Міністерство освіти і науки України

Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С.Сковороди

200-й річниці університету присвячується

Основи педагогічної майстерності

Вступ до вчительської професії (навчально-методичний посібник для вищих навчальних педагогічних закладів України)

Затверджено

редакційно-видавничою радою Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди Протокол № 5 від 03.06.04

Харків-2004

Основи педагогічної майстерності. Вступ до вчительської професії: Навчально-методичний посібник для вищих навчальних педагогічних закладів України (Л.С.Рибалко, Л.Б.Пасько)/ Зазаг. ред. д.п.н., проф. С.Т.Золотухіної. -Харків: ХДПУ- 2004. -117с.

Рецензенти: В.М.Гриньова, доктор педагогічних наук, професор

кафедри загальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди Н.О. Ткачова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Національного університету ім. Василя Каразіна м. Харкова

У навчально-методичному посібнику висвітлюються сучасні підходи до формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя на основі новітніх освітніх технологій, які є результатом багаторічної експериментальної роботи авторів - викладачів кафедри загальної педагогіки ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Рекомендується студентам, учителям загальноосвітньої школи, викладачам ВНЗ.

Пояснювальна записка

Програма навчального курсу "Основи педагогічної майстерності" (Розділ 1. Вступ до вчительської професії") орієнтована на базовий навчальний план педагогічних університетів для всіх факультетів і спеціальностей. Тематика лекцій, семінарсько-практичних занять, самостійної роботи розроблена згідно змісту програми, орієнтовних тематичного та робочого планів. Дисципліна викладається на першому курсі денної форми навчання Ті частково на третьому курсі заочної форми навчання.

Упровадження цієї програми в практику вищої школи зумовлене такими обставинами. По-перше, розмаїття та складність завдань формування нової людини в процесі розбудови нашої держави вимагають актуалізації питань професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя. "Підготовка Педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення - важлива умова модернізації освіти" [ 39,5]. По-друге, школі ■Край потрібні педагоги - майстри. Педагогічна майстерність - це професійні імення та вміння вчителя оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямовувати їх на розвиток особистості школяра, формування ЙОГО здібностей, нахилів, потреб, світогляду. По-третє, умови навчання та виховання у ВНЗ дещо відрізняються від умов загальноосвітньої школи. Виникає потреба в здійсненні професійної адаптації у студентів до майбутньої професії, до умов навчання та виховання в стінах ВНЗ. Для Підготовки майбутнього вчителя дуже важливо, щоб він чітко уявляв собі роль обраної професії в суспільстві, її функції та значення, а також мав уявлення про історичний шлях становлення та формування цієї професії.

Вихідними положеннями під час розробки програми вважалися такі:

1. Гуманістична спрямованість педагогічної діяльності, яка полягає у ˝створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного

громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати й навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільності" [39,4].

Положення про педагогічну діяльність, в основі якої лежить рефлексивне керування роботою учня з метою розвитку його особистості. У запропонованій програмі враховується розвиток тих якостей майбутнього вчителя, які лежать в основі цього рефлексивного управління: спостережливість, емпатія, динамізм, емоційна стабільність.

Розуміння студентами педагогічної майстерності як комплексу властивостей особистості вчителя, що забезпечують високий рівень

самоорганізації його професійно-педагогічної діяльності. Вважаємо, що

формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя залежить від таких змінних: перша являє собою систему знань і уявлень про закони виховання, навчання, розвиток особистості дитини й відповідно про технологію та прийоми, які його забезпечують. І як результат-здатність вчителя створювати педагогічні технології на основі характеристик самої педагогічної ситуації та індивідуальних особливостей дитини; друга включає індивідуальні особливості педагога: його спрямованість, здібності та психофізіологічні дані. Для вчителя важливо не лише знайти педагогічне вирішення, але й уміти реалізувати його в ситуації педагогічної взаємодії. Педагогічна доцільність діяльності вчителя — це, передусім, результат оволодіння психологічними та педагогічними знаннями, вміннями, навичками та раціональне використання особистісного потенціалу, індивідуальних особливостей в процесі педагогічної взаємодії. Отже, педагогічну майстерність можна розглядати як вияв власного "Я" в професії, як самореалізацію особистості вчителя в педагогічній діяльності, що забезпечує розвиток особистості учня.

