- •Всупне слово
- •1. Загальні відомості.
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Київської області
- •Будівельна діяльність
- •Зовнішня торгівля товарами
- •Роздрібна торгівля та ресторанне господарство
- •Ціни і тарифи
- •Фінанси
- •Доходи населення
- •Ринок праці
- •Р ис. 1.9. Рівень зареєстрованого безробіття за місцем проживання(у % до населення працездатного віку відповідної місцевості, на початок місяця)
- •Демографічна ситуація
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Київської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.3. Охорона земель
- •6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Київській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •Проведення вапнування і гіпсування ґрунтів у сільськогосподарських підприємствах
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив на довкілля тес.
- •Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами.
- •Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами.
- •Вплив на довкілля аес.
- •Вплив на довкілля гес.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •Енергія сонця.
- •Вітрова енергія.
- •Енергія річок.
- •1. Тверде біопаливо
- •2. Рідке біопаливо
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Київської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •Ріпак, як сировина для виробництва безпечного для навколишнього середовища біологічного пального
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництв Висновки і пропозиції
- •Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище.
- •Пропозиції щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок
Демографічна ситуація
На 1 грудня 2009р. в області, за оцінкою, проживало 1722,5 тис. осіб. За січень–листопад 2009р. чисельність наявного населення зменшилась на 5,3 тис.осіб.
Загальне скорочення населення відбулось за рахунок природного скорочення на 7289 осіб у той час як міграційний приріст населення склав 1949 осіб. Упродовж січня–листопада 2009р. природне скорочення порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилось на 2691 особу. Інтенсивність природного скорочення у розрахунку на 1000 жителів порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилася з 6,3‰ до 4,6‰. Рівень цього показника найвищий у Поліському, П.-Хмельницькому та Іванківському районах (відповідно 17,4‰, 15,9‰ та 15,1‰). Водночас на фоні загального природного скорочення у січні–листопаді 2009р. спостерігалося перевищення числа живонароджених над померлими на 4,0‰ – 0,5‰ у містах Славутич, Бровари, Бориспіль, Ірпінь та Біла Церква.
Інформація щодо демографічної ситуації області
Таблиця 1.26.
|
Усього1 |
січень–листопад 2009р. у % до січня–листопада 2008р. |
На 1000 осіб2 |
||
січень–листопад 2009р. |
січень–листопад 2008р. |
січень–листопад 2009р. |
січень–листопад 2008р. |
||
Кількість народжених живими, осіб |
18961 |
18369 |
103,2 |
12,0 |
11,6 |
крім того, кількість мертвонароджених |
94 |
109 |
86,2 |
4,93 |
5,93 |
Кількість померлих, осіб |
26250 |
28347 |
92,6 |
16,6 |
17,9 |
у т.ч. дітей віком до 1 року |
131 |
133 |
98,5 |
6,94 |
7,64 |
Природне скорочення населення, осіб |
7289 |
9980 |
73,0 |
4,6 |
6,3 |
Кількість шлюбів, одиниць |
12675 |
13016 |
97,4 |
8,0 |
8,2 |
Кількість розлучень, одиниць |
5422 |
6423 |
84,4 |
3,4 |
4,0 |
1 Тут і далі – за даними органів реєстрації актів цивільного стану.
2 Тут і далі по розділу показники наводяться в розрахунку за рік.
3 На 1000 народжених живими і мертвими.
4 На 1000 живонароджених.
Зменшення природного скорочення населення відбулося за рахунок зростання числа народжених та зменшенні кількості померлих. У січні–листопаді 2009р. порівняно з відповідним періодом минулого року число народжених збільшилось на 592 особи (на 3,2%), водночас кількість померлих зменшилась на 2097 осіб (на 7,4%).
Рівень народжуваності по окремих районах та містах значно різниться: від 8,4 народжених на 1000 жителів у П.–Хмельницькому районі до 13,9 у м. Васильків та Бородянському районі, про що свідчать дані, наведені в таблиці 1.27.
Рівень народжуваності по окремим адміністративно-територіальним одиницям
Таблиця 1.27.
