5.4.3. Історико-культурна спадщина

Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб наших всесвітньо відомих земляків – І. Козловського, м. Островського, к. Стеценка, І. Задорожнього, Т. Шевченка, к. Паустовського, М. Вовчка, О. Корнійчука, А. Малишка та багатьох інших видатних особливостей, являють собою потужний потенціал для інтенсивного розвитку екскурсійної діяльності в регіоні та активізації її внутрішніх туристичних потоків.

Визнані туристично-культурні центри області – м. Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг.

Наявні внутрішні та міжнародні авіаційні, залізничні, автомобільні, а також річкові транспортно-магістральні сполучення до усіх регіонів України та закордон, в тому числі, із зручним виходом до провідних Чорноморських портів, формують розгалужену мережу внутрішніх транспортних туристичних коридорів, що є щільно насиченими численними готельними і ресторанними комплексами , авто кемпінгами, зонами для розваг і відпочинку туристів (110 закладів розміщення місткістю 3500 чоловік).

Самобутність природних ландшафтів, унікальність природних куточків, чудодійні та цінні джерела мінеральних, радонових хлоридно-наьрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості лікувально-оздоровчих та санаторно-куротних закладів (47 обєктів з разовою кількістю 8685 чоловік) Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського, обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів та місто Ржищів з їх історико-культурною спадщиною, національними традиціями, мальовничою природою, характерною гостинністю і яскравим колоритом місцевих жителів та самобутнім побутом пропонують послуги з сільського, земельного туризму та активного відпочину (35 агросадиб з разовою місткістю обслуговування біля 250 чоловік) за найрізноманітнішими вподобаннями: прогулянки вершки на конях, риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, участь у майстер класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел, промислів та сувенірної продукції, куштування традиційних страв, національної кухні, атракцій не святкування народних свят і масових забав тощо.

За умов динамічного та впевненого зростання попиту міського населення, особливо столиці, на пакети вихідного дня та сімейний відпочинок в сільській місцевості Київщини, особливої актуальності набуває масовий, діловий та конференц-туризм.

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля

Туристична інфраструктура та сфера обслуговування в області характеризує тенденцію активного перейняття та практики світового досвіду розвитку туріндустрії – будуються висококласні туристичні і культурно-історичні центри, аквапарки, SPA-курорти з повним супутнім комплексом готельної, ресторанної та розважально-торгової інфраструктури.

Приємно констатувати, що галузь туризму і курортів в Київській області активно розвивається, набуваючи дедалі вагомого значення в економічній, соціальній та культурній сферах, якісно зростає сектор туристичного бізнесу, пропонується велика кількість внутрішніх маршрутів. Лише протягом 2008 року – І кварталу 2009 року на туристичному ринку з`явилося понад 60 нових туристичних підприємств і організацій, що пропонують послуги в`їзного, виїзного та внутрішнього туризму.

В сучасних умовах рівень розвитку туристично-культурної сфери свідчить про відкритість області, її загальний економічний, соціальний та культурний розвиток, інвестицій можливості та унікальні перспективи на майбутнє.