9.3.2. Радіоактивні відходи

Поводженням з усіма видами твердих радіоактивних відходів, крім відпрацьованого ядерного палива, займається цех дезактивації та радіоактивних відходів Рівненській АЕС.

Систему поводження з твердими радіоактивними відходами на РАЕС умовно можна поділити на дві підсистеми: одна для енергоблоків № 1, 2, друга –до енергоблоків № 3, 4. Основне устаткування і сховища твердих радіоактивних відходів розташовані у побудованих спецкорпусах №1 та №2. Крім того в центральному залі реакторного відділення енергоблоків № 1, 2 передбачено сховище високоактивних твердих радіоактивних відходів і сховища іонізаційних камер. З 2001 р. введено в експлуатацію сховище твердих радіоактивних відходів будівлі переробки слабоактивних відходів для їх зберігання, одержаних в результаті роботи установок затвердіння рідких радіоактивних відходів. Сховище введено в експлуатацію лише в частині ділянок для зберігання продуктів переробки кубового залишку після установки переробки рідких радіоактивних відходів.

Поводження с твердими радіоактивними відходами здійснюється за схемою:

• збір і первинне сортування відходів з фрагментацією;

• транспортування відходів в місця тимчасового зберігання;

• облік відходів персоналом цеху дезактивації та радіоактивних відходів;

• сортування твердих радіоактивних відходів за видами і групами активності;

• затарювання твердих радіоактивних відходів в ділянки сховища.

На сьогодні основними проблемами поводження з радіоактивними відходами на РАЕС є відсутність обґрунтованих критеріїв приймання кондиційованих радіоактивних відходів на довгострокове зберігання, відсутність центрального сховища в Україні для передачі радіоактивних відходів на захоронення та відсутність технології кондиціювання відпрацьованих сорбентів.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

10.1 Ведення сільського господарства в області

В області сільськогосподарські угіддя становлять 933,1 тис. га, в тому числі рілля – 658,5 тис. га, сіножаті і пасовища – 259,1 тис. га, багаторічні насадження – 11,8 тис. га, перелоги – 3,7тис. га.

У 2009 році по всіх категоріях господарств вся посівна площа становила 507,7 тис. га, або 81 % ріллі. У структурі посівних площ пшениця складає –23 %, цукрові буряки – 6,1 %, картопля –12,9 %, овочі – 2,1 %, кукурудзи на зерно – 2,6 %, ріпаку 6,7 %.

Всіма категоріями господарств у 2009 році вироблено валової сільськогосподарської продукції на суму 3104,3 млн. грн.

У 2009 році всіма категоріями господарств вироблено зерна 696,3 тис. т, цукрових буряків – 834,5 тис. т, картоплі – 1022,2 тис. т, овочів – 215,7 тис. т, молока – 448,0 тис. т, м’яса – 73,2 тис. т. Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в області дають можливість розвивати переробну галузь.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

Важливе значення для сільськогосподарського виробництва має застосування мінеральних та органічних добрив. Воно сприяє відтворенню родючості ґрунту, підвищенню врожайності та покращенню якості рослинницької продукції. Збільшення внесення добрив забезпечить необхідний ефект лише на фоні підвищення культури землеробства, покращення всієї системи технічних, організаційних та економічних факторів. Без широкого застосування мінеральних та органічних добрив і інших хімічних засобів неможливий подальший ріст сільськогосподарського виробництва і, перш за все, підвищення врожайності.

Так, сільськогосподарськими підприємствами області було засіяно 252,1 тис.га, що склало 98,7% до 2008 року (табл.35).

Під урожай 2009р. внесено всього 22.5 тис.тонн діючої речовини мінеральних добрив, з них азотних – 14,7; фосфорних – 2,5; калійних – 5,3 тис. тонн. Співвідношення внесених поживних речовин N : P : K при цьому становило 1 : 0,2 : 0,4 при рекомендованому 1:0,8:1. Внесення всього поживних речовин NPК на 1 га посіву сільськогосподарських культур становило 89,1 кг/га, з них: азотних – 58,3 кг, фосфорних – 10,0 кг, калійних – 20,8 кг. Це, порівняно з минулим роком, менше на 27,1 кг.

Удобрена мінеральними добривами площа складає 159,3 тис. га, що становить 63,2% від посівної площі проти 181,8 тис.га в минулому році, що становило 71,2 %.

Найвищі показники внесення мінеральних добрив на 1 га посіву в господарствах Млинівського району, де було внесено на 1 га посівної площі 175,4 кг/га поживних речовин, з них азоту –104,4; фосфору –19,1; калію –51,9 кг/га, Гощанського району аналогічно кг/га поживних речовин, з них азоту 90,8; фосфору 13,4; калію 44,7 кг/га.

Найнижчий показник по внесенню мінеральних добрив в Зарічненському, Володимирецькому районах, де всього внесено відповідно по 0,5 та 2,4 кг/га поживних речовин.

Процент площі, удобреної мінеральними добривами, найвищий у Млинівському районі – 90,4%, Радивилівському 86%. Дуже низькі показники мають господарства Зарічненського району, де удобрювалося лише 2,7 % земель, Володимирецького 7,1 %.