Педагогічна діяльність завжди має творчий характер, тому що впливи на учнів детерміновані зовнішніми та внутрішніми умовами, звідси випливає, що одні й ті ж впливи на різних учнів не мають однозначних результатів. Учитель є завжди одночасно і виконавцем, і дослідником. Підготовка до творчої діяльності майбутнього вчителя є одним з важливих завдань навчання студента в педагогічному ВНЗ, що повинно здійснюватися всім процесом навчання, в якому особливого значення набуває безпосередня участь студента в науково-дослідній роботі.

У навчально-виховному процесі ВНЗ зменшується кількість годин, відведених на проведення лекцій, семінарсько-практичних занять, а збільшується кількість годин, відведених на самостійну роботу. Щоб сформувати позитивне ставлення у студентів до навчання та виховання, бажання працювати самостійно й систематично, необхідно формувати в них загально навчальні уміння та навички, а також уміння працювати самостійно

та творчо.

6. Відповідно до положення про діалектичний зв'язок принципів єдності свідомості й діяльності та активності особистості вивчення курсу має відбуватися в умовах, наближених до професійної діяльності (розв'язування педагогічних ситуацій та їх моделювання, мікро викладання тощо). Це дає змогу аналізувати й оцінювати вихідні установки, потреби, орієнтації майбутніх учителів, що впливає на вибір ними стратегій поведінки в ситуаціях педагогічної взаємодії.

Предметом вивчення курсу є закономірності, принципи організації педагогічної діяльності, що передбачають визначення мети, змісту, методів, форм, засобів залучення майбутнього вчителя до оволодіння основами

педагогічної майстерності, створення умов для самореалізації особистості в різних видах діяльності та спілкуванні з метою виховання потреби в постійному професійно-педагогічному самовдосконаленні.

Мета курсу - підвищити загальну й професійно-педагогічну культуру майбутнього вчителя; поглибити орієнтацію студентів на педагогічну Професію, мотиви особистісного усвідомлення ними вибору професії через формування цілісних уявлень про гуманістичний та творчий характер педагогічної діяльності, її специфіку, роль у житті нашого суспільства; Забезпечити установку на професійно-особистісний розвиток, саморозвиток, Самовизначення та самовиховання майбутніх учителів з урахуванням їх Індивідуальних особливостей; сприяти адаптації першокурсників до нових УМОВ навчально-виховної діяльності у ВНЗ шляхом переорієнтації їх із Шкільної на університетську систему занять.

Завдання курсу - формувати професіоналізм майбутнього вчителя як якісного показника продуктивності педагогічної діяльності, ознаками якого загально гуманітарна культура, педагогічна майстерність, володіння педагогічними технологіями. Таке розуміння професіоналізму вчителя Передбачає логічно-конкретні завдання студентам: опанування знаннями про майбутню педагогічну діяльність; діагностику через самопізнання та оцінку особистісних якостей, важливих для майбутньої професії; включення в різні аспекти педагогічної діяльності з метою розвитку компетентно-професійних умінь та особистісних якостей; організацію самоконтролю та самокорекції діяльності студентів та контролю, корекції викладачами.

Критеріями ефективності вивчення курсу можуть бути показники розвитку студента за такими напрямками: мотиваційно-особистісний, мотивно-пізнавальний, діяльнісно - операційний (В.М.Гриньова).

Мотиваційно-особистісні критерії дозволяють оцінити рівень розвитку «цінностей - мотивів, цінностей-властивостей і цінностей -відношень, тобто оцінити розвивальний характер освітнього процесу: мотиви учіння; динаміку інтелектуального розвитку; особистісний сенс набутих знань-цінностей, задоволеність процесом навчання; характер стосунків з одногрупниками, викладачами, адміністрацією; готовність до самовдосконалення.

Досвід викладання курсу свідчить про те, що джерелом, яке забезпечує творчу активність майбутніх учителів, є мотиви само актуалізації особистості і сфері професійної діяльності. Механізмом прояву таких мотивів виступає система професійно-ціннісних орієнтацій особистості вчителя, в якій домінуючу роль відіграє гуманістична спрямованість діяльності педагога та його соціальна відповідальність.

