13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги

13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництв Висновки і пропозиції

Аналіз стану навколишнього природного середовища області показує, що екологічна ситуація в загалом задовільна, показники екологічної життєдіяльності кращі, ніж у більшості регіонів України. Разом з тим не слід забувати, що управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись в першу чергу на мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля.

Водні об’єкти області, як і в попередні роки, продовжували забруднюватись скидами неочищених стічних вод, що відводяться із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, та скидами недостатньо очищених зворотних вод підприємств, очисні споруди яких працювали неефективно.

З метою покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено реконструкції існуючих очисних споруд, які не забезпечують достатню очистку стічних вод та будівництво нових.

Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах – забруднювачах атмосферного повітря.

Протягом 2009 року в Київській області проведено 13 заходів, спрямованих на покращення якості атмосферного повітря, загальним обсягом витрат за кошторисною вартістю в 1882,0. Важливо відмітити те, що фактичне зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря після впровадження повітроохоронних заходів становить 10,9 т, що на 0,7т менше від очікуваного. Це стосується, передусім, заходів, пов`язаних з удосконаленням технологічних процесів, будівництвом і введенням в дію нових газоочистних установок та споруд.

Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами в Київській області є підприємства: Полігон № 5 ВАТ „Київспецтранс” Обухівський район, Звалище скопу ВАТ „Київський картонно – паперовий комбінат” м.Обухів, Золовідвал Трипільської ТЕС Обухівський район, Полігон промислових відходів ЗАТ „Россава” Білоцерківський район.

На даний час невирішеною проблемою залишаються мулові поля Бортницької станції аерації ВАТ «АК Київводоканал», які знаходяться в переповненому стані, відносно раніше передбачених проектних позначок.

Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище.

1. Впровадження новітніх технологій, щодо оброблення утилізації відходів.

2. Будівництво сучасного сміттєпереробного заводу з попереднім сортуванням відходів, що дають змогу зберегти вторсировину Держави.

3. Для вирішення питання стічних вод мулових полів Бортницької станції аерації ВАТ «АК Київ водоканал» необхідно вводити сучасні технології з їх очистки, які дозволять висушувати мул механічним способом з подальшою переробкою та відмовитися від мулових полів.

Вирішення питання зберігання непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території сільськогосподарських підприємств області є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану області.

У листопаді-грудні 2009 року в рамках міжнародного проекту “Зниження гострих ризиків від непридатних пестицидів в Україні” ВЕГО “МАМА-86” провела роботи з перезатарювання та вивозу непридатних пестицидів з Бородянського та Макарівського районів Київської області на тимчасове зберігання до Державного підприємства “Національний центр поводження з небезпечними відходами”.

В ході робіт з перезатарювання були повністю очищені місця розташування непридатних до використання пестицидів в складах Бородянського району, а саме: с. Качали, с. Лубянка, с. Майданівка, с. Нова Гребля, с. Нове Залісся, с. Шибене. Загальна кількість вивезених з Бородянського району дорівнює 47,43225 т. У Макарівському районі були повністю звільнені від непридатних до використання пестицидів склади в наступних селах: Великий Карашин, Мостище, Рожів. Частково очищені склади в с. Забуяння. Загальна кількість вивезених з Макарівського району дорівнює 45,4099 т.

За даними інвентаризації станом на 01.01.2010 в області зберігалось 1685,368 тонн невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР).

Із 177 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 2 склади, у задовільному – 83 та 92 склади - у незадовільному стані.

Київська область розташована у двох фізико – географічних зонах – Поліській та Лісостеповій. Виходячи з природно – кліматичних, гідрогеологічних та гідрологічних характеристик цих зон, під час оцінки масштабів підтоплення використовувались відповідні показники, як для угідь, так і населених пунктів згідно ВНД 33-5.5-07-99 „Організація робіт по обстеженню та оцінці підтоплення сільськогосподарських угідь і сільських населених пунктів” Державного комітету України по водному господарству 1999 р.

На території Київської області інтенсивно розвивається процес підтоплення. Це пов’язано, як з природними умовами території, так і інтенсивним впливом техногенних чинників.

Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням численними замкненими пониженнями.

До основних техногенних чинників розвитку процесу підтоплення відноситься надмірне антропогенне навантаження, а саме: забудова заплав річок та берегів водойм, самовільні скиди води з орендованих ставків, самовільне будівництво перегороджуючи споруд, незадовільна експлуатація внутрішньогосподарських осушувальних систем, а також відсутність або недостатня ефективність дренажу, відсутність відведення розталих і зливових вод, неналежне вертикальне планування, старіння та вихід з ладу водонесучих комунікацій, колекторів, дренажних насосних станцій, загортання природних дрен та інш..

