така ситуація є цілком реалістичною і не потребує окремих обґрунтувань. В цьому випадку рекреант вимушений користуватись деякою підмножиною пунктів рекреації, які є вданій ТРС.
Якщо брата до уваги економічний критерій, то стратегічна поведінка рекреанта полягає в тому, щоб мінімізувати сумарну вартість рекреаційного процесу та вартість переміщення його з пункту М в ТРС та назад з ТРС в пункт М.
Враховуючи прийняті вище позначення, цю вартість (середньоочікувану) можна виразити так:
Математична модель, яка реалізує пошук оптимальної стратегії рекреанта, має вигляд:
Задача (45) - (51) є задачею булевого програмування. Обмеження (46) в цій задачі стверджує, що рекреант переміщується з пункту М в один з пунктів рекреації.
Аналогічно (47) - це обмеження: рекреант повертається в пункт М з одного з пунктів рекреації.
Зміст обмеження (48) наступний: для рекреанта кожна послуга j N задовольняється тільки в одному з пунктів рекреації.
Обмеження (49) (51) - це обмеження на дискретність шуканих змінних. Зауважимо також, що обмеження (46) - (48) можна замінити на обмеження - рівності. Інколи с зміст розглянути інші аналоги моделі (45) - (51).
Актуальним для окремого рекреанта є також раціональний (оптимальний) розподіл фінансових ресурсів (наприклад, грошей) на послуги, які можуть надаватись рекреанту в даному пункті рекреації (тобто ТРО).
Нехай
s - максимальний обсяг фінансових ресурсів, які рекреант може виділити на задоволення послуг рекреаційного процесу;
n - кількість послуг в даному рекреаційному пункті;
ci - вартість однієї послуги i-го виду ( );
хi - шукане число послуг i-го виду, якими користується рекреант;
ki - корисність однієї тої послуги (це може бути деякий ваговий коефіцієнт, яким оцінюється значущість і-тої послуги або в більш загальному випадку означення деякої функції корисності рекреанта).
Тоді розумна поведінка рекреанта полягатиме в тому, щоб при заданих фінансових обмеженнях максимізувати сумарну корисність свого рекреаційного процесу.
Модель такої поведінки має вигляд:
Інколи обмеження на цілочисельність можна зняти (або частково зняти, коли допустима цілочисельність тільки окремих змінних).
Величини ki можна також замінити їх математичними сподіваннями і розглядати стохастичний аналог моделі (52) - (55).
Зауважимо, що можна побудувати багато інших моделей, які описують оптимальну поведінку окремого рекреанта, однак зупинятись на цьому в рамках даної праці ми не будемо.