Найбільше внесено мінеральних добрив під зернові культури 7959 т поживних речовин, що складає 35,4 %. а удобрена площа при цьому становила 80,0 тис. га (62,4 %), На 1 га посівів зернових культур внесено 62 кг мінеральних добрив. З них на 1 га посіву пшениці внесено по 86 кілограми мінеральних добрив, тобто на рівні минулого 2008 року. Під цукрові буряки всього внесено 6469 тонн поживних речовин мінеральних добрив, що складає 28,8 %. Удобрена площа мінеральними добривами становить 99,5 %. На 1 гектар посіву цукрових буряків всього внесено 348 кг д.реч. мінеральних добрив

Щодо застосування органічних добрив, то в 2009 році внесено 285,4 тис. тонн, що становило лише 1,13 т/га. Площа, удобрена органічними добривами, 10,2 тис. га, що становить 4,1 % від посівної площі.

Найвищий показник по внесеню органічних добрив на 1 га посіву в зоні Лісостепу в Гощанському районі, що становить 1,8 тонн і удобрюється 9,5 посівної площі.

Найвищий показник по внесенню органічних добрив на 1 га посіву в зоні Лісостепу в Гощанському районі, що становить 1,8 тонн і удобрюється 9,5% посівної Загальна посівна площа, тис. га	251,6	237,9	255,5	252,1
Мінеральні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц	199,9	245,5	297,1	224,5
У тому числі: азотних, тис. ц	-	-	-	-
фосфорних, тис. ц	-	-	-	-
калійних, тис. ц	-	-	-	-
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц	-	-	-	-
Удобрена площа під урожай, тис. га	145,8	155,9	181,8	159,3
% удобреної площі	57,9	65,5	71,2	63,2
Внесено на 1 га, кг	79	103	116	89
У тому числі: азотних, кг	-	-	-	-
фосфорних, кг	-	-	-	-
калійних, кг	-	-	-	-
азотно-фосфорно-калійних, кг	-	-	-	-
Органічні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. т	453,5	388,4	344,3	285,4
Удобрена площа, тис. га	16,0	12,3	10,0	10,2
% удобреної площі	6,4	5,2	3,9	4,1
Внесено на 1 га, т	1,8	1,6	1,3	1,1

Таблиця 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами

Найменше внесено органічних добрив у Володимирецькому районі, всього 717 тонн, що становить лише 0,1 т/га а удобрена площа 0,3 % до посівної, та в Демидівському районі -0,2т/га посіву і 1,8 % удобреної площі.

Застосування органічних та мінеральних добрив в умовах області є основним фактором для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Проте в останні роки господарства області вносять незначні кількості добрив, як наслідок, і врожаї одержують невисокі.

В нинішніх умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва значно посилюється роль біологізації землеробства, використання місцевих ресурсів для збереження та підвищення родючості грунтів, які можуть бути використані безпосередньо в кожному господарстві області.

В системі заходів з питань підвищення родючості грунтів важливе місце відводиться виробництву органічних добрив (гній). Однак, сучасне виробництво гною визначається наявністю поголів'я худоби.

У цілому в сільськогосподарських підприємствах області внесено під урожай 2009 року 285,4 тис. тонн гною, що становить лише 1,13 т/га посівної площі, удобрена площа органічними добривами при цьому складає 10,2 тис. га, що становить тільки 4,1 % від посівної площі. Вищий показник в Сарненському, Дубровицькому, Здолбунівському районах, де внесено органічних добрив 3,0 – 2,6 т/га посівної площі. Низькі показники по внесенню органічних добрив мають господарства Володимирецького, Острозького районів, де внесено лише по 0,2 – 0,6 тонни гною на 1 гектар посівної площі, що пов’язане з різким зменшенням поголів’я худоби.

В умовах недостачі мінеральних та органічних добрив особливого значення набуває раціональне використання місцевих ресурсів таких як зелені добрива. Цей агроприйом може забезпечити поповнення органічною речовиною грунт, а також бути заміною при нестачі або відсутності гною. В умовах області більш ефективними сидератами є гірчиця біла, суріпка, редька олійна, озимий та ярий ріпак.

У 2009 році сільськогосподарськими підприємствами області було посіяно 8,8 тис. гектарів сидеральних культур, де додатково було приорано 89 тис. тонн зеленого добрива.

У Гощанському районі приорано 25,3 тис. тонн сидератів на площі 3,5тис. гектарів; Острозькому районі приорано 21,4 тис. тонн сидератів на площі 1,8 тис. га. Разом з тим не займаються сидерацією полів в районах Поліської зони області. Обсяги проведення сидерації в області виконані лише за власні кошти господарств, так як фінансування з Державного бюджету на заходи по захисту, відтворенню та підвищенню родючості грунтів не було.

В звязку з тим, що при застосуванні сидеральних культур зелені добрива мають вузьке співвідношення С:N, що може спричинити посилену мінералізацію органічної речовини грунту до зеленої маси необхідно додавати подрібнену солому зернових культур. У цілому в сільськогосподарських підприємствах області внесено 222,2 тис.т соломи на площі 79 тис.га в.т.числі з внесенням азотних добрив 19,3 тис.га. Це переважно господарства Радивилівського,Острозького, Млинівського та Рівненського районів, де використано солому на добриво відповідно на площі 15,9 тис.га ; 14,7 тис.га; 12,4 тис.га та 8,6 тис.га. Разом з тим, не займаються внесенням соломи на добриво в господарствах Поліської зони області.

Дефіцит органічних добрив примушує вишукувати інші джерела надходження в грунт свіжої органічної речовини. Серед природних ресурсів органічної сировини чільне місце належить торфу.

Проте в області за останні роки майже не використовують торф як добриво. В 2009 році використано лише 89,2 тис. тонн торфу. Це в основному в Гощанському районі 5,3 тис.т на площі 3,5 тис.га, Острозькому 21,4 тис.т на площі1,8 тис.га та Корецькому 16,8 тис.т на площі 1,2 тис.га