- •Всупне слово
- •1. Загальні відомості.
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Київської області
- •Будівельна діяльність
- •Зовнішня торгівля товарами
- •Роздрібна торгівля та ресторанне господарство
- •Ціни і тарифи
- •Фінанси
- •Доходи населення
- •Ринок праці
- •Р ис. 1.9. Рівень зареєстрованого безробіття за місцем проживання(у % до населення працездатного віку відповідної місцевості, на початок місяця)
- •Демографічна ситуація
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Київської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.3. Охорона земель
- •6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Київській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •Проведення вапнування і гіпсування ґрунтів у сільськогосподарських підприємствах
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив на довкілля тес.
- •Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами.
- •Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами.
- •Вплив на довкілля аес.
- •Вплив на довкілля гес.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •Енергія сонця.
- •Вітрова енергія.
- •Енергія річок.
- •1. Тверде біопаливо
- •2. Рідке біопаливо
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Київської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •Ріпак, як сировина для виробництва безпечного для навколишнього середовища біологічного пального
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництв Висновки і пропозиції
- •Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище.
- •Пропозиції щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
На сьогодні Київську область можна впевнено назвати туристично розвинутим регіоном з стрімко зростаючим позитивним іміджем не лише на теренах нашої держави, а й за кордоном. ЇЇ статус «туристичних воріт» України в сукупності з віковічними надбаннями історико-культурної спадщини, насиченістю рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами, розгалуженою системою сервісної інфраструктури в своїй системі генерують значний інтерес і попит у сфері туризму, екскурсій, подорожей, активного, здорового і культурного відпочинку та змістовного дозвілля.
Наявний туристичний потенціал та екскурсійні можливості Київщини представлені:
- розгалуженою системою музейних закладів: Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, що налічує 23 музеї, 2 державних обласних музеї–заповідники: «Битва за Київ в 1943 році» та «Вишгородський історико-культурний», 21 державний музей та 241 музейний заклад на громадських засадах, серед яких ціла низка музеїв-садиб наших всесвітньо відомих земляків – І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та багатьох інших видатних особистостей. Є на Київщині і приватні екскурсійні об’єкти на зразок Історико-археологічного музею «Прадавня Аррата-Україна» в с.Трипілля Обухівського району та Садиби-музею старожитностей і етнографії «Хата Савки» в с.Нові Петрівці Вишгородського району;
- біля 6 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини, включаючи давні поселення, городища, могильники, кургани, змійові вали, місця битв та історичних подій, археологічні пам’ятки, що занесені до Реєстру нерухомих пам’яток, пам’ятки національного значення, серед яких більшість – це культові споруди XVI-XIX ст.;
- 8 міст Всеукраїнського історичного значення: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів та Яготин, які в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг;
- 6 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Національні природні парки «Залісся» (Броварський р-н, 13548,5 га) та «Білоозерський» (Переяслав-Хмельницький р-н, 3658,22 га), парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Кагарлицький» (Кагарлицький р-н, 35,5 га), «Згурівський» (Згурівський р-н, 309,0 га), «Ташанський» (Переяслав-Хмельницький р-н, 144,0 га), а також туристична родзинка області - дендрологічний парк «Олександрія» (Білоцерківський р-н, 405,8 га).
- 11 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення : парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Ставищанський» (Ставищанський р-н, 14,0 га), «Сулимівський» (Бориспільський р-н, 17,4 га), «Жорнівський» (Києво-Святошинський р-н, 5,2 га), «Копилівський» (Макарівський р-н,8,0 га), «Фастівський» (Фастівський р-н, 33,0 га), «Молодіжний» (Фастівський р-н, 14,02 га), «П’ятигірський» (Тетіївський р-н, 29,8 га), «Чагари» (Тетіївський р-н, 33,9 га), «Дубовий гай» (Тетіївський р-н, 29,8 га), «Томилівський» (Білоцерківський р-н, 2,8 га), «Альта» (Баришівський р-н, 3,0 га);
- 2 регіональних ландшафтних парки: «Трахтемирів» (Миронівський р-н, 5148, 7 га) та «Богуславль» ( Богуславський р-н, 7,5 га).
Наявні внутрішні та міжнародні авіаційні, залізничні, автомобільні, а також річкові транспортно-магістральні сполучення до усіх регіонів України та за кордон, формують розгалужену мережу внутрішніх транспортних і туристичних коридорів, що є щільно насиченими численними об’єктами сервісної та супутньої інфраструктури: висококласними культурно-історичними парками, розважальними центрами, готельними та ресторанними комплексами, автокемпінгами, кінноспортивними та гірськолижними комплексами, SPA-курортами, сноуборд-парками, тенісними та гольф-клубами, зоопарками тощо. Переконливим свідченням динамічного та системного розвитку сфери розміщення в області є постійно зростаючий реєстр готельних об’єктів, який станом на 1 червня 2010 року налічує 125 закладів. В той час як відповідно у 2006 р. функціонувало 26 об’єктів, в 2007р. – 38, 2008 р. - 52, 2009 р. - 95.
В рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу ведеться активна робота щодо їх реконструкції, модернізації та переоснащення відповідно до світових стандартів. На території регіону також планується будівництво ще понад 50-ти засобів розміщення та такої ж кількості зон для розваг та відпочинку туристів.
Села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів та місто Ржищів з їх історико-культурною спадщиною, національними традиціями, мальовничою природою, самобутнім побутом, характерною гостинністю і яскравим колоритом місцевих жителів пропонують крім послуг з розміщення широкий спектр можливостей для сімейного та активного відпочинку за найрізноманітнішими вподобаннями: прогулянках верхи на конях, риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, участь у майстер-класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел, промислів та сувенірної продукції, куштування традиційних страв національної кухні, атракційне святкування народних свят і масових забав тощо. Станом на 01.06.2010 року функціонує 35 агросадиб (домашніх готелів) загальною разовою потужністю обслуговування понад 250 чол.
Унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, радонових, хлоридно-натрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського, Обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Бучі і Миронівки, а також курортних зон - Ворзеля та Ірпеня є широко відомими не лише в Україні, а й далеко за її межами. Загальна кількість функціонуючих об’єктів в регіоні становить 34 заклади, з яких:
- санаторіїв, профілакторіїв - 16
- баз відпочинку - 4
- оздоровчих таборів, комплексів - 14.
Найбільш розвинутими, перспективними та прибутковими видами туризму для столичного регіону, що зростають випереджаючими темпами, на сьогодні є:
культурно-пізнавальний туризм (10% загального потоку туристів);
активні види туризму (спортивний, пригодницький);
спеціалізовані види туризму (в тому числі навчальний);
лікувально-оздоровчий туризм (відвідування рекреаційно- оздоровчих центрів);
За умов динамічного та впевненого зростання попиту міського населення, особливо столиці, на пакети вихідного дня та сімейний відпочинок в сільській місцевості Київщини, особливої актуальності набуває масовий, діловий та конференц-туризм.
На сьогодні в області пропонується велика кількість внутрішніх маршрутів. Управлінням культури і туризму Київської облдержадміністрації розроблено обласний комплексний багатоденний туристичний маршрут “Золоте сузір'я Київщини” та систему (12 маршрутів) турів вихідного дня, систему науково-пізнавальних маршрутів “По древніх кордонах Русі”, інноваційний маршрут “Золотий вінок Київщини”, маршрути «Голодомор 1932-1933 років на Київщині» та «Місцями партизанської слави», а також понад 200 туристично-екскурсійних маршрутів місцевого значення.
З огляду на все вище зазначене, можна впевнено констатувати, що галузь туризму і курортів в Київській області активно розвивається, набуваючи дедалі вагомого значення в економічній, соціальній та культурній сферах, якісно зростає сектор туристичного бізнесу.
Динаміка та характер розвитку сфери туристичного обслуговування. Лише протягом 2005 – 2009 років регіональний реєстр ліцензіатів туристичної діяльності поповнило 156 підприємств (2005 р.- 39 ліцензіатів, 2006р.- 68 ліцензіатів, 2007 р.- 90 ліцензіатів, 2008р.- 152 ліцензіати, 2009р. – 195 ліцензіатів), що пропонують послуги в‘їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Станом на 1 березня 2010 року їх кількість складає 199 підприємств (32-туроператори, 167-турагенти).
Загальна кількість обслугованих в 2008 році туристів становить 27 354 чол., з яких екскурсантів – 3 728 чол.. В той час як протягом 2009 року цей показник складає 19 691 чол. та відповідно екскурсантів - 4044 чол.. Порівняльний аналіз динаміки турпотоків показує, що кількість обслугованих туристів за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилася приблизно на 40%, при цьому кількість екскурсантів, в такому ж співвідношенні, збільшилася майже на 25 %. Відповідно до наявних світових тенденцій в сфері туристичного та екскурсійного обслуговування динаміка фінансових потоків характеризується наступним чином: загальні обсяги реалізації туристичних послуг у 2009 році відносно 2008 року зменшилися приблизно на 27 %, платежі до бюджету – відповідно на 9%.
За оцінками експертів, загострення світової економічної кризи в 2008-2009 рр. та зниження цін реалізації туристичних продуктів (зокрема, в тому числі через падіння курсу національних валют) об’єктивно зумовить поступове зниження обсягів виїзних туристичних потоків, особливо серед споживачів із середнім і невисоким рівнем доходів, та призведе до зростання внутрішніх турпотоків.