4.3.2. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

Впродовж 2009 р. спеціалістами Держсанепідемслужби Рівненської області проводився відбір проб води на річках області, що зазнають найбільшого антропогенного впливу. Протягом року лабораторіями держсанепідслужби області досліджено 4851 проба на санітарно-хімічні показники та 6503 проби на мікробіологічні показники, з них не відповідали нормативним вимогам відповідно 873 та 220 проб.

4.3.3. Радіаційний стан поверхневих вод

Радіоактивне забруднення поверхневих вод в області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб’єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС.

В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них ¹³⁷Cs. Концентрації ¹³⁷Cs в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз надається в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11. Результати аналізу проб води на вміст в них ¹³⁷Cs (Бк/м³)

ОБ’ЄКТ, ОРІЄНТИР	І-півріччя	ІІ- півріччя	Середнє за 2009 р.	Максималь­не за 2009 р.	Мінімальне за 2009 р.
Рівненська АЕС	18.03.200	15.09.2009
1. р. Стир, Гідропост, вище АЕС	1,29	1,53	1,41	1,53	1,29
2. р. Стир, с. Бабка, промстоки, нижче АЕС	2,10	3,36	2,73	3,36	2,10
Хмельницька АЕС	17.03.2009	03.11.2009
1. р. Горинь, с. Полянь, вище АЕС	1,56	0,91	1,24	1,56	0,91
2. р. Горинь, с. Вельбівно, нижче АЕС	1,57	1,52	1,5	1,57	1,52

На Рівненській АЕС для контролю впливу рідких скидів підприємства на довкілля додатково проводиться контроль вмісту радіоактивних речовин в поверхневих водах. Очищені води РАЕС в основному використовуються в системі оборотного водопостачання для технологічних потреб, але частина очищених вод скидається в міську каналізацію. Більшість рідких скидів РАЕС потрапляють в р. Стир з промислово-зливовими водами. Всі відпрацьовані води РАЕС, що містять радіоактивні сполуки, збираються в окремі системи спеціальної каналізації і відправляються на очищення. На РАЕС проводиться постійний контроль забрудненості стічних вод, а також контролюється р. Стир та її донні відклади. В 2009 році радіонуклід ¹³⁷Cs виявлений в 8 пробах води р. Стир. В інших пробах активність ¹³⁷Cs нижче границі виявлення. Активність ¹³⁷Cs в донних відкладах р. Стир до пуску РАЕС знаходилась в діапазоні 1,2 ÷ 6,7 Бк/кг, за звітний рік активність ¹³⁷Cs в донних відкладах 4,85 ÷ 8,78 Бк/кг.

4.4. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення

Керуючись ст. 18 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, “Розпорядження голови Рівненської ОДА №418 від 09.09.2005р “Про програму “Питна вода Рівненської області на 2006-2020роки”: держсанепідемслужбою Рівненської області у 2009р. здійснювався нагляд за 557 об’єктами централізованого господарсько-питного водопостачання, в тому числі за 22 комунальними водопроводами, 248 відомчими та 287 сільськими централізованими водопроводами. Забезпечення питною водою проводилось із 877 артезіанських свердловин. Кількість водопроводів, які не відповідали вимогам – 23, в тому числі через не дотримання ЗСО – 17, через відсутність очисних споруд – 6 та 2 водопроводи у зв”язку з відсутністю знезаражуючих установок.

В 2009 році проведено 1204 перевірки об’єктів централізованого господарсько — питного водопостачання, в результаті чого виявлено 177 грубих порушень їх експлуатації, що становить 14,7%. Найчастіше порушення фіксувались в м. Рівне (54,9%), в Здолбунівському (23,1%), Гощанському (20,6%), Костопільському (18,3%), Рівненському (17,0%), Млинівському (16,8) районах.

Протягом 2009 року лабораторіями санепідемслужби області досліджено 4851 пробу питної води з об'єктів централізованого водопостачання на санітарно-хімічні показники, 873 проби не відповідали вимогам ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько — питного водопостачання" №383 від 23.12.96р, що становить – 17,99%, в 2008 році даний показник становив — 12,1%. В основному не відповідали проби питної води за органолептичними показниками, за вмістом заліза, формальдегіду та нітратів.

На мікробіологічні показники відповідно досліджено 6503 проби, у 220 випадках мало місце відхилення від держстандарту — 3,4%, в минулому році не відповідали вимогам – 3,0% проб.

З водопровідної мережі комунальних водопроводів області в минулому році досліджено за санітарно-хімічними показниками – 1972 проби, не відповідали вимогам – 149, що становить 7,6% (2008р.-5,7%). На мікробіологічні показники досліджено – 2596 проб, не відповідали – 34 проби (1,3%), в 2008р.- 1,3%. Високий рівень забруднення питної води за мікробіологічними показниками відзначався у водопровідній мережі комунальних водопроводів Острозького (4,7%), Здолбунівського (3,4%), Рівненського (3,3%), Дубровицького (3,1%) та Дубенського (4,6%) районів.

З відомчих водопроводів досліджено за санітарно-хімічними показниками з водопровідної мережі – 1150 проб питної води, не відповідали вимогам ГОСТу - 279 проб (24,3% ), в 2008р.- 16,1%. На мікробіологічні показники не відповідали санітарним вимогам — 50 проб питної води з 1512 досліджених (3,3%). Найвищий рівень забруднення питної води за бактеріологічними показниками спостерігався в мережах відомчих водопроводів Костопільського району – 13,9%, Дубенського - 11,8%, Дубровицького - 10,0%, Млинівського- 5,9%, Гощанського– 4,4%.

З сільських централізованих господарсько — питних водопроводів в 2009р досліджено за санітарно-хімічними показниками з водопровідної мережі – 828 проб, не відповідали нормам — 181 проба (21,9%), в 2008р.- 14,4%. На мікробіологічні показники досліджено 1215 проб питної води, позитивні — 101 проба, 8,3% (2008р.- 7,0%). Вище середньообласного даний показник спостерігався на сільських водопроводах Костопільського району – 21,4%, Здолбунівського – 11,5%, Дубенського - 23,2%, Гощанського — 17,2%, Рівненського — 10,1%.

Із джерел децентралізованого водопостачання лабораторіями СЕС досліджено на санітарно — хімічні показники 1162 проби, з них — 238 не відповідали санітарним правилам, 20,5%. На бактеріологічні показники відповідно досліджено 1359 проб води, 264 проби позитивні (19,57%).

В 2009 році під час перевірок об'єктів водопостачання та виявлення порушень санітарного законодавства, до винних осіб було застосовано 128 штрафів, головними державними лікарями області винесено 94 постанови про заборону експлуатації об'єктів, водопровідних споруд і мереж. За поданням санепідемслужби відсторонено від роботи 57 працівників по обслуговуванню водопроводів.