Когнітивно-пізнавальні критерії ґрунтуються на кількісних і якісних описуваннях ефективності процесу навчання, а саме: поповнення знань цінностей (у порівнянні з вихідним рівнем даного студента); реальний обсяг знань-цінностей (у порівнянні з вимогами стандарту); актуалізація знань-цінностей під час розв'язання пізнавальних і практичних задач; застосування знань-цінностей у нових ситуаціях; ефективність використання знань-цінностей у практичній діяльності.

У підготовці майбутніх учителів важливими є системні знання про взаємозв'язок природи, культури, держави, про процеси розвитку та становлення особистості, про цінності, а також фундаментальні знання з вибраної предметної галузі.

Важливим принципом побудови даного курсу є відбір знань з різних галузей наук, які забезпечують формування вмінь, бо "знання, які лежать у структурі досвіду вчителя мертвим вантажем, до того ж не зведені в систему, залишаються нікому не потрібним надбанням" [42, 43]. Формування професійної компетентності вчителя передбачає оволодіння аналітичними, прогностичними, проективними, рефлексивними, організаторськими, комунікативними, прикладними та іншими вміннями.

Діяльнісно - операційні критерії дозволяють оцінити сформованість технологічних цінностей: обсяг умінь (інтелектуальних, комунікативних, педагогічної техніки); повнота операційного складу певного уміння; засвоєння опорної теоретичної основи уміння; інтегрованість уміння; стійкість уміння; гнучкість уміння; дієвість уміння.

Студент повинен знати: систему освіти України, основні положення Державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття) -1993 р.; Закону "Про освіту"(1996 р.); Закону України про загальну середню освіту від 23 червня 1999 р.; Концепції розвитку загальної середньої освіти (2000 р.); Національної доктрини розвитку освіти (2002 р.); Державної програми "Вчитель" (2002 р.); особливості педагогічної діяльності; права, обов'язки, вимоги, які висуваються до підготовки майбутнього вчителя; сутність педагогічної майстерності, її компоненти; педагогічну техніку; естетичну виразність зовнішнього вигляду вчителя; міміку, пантоміміку; експресію, зовнішнє та внутрішнє самопочуття; управління робочим самопочуттям: саморегуляцію; релаксацію; самонавіювання; автогенне тренування; імітаційну гру; спілкування; етапи спілкування; комунікативні здібності; педагогічний такт; самовиховання та його компоненти; способи здійснення самовиховання; стимулювання самовиховання; основи наукової організації праці вчителя; організацію самостійної роботи, її види; прийоми самостійної роботи з книжкою; форми здійснення науково-дослідної роботи.

Студент повинен уміти:

раціонально планувати діяльність, визначати її завдання, створювати умови діяльності;

- працювати з книжкою, вести бібліографічний пошук, конспектувати, відбирати цікаві факти, докази з прочитаного;

- відтворювати зміст прочитаних першоджерел [1-65; 1-д-22-д ];

-- виділяти головне, аналізувати, порівнювати, синтезувати, зіставляти,

здійснювати самоконтроль у навчально-пізнавальній діяльності, доводити,

обґрунтовувати;

- реалізовувати можливості самоуправління, самовиховання;

- спостерігати, уявляти, бути уважними;

знайти контакт з учнями, "подати себе" у спілкуванні з ними;

- самостійно працювати на лекції, в читальному залі, з книжкою; - наводити приклади та аналізувати педагогічні ситуації;

-- аналізувати досвід освітян, науковців педагогічної Харківщини, представників сучасних педагогічних шкіл, заслужених учителів народної освіти, вчителів-новаторів.

На вивчення курсу відводиться 37 годин, а саме: 6 годин лекційних, 18 годин семінарсько-практичних занять, 6 годин самостійної роботи, 5 годин для перевірки індивідуальної роботи, залік - 2 години на групу. Формою контролю та оцінки результатів вивчення матеріалу студентами є поточний, тематичний та підсумковий (залік) контроль. Логічним продовженням є курси «Педагогіка» (3 і 4 семестри), "Основи педагогічної майстерності" (5, 6 семестри), спецсемінари.

Таким чином, актуальність та практичне значення курсу полягають у тому що він допоможе кожному студентові накреслити перспективу його власного , професійно-педагогічного розвитку та вдосконалення. Подану програму можна назвати "Програмою професійного зростання майбутнього вчителя".

