5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

^{На сьогодні Київську область можна впевнено назвати туристично розвинутим регіоном з стрімко зростаючим позитивним іміджем не лише на теренах нашої держави, а й за кордоном. ЇЇ статус «туристичних воріт» України в сукупності з віковічними надбаннями історико-культурної спадщини, насиченістю рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами, розгалуженою системою сервісної інфраструктури в своїй системі генерують значний інтерес і попит у сфері туризму, екскурсій, подорожей, активного, здорового і культурного відпочинку та змістовного дозвілля.}

^{Наявний туристичний потенціал та екскурсійні можливості Київщини представлені:}

^{- розгалуженою системою музейних закладів: Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, що налічує 23 музеї, 2 державних обласних музеї–заповідники: «Битва за Київ в 1943 році» та «Вишгородський історико-культурний», 21 державний музей та 241 музейний заклад на громадських засадах, серед яких ціла низка музеїв-садиб наших всесвітньо відомих земляків – І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та багатьох інших видатних особистостей. Є на Київщині і приватні екскурсійні об’єкти на зразок Історико-археологічного музею «Прадавня Аррата-Україна» в с.Трипілля Обухівського району та Садиби-музею старожитностей і етнографії «Хата Савки» в с.Нові Петрівці Вишгородського району;}

^{- біля 6 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини, включаючи давні поселення, городища, могильники, кургани, змійові вали, місця битв та історичних подій, археологічні пам’ятки, що занесені до Реєстру нерухомих пам’яток, пам’ятки національного значення, серед яких більшість – це культові споруди XVI-XIX ст.;}

- 8 міст Всеукраїнського історичного значення: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів та Яготин, які в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг;

- 6 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Національні природні парки «Залісся» (Броварський р-н, 13548,5 га) та «Білоозерський» (Переяслав-Хмельницький р-н, 3658,22 га), парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Кагарлицький» (Кагарлицький р-н, 35,5 га), «Згурівський» (Згурівський р-н, 309,0 га), «Ташанський» (Переяслав-Хмельницький р-н, 144,0 га), а також туристична родзинка області - дендрологічний парк «Олександрія» (Білоцерківський р-н, 405,8 га).

^{- 11 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення : парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Ставищанський» (Ставищанський р-н, 14,0 га), «Сулимівський» (Бориспільський р-н, 17,4 га), «Жорнівський» (Києво-Святошинський р-н, 5,2 га), «Копилівський» (Макарівський р-н,8,0 га), «Фастівський» (Фастівський р-н, 33,0 га), «Молодіжний» (Фастівський р-н, 14,02 га), «П’ятигірський» (Тетіївський р-н, 29,8 га), «Чагари» (Тетіївський р-н, 33,9 га), «Дубовий гай» (Тетіївський р-н, 29,8 га), «Томилівський» (Білоцерківський р-н, 2,8 га), «Альта» (Баришівський р-н, 3,0 га);}

^{- 2 регіональних ландшафтних парки: «Трахтемирів» (Миронівський р-н, 5148, 7 га) та «Богуславль» ( Богуславський р-н, 7,5 га).}

Наявні внутрішні та міжнародні авіаційні, залізничні, автомобільні, а також річкові транспортно-магістральні сполучення до усіх регіонів України та за кордон, формують розгалужену мережу внутрішніх транспортних і туристичних коридорів, що є щільно насиченими численними об’єктами сервісної та супутньої інфраструктури: висококласними культурно-історичними парками, розважальними центрами, готельними та ресторанними комплексами, автокемпінгами, кінноспортивними та гірськолижними комплексами, SPA-курортами, сноуборд-парками, тенісними та гольф-клубами, зоопарками тощо. Переконливим свідченням динамічного та системного розвитку сфери розміщення в області є постійно зростаючий реєстр готельних об’єктів, який станом на 1 червня 2010 року налічує 125 закладів. В той час як відповідно у 2006 р. функціонувало 26 об’єктів, в 2007р. – 38, 2008 р. - 52, 2009 р. - 95.

В рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу ведеться активна робота щодо їх реконструкції, модернізації та переоснащення відповідно до світових стандартів. На території регіону також планується будівництво ще понад 50-ти засобів розміщення та такої ж кількості зон для розваг та відпочинку туристів.

