5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Природно-рекреаційні ресурси є основою розбудови спеціалізованих закладів короткочасного та тривалого розміщення людей з метою задоволення їхніх рекреаційних потреб: лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх, спортивних. Звичайно їх розташовують за межами постійного проживання людей, на територіях, що характеризуються певним рекреаційним потенціалом.

Природні рекреаційні ресурси - природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, які мають комфортні властивості для рекреаційної діяльності та можуть бути використані для її організації впродовж певного часу. Напрям рекреаційної діяльності визначається економічними і соціальними потребами суспільства, загальною культурою населення. Він пов'язаний з обсягом і характером відрізків вільного часу і потребує для реалізації особливих властивостей простору. Рекреаційна діяльність - невід'ємна частина сучасного способу життя. Залучаючи у сферу цієї діяльності природні об'єкти, культурні комплекси, технічні системи та інші складові рекреаційного потенціалу, людина знаходить або формує, а суспільство розвиває особливі територіальні рекреаційні системи.

Рівненщина має різноманітні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо). Характеристика рекреаційних ресурсів містить дані про якість природних умов, площу або об'єм, на які ці якості поширюються, тривалість періоду, впродовж якого виявляють свою дію певні якості.

Одним з найважливіших чинників лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод. За існуючою класифікацією їх поділяють на вісім основних бальнеологічних груп: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей, вуглекислі, сірководневі, залізисті та миш'якові, йодобромні, радонові, боровмісні та слабкомінералізовані з високим вмістом органічних речовин. На Рівненщині найбільш поширеними є хлоридно-натрієві мінеральні води миргородського типу і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. запаси цих вод розвідані в Жобрині та Олександрії Рівненського району, Степані Сарненського району та Острозі.

Слабомінералізовані залізисті води вивчені в районі Клесова Сарненського району, Корця, Володимирця.

Ресурси підземних мінеральних вод заслуговують на подальші дослідження з метою використання їх в лікувальних цілях.

5.4.3. Історико-культурна спадщина

В області функціонує три заповідники: історико-культурні заповідники в м.Дубно, м.Острог, державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви” в с.Пляшева Радивилівського району. До складу заповідників входять комплекси (ансамблі) пам’яток, що мають особливу культурну цінність.

У області на державному обліку перебуває 2933 об’єкти культурної спадщини, з них: 1088 – археології, 1761 – історії, 84 – монументального мистецтва. Також на державному обліку перебуває 335 пам’яток архітектури та містобудування, з них 239 пам’яток місцевого значення і 96 пам’яток національного значення. Культових споруд в області налічується 248, що становить 74 відсотки від загальної кількості пам’яток.

Відповідно до Програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини в Рівненській області на 2004-2010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 20.08.2004 р. № 392 та схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.06.2004 р. № 280, управлінням з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації проводиться постійний моніторинг об’єктів культурної спадщини. Стан збереження пам’яток, в переважній більшості, задовільний. Об’єкти, які передані в користування, утримуються в задовільному стані. Рішенням обласної ради від 11.08.2006 р. № 77 затверджено Регіональну програму збереження культових споруд – пам’яток архітектури місцевого значення Рівненської області на 2006-2010 роки. Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, користувачів пам’яток, громадських організацій, інших джерел, не заборонених законодавством. За період реалізації програми на проведення реставраційно-ремонтних робіт на культових будівлях з обласного бюджету виділено 1 млн. гривень і проведено робіт на 44 об’єктах – пам’ятках архітектури культового призначення.

Рішенням обласної ради від 20 квітня 2005 року № 551 затверджено Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини Рівненської області до 2010 року. За 2005-2009 роки з обласного бюджету виділено 334 тис.550 грн. і виконано паспортизацію 66 пам’яток архітектури місцевого значення.

Також в області функціонує 11 державних музейних закладів. Це Рівненський обласний краєзнавчий музей, музей Уласа Самчука, сім районних державних музеїв (Березнівський краєзнавчий музей, Млинівський краєзнавчий музей, Дубровицький історико-краєзнавчий музей, Радивилівський краєзнавчий музей, Костопільський краєзнавчий музей, Корецький історичний музей, Зарічненський краєзнавчий музей).

Негативного природного та техногенного впливу на стан об’єктів культурної спадщини в 2009 році в області не зафіксовано.