7.2. Система моніторингу геологічного середовища

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Територія Рівненщини знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинуватих та пластових вод.

Загальні прогнозні ресурси підземних вод в Рівненській області складають близько 1314,913 млн. м³/рік, затверджені запаси 195,798 млн. м³/рік, затверджені від прогнозних 14,9 % . В розрізі адміністративно-територіальних районів запаси підземних вод в млн. м³/рік станом на 01.01.2010 року наведені у таблиці 7.2.

Таблиця.7.2.Стан підземних вод області

№ п/п	Назва району	Запаси підземних вод, млн.м3/рік
		Прогнозні ресурси	Затверджені запаси	% від прогнозних ресурсів
1	2	3	4	5
1	Володимирецький	97,309	20,502	21,1
2	Березнівський	64,788	6,570	10,1
3	Гощанський	129,612	23,361	18,0
4	Дубенський	92,637	14,600	15,8
5	Дубровицький	145,124	9,676	6,7
6	Зарічненський	66,905	6,935	10,4
7	Здолбунівський	55,553	13,870	25,0
8	Корецький	12,629	3,395	26,9
9	Костопільський	135,488	7,300	5,4
10	Млинівський	101,762	7,180	7,1
11	Демидівський
12	Острозький	51,867	3,062	5,9
13	Рівненський	165,820	57,907	34,9
14	Рокитнівський	21,718	1,862	8,6
15	Сарненський	133,992	14,450	10,8
16	Радивилівський	39,712	5,128	12,9
	Разом:	1314,913	195,798	14,9

На протязі 2009 року продовжувалися роботи з „Ведення ДВК, державного обліку використання підземних вод, моніторингу підземних вод на території Волинської та Рівненської областей”. Проводилися спостереження за рівнем підземних вод на Рівненських водозаборах. Місцевим населенням з режимної мережі Рівненських водозаборів у квітні 2009 р. ліквідовані 2 спостережні свердловини на водоносний горизонт у горбашівських відкладах: № 68 (Гоща); № 125 (Вітків). У 2009 році в спостережних свердловинах на водозаборах спостерігається незначне підвищення рівнів – на 0,43-0,51 м. Зниження рівнів за весь період експлуатації не перевищує допустимі значення.

Відібрано 6 проб води на повний хімічний аналіз. Вода на водозаборах доброї якості, відповідає нормам ДЕСТу 2874-82.

Введена та оброблена ПЕОМ інформація за встановленими формами державного обліку використання підземних вод по 727 об’єктах. Узагальнені та передані до ДНВП „Геоінформ” дані з державного обліку використання підземних вод.

На початку 2009 р. збирались і детально вивчались та узагальнювались опубліковані та фондові матеріали по вивченню геологічної будови, гідрогеологічного середовища, водопроникних та водотривких товщ, геоморфології, гідрогеологічних умов водоносних горизонтів та комплексів, якості підземних вод. Збір матеріалів проводився шляхом виписки тексту та вибірки креслень..

Наступним етапом робіт було вивчення та аналіз досвіду експлуатації діючих водозаборів підземних вод, що дозволяє отримати найбільш достовірний матеріал для регіональної оцінки прогнозних ресурсів підземних вод. Проводився збір фактичних даних про стан використання та якість підземних вод по діючих водозабірних спорудах.

Впродовж року збиралися також фактичні матеріали по існуючих та потенційних джерелах забруднення, а саме: назва джерела та його місцезнаходження, забруднюючі речовини та їх вміст.

В ході досліджень оброблялися та систематизувалися дані, отримані в результаті досліджень водозабірних споруд та джерел забруднення підземних вод.

Серед інших ресурсів, що можуть доповнювати економічну базу Рівненщини, значне місце належить мінеральним водам. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобутку – основи розвитку перспективної галузі. Найбільш перспективними мінеральними водами є хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, що мають найбільше поширення в області. Вони тяжіють переважно до вулканогенно-теригенних порід венду і палеозою і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. Запаси цих вод розвідані в с. Жобрин та Олександрія Рівненського району, смт Степань Сарненського району, м. Острог.