Кількість народжених на 1000 жителів, ‰ |
Райони та міста обласного підпорядкування з відповідними показниками народжуваності |
12,0 |
Київська область |
до 10,9 |
П.-Хмельницький, м.Славутич, Згурівський, м.Біла Церква, Білоцерківський, Кагарлицький, Богуславський, Володарський, м.Ржищів, Поліський |
10,9 – 11,7 |
Іванківський, Миронівський, Сквирський, Ірпінь (міськрада), м.Березань, Ставищенський, Таращанський, Яготинський, Бориспільський |
11,7 – 13,2 |
Макарівський, м.Буча, Тетіївський, Баришівський, Васильківський, Рокитнянський, м.Бориспіль, Вишгородський, Обухівський |
понад 13,2 |
м.Бровари, Броварський, м.Фастів, м.П.-Хмельницький, К.-Святошинський, Фастівський, м.Васильків, Бородянський, |
Народжуваність у міських поселеннях, як і раніше, була вищою, ніж у сільській місцевості (12,2‰ проти 11,7‰).
Рівень смертності в області коливався від 5,7‰ у м.Славутич до 28,3‰ у Поліському районі.
Продовження таблиці 1.27.
Кількість померлих на 1000 жителів, ‰ |
Райони та міста обласного підпорядкування з відповідними показниками смертності |
16,6 |
Київська область |
до 15,0 |
м.Славутич, м.Біла Церква, м.Бровари, Ірпінь ( міськрада ), м.Бориспіль, м.Буча, Обухівський, К.-Святошинський, м.Васильків, м.Фастів |
15,0–19,7 |
м.Березань, м. П.-Хмельницький, Тетіївський, Вишгородський, Бородянський, Бориспільський, Богуславський, Ставищенський, Броварський |
19,7–21,6 |
м.Ржищів, Кагарлицький, Рокитнянський, Сквирський, Васильківський, Таращанський, Яготинський, Білоцерківський, Миронівський |
понад 21,6 |
Володарський, Баришівський, Згурівський, П.-Хмельницький, Макарівський, Фастівський, Іванівський, Поліський |
У січні–листопаді 2009р. було зареєстровано 94 мертвонароджених дітей (у січні–листопаді 2008 р. – 109).
За умови низького рівня народжуваності особливо актуальним є збереження життя новонароджених. У січні–листопаді 2009р. в області померла 131 дитина віком до 1 року і в розрахунку на 1000 живонароджених їх кількість зменшилась з 7,6‰ у відповідному періоді минулого року до 6,9‰ у поточному році.
Основними причинами смерті дітей віком до 1 року залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії.
Інформація щодо причин смерті дітей віком до 1 року
Таблиця 1.28.
|
Осіб |
У % до підсумку |
||
січень–листопад 2009р. |
січень–листопад 2008р. |
січень–листопад 2009р. |
січень–листопад 2008р. |
|
Усього померлих дітей віком до 1 року |
131 |
133 |
100,0 |
100,0 |
у т.ч. від |
|
|
|
|
деяких інфекційних та паразитарних хвороб |
5 |
9 |
3,8 |
6,8 |
хвороб органів дихання |
4 |
5 |
3,1 |
3,8 |
хвороб органів травлення |
– |
1 |
– |
0,8 |
окремих станів, що виникають у перинатальному періоді |
61 |
51 |
46,5 |
38,3 |
природжених вад розвитку, дефориацій та хромосомних аномалій |
38 |
50 |
29,0 |
37,5 |
неуточнених та невідомих причин смерті |
– |
– |
– |
– |
зовнішніх причин смерті |
3 |
10 |
2,3 |
7,5 |
Структура причин смерті населення у січні–листопаді 2009р. порівняно з відповідним періодом минулого року не зазнала істотних змін. Перше місце посідали хвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причини смерті.