З питання підтоплення сільських населених пунктів, що знаходяться у зоні впливу меліоративних об’єктів (осушувальні системи, водосховища та ставки, що використовуються для зрошення), можна зробити висновок, що пік цього небезпечного явища припав на 1998 рік, коли було зафіксовано підтоплення 90 населених пунктів. За даними управління водного господарства у м.Києві та Київській області, а також за даними організацій геологічної служби причиною цього стало накладання піків багаторічного, середньорічного та малорічного періодів підйому рівнів грунтових вод. У наступні роки кількість населених пунктів, що зазнали підтоплення була меншою і становила 50-60 населених пунктів, але ця, зовні перспективна, тенденція не знімає загальної напруги, тому що пов’язана із погіршенням санітарно-гігієнічних умов проживання значної частини населення області. Крім цього мають місце ще два фактори:

• забруднення першого від поверхні водоносного горизонту, який є джерелом питного водопостачання у значній кількості сільських населених пунктів, за рахунок змиву органічних сполук з городів, смітників, тощо;

• затоплення погребів та підвалів, що не дозволяє зберігати запаси с/г продукції.

Запобігти цьому негативному явищу та його наслідкам можливо за рахунок:

• ефективної експлуатації водогосподарських об’єктів;

• реконструкції існуючого та будівництва нового захисного дренажу;

• інтенсивного водовідведення поверхневого стоку в межах населених пунктів.

Основними причинами підтоплення населених пунктів та с/г угідь Київської області є:

• періодичне підняття рівня ґрунтових вод;

• накопичення дощової (розталої) води;

• підняття рівня ґрунтових вод після будівництва водосховищ: Кам’яногребельського, Оржицького, Гречаногребельського, Блощинського, Веселокутського, Чубинського, Гаврощанського та ставків;

• погіршення пропускної спроможності річок: Недра, Березанка, Альта, Петіль, Карань, Жоравка.

Основними джерелами підтоплення є:

• інфільтрація атмосферних опадів, інфільтрація з водоймищ (ставків, водосховищ, річок, каналів);

• штучне затоплення заплавних лук.

Забудова територій експлуатація будівель та споруд, інших комплексів і об’єктів практично скрізь супроводжується накопиченням вологи в ґрунті та підвищенням рівня ґрунтових вод, що призводить до порушення природної рівноваги у водному балансі та негативно позначається на стані довкілля, соціально-економічних умовах життєдіяльності на цих територіях.

Найбільш небезпечними районами в Київській області, де спостерігається підтоплення є: Баришівський, Іванківський, Поліський та Переяслав-Хмелницький.

Кількість міст і селищ із сталими проявами підтоплення за період з 1984 по 2010 рік зросла. На даний час кількість міських населених пунктів області, що можуть підтоплюватися становить близько 44% від їх загальної кількості та 5% від їх загальної площі.

Особливу увагу необхідно приділити ліквідації підтоплення земель Київської області в Згурівському загальнодержавному парку-пам’ятці садово-паркової архітектури, заснованому у 60-их роках XIX ст.. графом П.А.Кочубеєм.

Основною причиною виникнення підтоплення та підвищення рівня ґрунтових вод є зменшення пропускної здатності русел річок через їх замулення продуктами водної та вітрової ерозії. За експертною оцінкою об’єм робіт з розчистки русел річок складає більше 2 млн.м³.

Для комплексного протипаводкового захисту територій та поліпшення екологічного стану водних ресурсів в Київській області виконується ряд заходів передбачених програмами, які затверджені сесією Київської обласної ради:

1. Програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Київської області у 2003-2030 роках;

2. Комплексна програма захисту населених пунктів, виробничих об’єктів і сільськогосподарських угідь Київської області від шкідливої дії вод на 2001-2005 роки та прогноз до 2010 року;

3. Регіональна програма захисту сільськогосподарських угідь та територій населених пунктів Київської області від підтоплення у 2009-2013 роках та прогноз до 2015 року.

У 2009 році на виконання цих програм було направлено 21,7 млн.грн. Замовниками робіт по вищезазначених програмах виступало Управління водного господарства у м. Києві та Київській області. Згідно затвердженого переліку заходів роботи виконувались на 68 об’єктах в 22-х районах Київської області. Для виконання робіт було залучено 16 будівельних та 7 проектних організацій.

Завдяки виконаним заходам по всіх джерелах фінансування захищено від підтоплення 29 населених пунктів області та 1741 га сільськогосподарських угідь, при цьому розчищено русел річок 57,9 км, каналів – 89,2 км, відремонтовано 61 шт. гідротехнічних споруд, укріплено 0,47 км берегів річок, реконструйовано 0,07 км дамб, влаштовано 2,5 км водовідвідної мережі.

Також слід зазначити, що високе розорювання прибережних захисних смуг річок штучно ускладнило умови пропуску повені і паводкового стоку, що також призвело до руйнування берегів річок, і як наслідок значних матеріальних втрат.

Велика кількість потенційно небезпечних районів, водних об’єктів з незадовільним технічним станом, об’єктів та зон підвищеного техногенного навантаження і, нарешті, районів, які вже потерпіли від водної стихії, потребують негайного вирішення проблем. В умовах економічної кризи необхідно раціонально цілеспрямовано використовувати кошти, приймати ефективні та економічно вигідні рішення.

Тому до першочергових заходів віднесені об’єкти і будови, реалізація яких була розпочата в минулі роки, а також невідкладні протипаводкові та природоохоронні заходи.