Села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів та місто Ржищів з їх історико-культурною спадщиною, національними традиціями, мальовничою природою, самобутнім побутом, характерною гостинністю і яскравим колоритом місцевих жителів пропонують крім послуг з розміщення широкий спектр можливостей для сімейного та активного відпочинку за найрізноманітнішими вподобаннями: прогулянках верхи на конях, риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, участь у майстер-класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел, промислів та сувенірної продукції, куштування традиційних страв національної кухні, атракційне святкування народних свят і масових забав тощо. Станом на 01.06.2010 року функціонує 35 агросадиб (домашніх готелів) загальною разовою потужністю обслуговування понад 250 чол.

Унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, радонових, хлоридно-натрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського, Обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Бучі і Миронівки, а також курортних зон - Ворзеля та Ірпеня є широко відомими не лише в Україні, а й далеко за її межами. Загальна кількість функціонуючих об’єктів в регіоні становить 34 заклади, з яких:

- санаторіїв, профілакторіїв - 16

- баз відпочинку - 4

- оздоровчих таборів, комплексів - 14.

Найбільш розвинутими, перспективними та прибутковими видами туризму для столичного регіону, що зростають випереджаючими темпами, на сьогодні є:

• культурно-пізнавальний туризм (10% загального потоку туристів);

• активні види туризму (спортивний, пригодницький);

• спеціалізовані види туризму (в тому числі навчальний);

• лікувально-оздоровчий туризм (відвідування рекреаційно- оздоровчих центрів);

За умов динамічного та впевненого зростання попиту міського населення, особливо столиці, на пакети вихідного дня та сімейний відпочинок в сільській місцевості Київщини, особливої актуальності набуває масовий, діловий та конференц-туризм.

На сьогодні в області пропонується велика кількість внутрішніх маршрутів. Управлінням культури і туризму Київської облдержадміністрації розроблено обласний комплексний багатоденний туристичний маршрут “Золоте сузір'я Київщини” та систему (12 маршрутів) турів вихідного дня, систему науково-пізнавальних маршрутів “По древніх кордонах Русі”, інноваційний маршрут “Золотий вінок Київщини”, маршрути «Голодомор 1932-1933 років на Київщині» та «Місцями партизанської слави», а також понад 200 туристично-екскурсійних маршрутів місцевого значення.

З огляду на все вище зазначене, можна впевнено констатувати, що галузь туризму і курортів в Київській області активно розвивається, набуваючи дедалі вагомого значення в економічній, соціальній та культурній сферах, якісно зростає сектор туристичного бізнесу.

Динаміка та характер розвитку сфери туристичного обслуговування. Лише протягом 2005 – 2009 років регіональний реєстр ліцензіатів туристичної діяльності поповнило 156 підприємств (2005 р.- 39 ліцензіатів, 2006р.- 68 ліцензіатів, 2007 р.- 90 ліцензіатів, 2008р.- 152 ліцензіати, 2009р. – 195 ліцензіатів), що пропонують послуги в‘їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Станом на 1 березня 2010 року їх кількість складає 199 підприємств (32-туроператори, 167-турагенти).

Загальна кількість обслугованих в 2008 році туристів становить 27 354 чол., з яких екскурсантів – 3 728 чол.. В той час як протягом 2009 року цей показник складає 19 691 чол. та відповідно екскурсантів - 4044 чол.. Порівняльний аналіз динаміки турпотоків показує, що кількість обслугованих туристів за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилася приблизно на 40%, при цьому кількість екскурсантів, в такому ж співвідношенні, збільшилася майже на 25 %. Відповідно до наявних світових тенденцій в сфері туристичного та екскурсійного обслуговування динаміка фінансових потоків характеризується наступним чином: загальні обсяги реалізації туристичних послуг у 2009 році відносно 2008 року зменшилися приблизно на 27 %, платежі до бюджету – відповідно на 9%.

За оцінками експертів, загострення світової економічної кризи в 2008-2009 рр. та зниження цін реалізації туристичних продуктів (зокрема, в тому числі через падіння курсу національних валют) об’єктивно зумовить поступове зниження обсягів виїзних туристичних потоків, особливо серед споживачів із середнім і невисоким рівнем доходів, та призведе до зростання внутрішніх турпотоків.