Структура причин смерті населення
Таблиця 1.29.
|
Осіб |
У % до підсумку |
На 100 тис.осіб |
|||
січень- листопад 2009р. |
січень- листопад 2008р. |
січень- листопад 2009р. |
січень- листопад 2008р. |
січень- листопад 2009р. |
січень- листопад 2008р. |
|
Усього померлих |
26250 |
28349 |
100,0 |
100,0 |
1662,8 |
1787,3 |
у т.ч. від |
|
|
|
|
|
|
хвороб системи кровообігу |
18476 |
19446 |
70,4 |
68,6 |
1170,3 |
1226,0 |
новоутворень |
3270 |
3408 |
12,5 |
12,0 |
207,1 |
214,9 |
зовнішніх причин смерті |
1794 |
2295 |
6,8 |
8,1 |
113,6 |
144,7 |
із них від |
|
|
|
|
|
|
транспортних нещасних випадків |
399 |
588 |
1,5 |
2,1 |
25,3 |
37,1 |
випадкових утоплень та занурень у воду |
112 |
141 |
0,4 |
0,5 |
7,1 |
8,9 |
випадкових отруєнь та дії алкоголю |
30 |
50 |
0,1 |
0,2 |
1,9 |
3,2 |
навмисних самоушкоджень |
354 |
340 |
1,5 |
1,2 |
22,4 |
21,4 |
наслідків нападу з метою вбивства чи нанесення ушкодження |
108 |
118 |
0,4 |
0,4 |
6,8 |
7,4 |
У січні–листопаді 2009р. порівняно з відповідним періодом минулого року зареєстровано зменшення кількості шлюбів з 13016 до 12675, а інтенсивність вступу до шлюбу становила 8,0 випадків на 1000 осіб (у січні–листопаді 2008р. – 8,2‰).
Найвищий рівень реєстрації шлюбу спостерігався у Києво-Святошинському (9,9‰), Обухівському (9,5‰) районах та містах Переяслав-Хмельницькому (9,3‰), Березань (9,2‰), найнижчий – у Поліському районі (3,3‰).
Кількість розлучень за цей же період зменшилась з 6423 до 5422. Найвищий рівень розлучуваності спостерігався серед населення, яке проживало у містах Славутич (5,6‰), Переяслав-Хмельницький (4,5‰), Ржищів (4,4‰), найнижчий – в Переяслав-Хмельницькому (2,1‰) та Кагарлицькому (2,4‰) районах, тоді як в цілому по області частота розлучень становила 3,4 випадки на 1000 жителів (у січні–листопаді 2008р. – 4,0‰).
У січні-листопаді 2009р. зареєстрований міграційний приріст населення, який становив 1949 осіб.
Динаміка міграції населення
Таблиця 1.30.
|
Всього, осіб |
січень–листопад 2009р. у % до січня–листопада 2008р. |
На 1000 осіб |
||
січень–листопад 2009р. |
січень– листопад 2008р. |
січень– листопад 2009р. |
січень– листопад 2008р. |
||
Усі потоки міграції |
|||||
число прибулих |
21572 |
24271 |
88,9 |
13,7 |
15,3 |
число вибулих |
19623 |
23117 |
84,9 |
12,5 |
14,6 |
міграційний приріст (скорочення) |
1949 |
1154 |
168,9 |
1,2 |
0,7 |
Внутрішня міграція |
|||||
число прибулих |
5395 |
6373 |
84,7 |
3,4 |
4,0 |
число вибулих |
5395 |
6373 |
84,7 |
3,4 |
4,0 |
міграційний приріст |
х |
х |
х |
х |
х |
Зовнішня міграція |
|||||
число прибулих |
16177 |
17898 |
90,4 |
10,3 |
11,3 |
число вибулих |
14228 |
16744 |
85,0 |
9,1 |
10,6 |
міграційний приріст (скорочення) |
1949 |
1154 |
168,9 |
1,2 |
0,7 |
Серед прибулих із-за меж України 85,6% становили іммігранти з країн СНД та 14,4% – з інших країн. Серед вибулих – 57,0% виїхали до країн СНД, 43,0% – до інших країн.
У 11 районах і 6 містах спостерігався міграційний приріст населення. Найбільшим він був у Ірпінській міськраді (13,9%) та м.Бровари (9,9%).
Поряд з цим, у 14 районах та 5 містах зареєстровано міграційне скорочення населення. Його рівень був найбільшим у Рокитнянському (15,6%) та Володарському (14,0%) районах.