З мінеральних вод найбільше поширення в області мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу запаси яких розвідані в селах Жобрин, Олександрія Рівненського, селищі Степань Сарненського районів та м. Острозі.

У Дубенському районі знайдені сульфатно - натрієві води питного призначення з мінералізацією 3-6 г/дм³.

Радонові мінеральні води зустрічаються поблизу сіл Вири Сарненського та Маринин Березнівського районів. А розвідані запаси радонових вод в м. Корці становлять 280 м³/добу при концентрації 20 нКu/дм³.

Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобування – основа майбутнього розвитку цієї перспективної галузі.

В цей час на трьох родовищах, зокрема, Жобринському, Острозькому і Степанському здійснюється видобуток на промисловий розлив мінеральних лікувально-столових вод в скляний посуд і поліетиленову тару для внутрішнього застосування.

Радонові води Корецького родовища використовуються Корецькою обласною лікарнею для лікування опорно-рухової системи. Отже ресурси підземних вод заслуговують на подальші дослідження і використання.

Основними завданнями цього напряму є:

• завершення геологорозвідувальних робіт на Мошківському родовищі мінеральних вод в Млинівському та Надслучанському в Березнівському районах;

• ТОВ „Острозький завод мінеральних вод” збільшити випуск мінеральної води в ПЕТ – пляшки на 20-25 %;

• відновити видобуток і виробництво мінеральної води на Маломидському родовищі в Костопільському районі.

Багаторічне планомірне вивчення стану підземних вод проводиться Рівненською геологічною експедицією методом регулярних спостережень за режимом рівнів ґрунтових вод і гідрохімічними показниками води в 31 пункті спостережень, що розташовані в різноманітних природно-техногенних умовах (інтенсивна експлуатація водозаборів, осушення, в межах промислових та селітебних зон тощо).

Основні висновки стосовно трансформації підземних вод області зводяться до наступного:

• глибокозалягаючі (артезіанські води), які використовуються для централізованого водопостачання, не несуть якісних змін і, в основному, відповідають санітарним нормам питних вод;

• постчорнобильське забруднення радіонуклідами не встановлено;

• перші від поверхні ґрунтові води значно трансформовані, і в них проходять негативні якісні зміни хімічного складу.

В регіональному плані відзначаються зміни хімічного складу підземних вод на територіях з низькою залісненням, відносно високим техногенним навантаженням, підвищеним внесенням мінеральних добрив, що обумовлює певні проблеми самоочищення ґрунтових вод.

Значними джерелами забруднення підземних вод є промислові підприємства і, головним чином, їх стічні води, що акумулюються в ставках накопичувачах, відстійниках на полях фільтрації, очисних спорудах, з яких вони потрапляють у ґрунтові води та надходять у більш глибокі водоносні горизонти.

Значну небезпеку являють собою невпорядковані склади отрутохімікатів і паливно-мастильних матеріалів, сміттєзвалища, населені пункти, які не мають каналізаційних мереж. Продовжує функціонувати не встановлене джерело забруднення підземних вод нафтопродуктами в с. Корнин Рівненського та с. Смига Дубенського районів.

Потенційними джерелами забруднення підземних вод є занедбані свердловини або свердловини, що вийшли з ладу і підлягають санітарно-технічному тампонажу, свердловини без впорядкованих зон санітарно-технічного режиму, особливо, коли вони розміщені безпосередньо біля джерел забруднення і не мають постійної герметизації.

Під постійним контролем знаходяться джерела забруднення питних вод в межах депресійної зони, що утворилися в районі дії Горбаківського водозабору, який є найбільшим джерелом водопостачання м. Рівне і частини населених пунктів Гощанського та Рівненського районів. За результатами досліджень на карту нанесена територія впливу експлуатації основного водоносного горизонту на мезокайнозойський водоносний комплекс.

За даними постійного лабораторного контролю підприємства „Рівнеоблводоканал” вода з артезіанських свердловин водозаборів Гощанської (4 свердловини) та Рівненської (107 свердловин) дільниць підприємства „Рівнеоблводоканал” повністю відповідає гігієнічним вимогам до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання 2 класу, за винятком показника „мутність”, за яким інколи спостерігається перевищення.