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1. Педагогічна професія та сучасність.

Загальна характеристика педагогічної професії: виникнення та становлення педагогічної професії, її своєрідність, перспективи розвитку. сутність, структура, функції, види, особливості педагогічної діяльності. Психолого-педагогічні вимоги до особистості педагога, його права, обов’язки. Професіограма вчителя. Характеристика системи освіти в Україні. Нормативно-правові документи про освіту: Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) -1993 р., Закон "Про освіту" (1996 і* }, Закон України про загальну середню освіту (1999 р.), Концепція розвитку загальної середньої освіти (2000 р.), Державна програма "Вчитель" (2002 р.), національна доктрина розвитку освіти (2002 р.).

Тема 2. Педагогічна майстерність учителя, її складові. Педагогічна техніка як один з головних компонентів педагогічної майстерності вчителя.

Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. Компоненти педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість діяльності вчителя, професійна компетентність, педагогічні здібності й педагогічна техніка. Педагогічна техніка як сукупність професійних знань та вмінь учителя, які сприяють гармонійній єдності внутрішнього змісту діяльності вчителя та зовнішнього його вираження. Способи та умови формування педагогічної техніки.

А) Зовнішня техніка вчителя культура зовнішнього вигляду вчителя, мімічна й пантомімічна виразність учителя.

Б) Внутрішня техніка вчителя (формування вмінь психотехніки, уяви майбутнього вчителя, оцінка своїх емоцій і управління ними, аналіз і управління фізичним станом свого організму). Розвиток уваги, спостережливості, уяви майбутнього вчителя.

Професійна компетентність учителя. Компоненти й способи її формування.

Тема 3. Педагогічне спілкування, його функції, стилі. Педагогічний такт як одна з умов здійснення взаємодії педагога та учнів.

Педагогічне спілкування як комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками, колегами, що спрямована на створення сприятливого психологічного клімату з метою виховного впливу на особистість школяра. Сутність педагогічного спілкування, функції, стилі. Формування комунікативних умінь учителя, прийоми педагогічної взаємодії, технологія здійснення педагогічного спілкування.

Педагогічний такт як почуття міри в застосуванні засобів педагогічного впливу на дітей, важлива умова формування авторитету майбутнього вчителя. Шляхи формування педагогічного такту. Приклади тактовної поведінки вчителя.

Тема 4. Професійне самовиховання вчителя. Структурні компоненти. Стимулювання самовиховання.

Сутність професійного самовиховання вчителя. Мета й завдання самовиховання. Самовиховання як процес і діяльність (мотивація, засоби, методи самовиховання). Зміст професійного самовиховання майбутнього вчителя. Засоби та способи професійного самовиховання вчителя: само інформація, самоорганізація, програмування та планування своєї діяльності. Оволодіння процесом самовдосконалення. Управління процесом самовиховання. Складання програми самовиховання, самохарактеристики.

Тема 5. Видатні педагоги про педагогічну майстерність.

Співбесіда зі студентами за планом: І, Погляди педагогів на сутність педагогічної майстерності і необхідність оволодіння нею вчителем.

Видатні педагоги про шляхи оволодіння педагогічною майстерністю.

Ш.О.Амонашвілі, Я.Корчак, В.Леві, А.С.Макаренко, І.О. Синиця, В.О.Сухомлинський про складові педагогічної майстерності.

Література:

Амонашвили Ш.А.Здравствуйте, дети / Ш.А. Амонашвили. -М,- 1988.- 208 с.

Корчак Я. Как любить детей / Я. Корчак. - Мн.,-1980.-79 с.

Леви В. Нестандартний ребенок / В. Леви.- К.,1991.- 316 с.

Макаренко А.С. Некоторые выводы из моего педагогического опыта / А.С. Макаренко. -М., Просвещение. - 1964.-115 с.

Макаренко А.С. Педагогическая поэма / А.С. Макаренко. - К.,1969 -

6. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю/ В.А. Сухомлинский. - К: |,Шк.-1984.-251 с.

Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека / В.А. Сухомлинський. - М., 1975. -234 с.

Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям/ В.О. Сухомлинський. - К„1971.-242с.

Синица И.Е. О такте и мастерстве/ И.Е. Синица. - К., 1976-167 с.